Одним рядком. .

Неправильно	Правильно
присікати	класти край, припиняти
приносити	завдавати прикростей, неприємності
просльозитися	пустити сльозу
розглагольствувати	просторікувати, розбалакувати, патякати
з ізюминкою	з перчиком, з живчиком
усугубити вину	збільшити провину
ущемляти права	обмежувати права
ущемляти самолюбство	уражати (ображати) самолюбство
сугубо	суто
з лихвою	з верхом, з лишком
точно так	так само
капризувати	вередувати
трогати	чіпати
місто в семи кілометрах	місто за сім кілометрів
тудою не пройдете	туди (там) не пройдете
уцінити речі	переоцінити речі
салфетки	серветки
повний безпорядок	повне безладдя
ствол дерева	стовбур дерева
прожиточний мінімум	прожитковий мінімум
не прогадати	не помилитися
списки направити	подати, надіслати
ця справа простіша	це найпростіша справа
дирекція бездіє	не працює, бездіяльна
стало не по собі	стало ніяково
мені подумалось	я подумав
говорити відкрито	говорити відверто, щиро
внести на затвердження	подати на затвердження
пропозиції торкаються...	стосуються...
виписка з протоколу	витяг з протоколу
довіреність	доручення
подача	подання
підпис завірено	засвідчено
лишити прав власності	позбавити прав власності
краще взнали	більше дізналися
підніміть руку	піднесіть руку
пробіл у знаннях	прогалина
пульс частить	стає частішим
знобить	морозить

***********************************

Тло – фон

Слова, що називають те саме поняття, спільні за своїм головним значенням, але розрізняються семантичними відтінками і стильовим вживанням.

Тло – 1. Основний колір, тон, на якому зроблено чи робиться малюнок, візерунок і т. ін. “Тьмяне світло його (ліхтарика) падає на бляшану вивіску, написану місцевим малярем. Охрою по зеленому тлі розкидано кривулясті літери” (Анатолій Шиян).

2. Задній план картини, котрий підкреслює, виділяє стрижневі елементи зображення. “Агату Ускову намальовано на тлі кімнати, прикрашеної великим східним килимом” (з книжки “Життя і творчість Тараса Шевченка”).

3. Переносно: грунт, основа чогось. “Я потрошки збираю матеріали для повісті на тлі газетному” (Михайло Коцюбинський).

Якщо іменник тло переважає в художніх та публіцистичних текстах, то його синонім фон – у наукових, маючи додаткові значення: “звукові перешкоди, шум, тріск у телефоні, гучномовці тощо”; “одиниця рівня гучності звуку”; “природний рівень радіації”. Виступає також як перша або друга частина складних слів, що вказує на зв’язок з поняттям звук: фоноавтограф, фонологізація, фонохрестоматія; грамофон, магнітофон, мегафон, телефон.

Пів- і напів-

Не всі мовці знають, у яких словах треба ставити компонент пів-, а в яких напів-. Тож запам’ятайте правило. До складу дієприкметників, що передають неповноту охоплення якимсь станом, входить напів, а не пів-: напіввідчинений, напівзабутий, напівзруйнований, напівроздягнений. Ту саму тенденцію спостерігаємо і щодо прикметників: напівавтоматичний, напівголий, напівживий.

В іменниках напів- доречне там, де перша частина слова показує, що предмет чи жива істота не мають усіх ознак, якими характеризується об’єкт, котрий виражає друга частина. Приміром: напівчагарник, напівсировина, напівтемрява. А компонент пів- виступає тоді, коли утворює нове слово, що не означає ні частковості стану, в якому перебуває предмет (як, наприклад, бачимо в лексемах типу напівзруйнований, напіводягнений), ні частковості притаманних йому рис (як у напівфабрикат). Іменник з пів- не має кількісного значення: півпідвал, півпальто – це не половина підвалу, не половина пальта.

Півпідвал і підвал – видові поняття, що об’єднуються родовим поверх (сюди входять ще бельетаж, перший, другий, третій і дальші поверхи, мансарда). Так само півпальто і пальто, котрі є найменуваннями різних виробів, охоплює родове поняття верхній одяг (до якого також належать плащ, куртка, кожух, дублянка тощо). Щоб легше розпізнати форми з пів- і напів-, варто застосувати такий прийом: якщо перший компонент слова можна замінити прислівником наполовину, то воно утворюється з напів-. Приміром: наполовину людина (з міфології) – напівлюдина, наполовину провідник – напівпровідник. А коли цей компонент за змістом неможливо замінити лексемами наполовину або половина (замість півпідвал не скажемо ж “наполовину підвал” чи “половина підвалу”), то іменник годиться вживати зі складником пів-. Отож треба говорити і писати: напівсировина, напівсутінь, напівзабуття, напівдикун, але півчобіток, півфінал, півзахисник, півустав (один з типів почерку).

Перетворюватися – ставати

У різних стилях мови трапляється слово перетворювати(ся). Синонімічні форми керування при ньому різняться частотою вживання, зокрема прийменниково-відмінкова на плюс знахідний відмінок іменників найпоширеніша. Наприклад: “Яскравий сонячний день швидко перетворюється на сутінки” (Юрій Яновський). Значно рідше використовують цей відмінок з прийменником в (у): “Взявся (Марко) за голову – чуб мокрий, іній перетворився в росу”.

Крім перетворюватися, значення “набирати нового вигляду, переходити в інший стан” можуть мати також дієслова ставати, зробити(ся), обернути(ся), перекинути(ся). Перше з них керує лише однією формою – безприйменниковим орудним відмінком іменників. Ставати птахом, ставати привидом, ставати паном; “Усі за тебе переживають, хочуть, щоб ти людиною став” (Олесь Гончар). Така сама сполучуваність і в лексеми зробитися: “Небо зробилося свіжим і чистим, ніби його вимили милом і прополоскали водою” (Григорій Тютюнник). Найбільшою експресією позначені обертатися, перекидатися, що керують трьома синонімічними формами, зокрема тими, що й перетворюватися. Перекидатися (обертатися) на птаха, на звіра, на вовкулаку; “Але ваші ніжні очі обертають ночі в день, обертають в казку ночі, сльози в струмені пісень (Олександр Олесь). Третя форма, з якою сполучаються названі дієслова, – безприйменниковий орудний відмінок іменників. Обернутися (перекинутися) птахом, звіром, вовкулакою. Ці слова характерні переважно для усного мовлення, фольклору (казки, легенди і т. ін.).

Не дальній, а далекий

Відповідником російського слова дальний в українській мові є не дальній, а далекий. Дальний Восток – Далекий Схід, дальнебойный – далекобійний, дальновидный – далекоглядний, дальнозоркий – далекозорий. Коли йдеться про відстань між двома об’єктами, краще використовувати віддалений. “В одну з моїх поїздок доля закинула мене на віддалену ділянку фронту” (Юрій Яновський).

На планеті Марсі чи на планеті Марс?

Щоб відповісти на це запитання, треба знати ось що. Астрономічні назви, зокрема і найменування планет, не узгоджуються з родовими. Тобто при родовій назві в будь-якому відмінку видова завжди стоїть у називному (на планеті Венера, на планеті Уран). Отже, відповідь матиме такий вигляд: “Ми слухали лекцію на тему “Чи є життя на планеті Марс?” або “Чи є життя на Марсі?” (без слова планета).

Інструменталіст – інструментальник

Розрізняються значенням.

Інструменталіст – музикант, що грає на якомусь інструменті; композитор, який створює інструментальну музику. Інструментальник – той, хто виготовляє інструменти.

***********************************

Банкрут – банкрот

У мовному вжитку обидва іменники тривалий час існували паралельно, виступаючи як у прямому значенні (“комерсант, банкір, бізнесмен, котрий унаслідок розорення став неспроможним боржником”), так і в переносному (“невдалий політик, скомпрометований керівник”). Але останнім часом накреслилася тенденція надавати перевагу лексемі з у в другому складі. Мабуть, тому, що цей варіант ближчий до французького banqueroute, від якого походить українське слово. До того ж така форма має ширшу географію, давнішу традицію використання та більше, ніж від банкрот, похідних: банкрутство, банкрутувати, збанкрутувати, збанкрутілий, збанкрутований і т. ін. Отож дотримуйтеся рекомендацій фахівців і вживайте: збанкрутіле підприємство, збанкрутіла система, ідеологічний банкрут (а не банкрот) тощо.

Нездійснений – нездійсненний

В українській мові семантично розрізняються близькозвучні дієприкметники (з одним н) та прикметники (з двома нн). У них бачимо відмінності й у наголошенні. Ось деякі з цих слів.

Натхнений – той, що дістав натхнення від когось, чогось. “Натхнений чарівною поезією Тараса Шевченка, Микола Лисенко створив прекрасні романси” (з журналу).

Натхненний (наголос на передостанньому складі) – сповнений снаги, пристрасний. “Обличчя дівчини стало таким же променистим і натхненним, як і в хвилини змагання” (Вадим Собко).

Нездійснений – який не збувся. “Настрій зневіри в собі, образи за нездійснені надії не покидав його” (Андрій Головко).

Нездійсненний – такий, що не може здійснитися, виконатися. “Пропозиції його (Сагайдака) вражали новизною, своєю, так би мовити, масштабністю, і декому здавалися нездійсненними (Спиридон Добровольський).

Нездоланий – якого не подолали, не скорили. Нездолане почуття справедливості.

Нездоланний – якого не можна здолати, перебороти; непереможний. “Корчмар без жодної потреби, приголомшений нездоланним горем, спинився біля залізної брами” (Натан Рибак).

Незлічений – не порахований. Незлічені клопоти випали на батькову долю.

Незліченний – той, що становить велику кількість, незчисленний. “Пасли (люди) незліченні череди товару та отари овець” (Іван Нечуй-Левицький).

Непізнаний – якого ще не пізнали, не вивчили. Непізнані сили природи спадковості.

Непізнанний – недоступний для пізнання. “Нема речей непізнанних, а є лише досі ще непізнані” (Максим Рильський).

Непояснений – якого не пояснили. Непояснена тема.

Непоясненний – що його не можна пояснити. Непоясненні явища.

Зцілений – такий, якого зцілили. Зцілений від ран.

Зціленний – той, що піддається лікуванню, якого можна зцілити. Зціленна хвороба, зціленна рана.

Недозволений – заборонений, який не рекомендується. Недозволене слово, не робив нічого недозволеного.

Недозволенний – неприпустимий, неможливий. Відбувається щось недозволенне.

Минулорічний чи торішній?

Перший з прикметників має у своєму складі два українські компоненти – минулий і річний. Але це слово – явна калька з російського прошлогодний. І навіщо його вживати, коли є питоме наше торішній, яке зберігає особливість прадавнього утворення й таке природне, приміром, у приказці: “Потрібний, як торішній (позаторішній) сніг”. Тут варто нагадати авторитетну думку мовознавця Леоніда Булаховського: “Часто при суцільному сприйманні того, що йде ззовні, гине і корисніше своє, з ужитку виходять слова, форми і звороти тонші, точніші за ті, що дістають перевагу над ними під чужими впливами”.

Замість центробіжний – відцентровий

Деякі працівники ЗМІ вельми вподобали слово центробіжний і частенько повідомляють про “активізацію центробіжних сил”, “посилення центробіжних тенденцій” тощо. Російський науковий термін центробежный (той, що рухається від центру до периферії) утворено від лексем центр і бежать (тікати). Протилежний йому за змістом центростремительный походить від вислову стремящийся к центру. Українська мова для називання цих понять має семантично прозоріші й лаконічніші відповідники відцентровий та доцентровий.

Дата добавления: 2015-10-21