Одним рядком. .

Неправильно	Правильно
взаємовідносини, взаємостосунки	відносини, стосунки
чеканити	карбувати
ледве чи	навряд чи
аби не так!	аж ніяк, де там!
І все ж	і все-таки, а втім
настоювати (на чому)	наполягати (на чому)
легке недомагання	легке нездужання
неуникний	неминучий
всеохоплюючий	всеосяжний
ясне діло	ясна річ, зрозуміло, звісно
супроводження	супровід
видумка	вигадка
безрозсудний	нерозважливий, нерозсудливий, нерозумний
одержувати задоволення	мати насолоду
у противному разі не...	а то не...
користуватися підтримкою	мати підтримку
в честь (когось)	на честь (когось)
по крайній мірі	принаймні
з усіх ніг бігти	щодуху бігти
в основному	переважно, здебільшого
всякий раз	щоразу
вірніше сказати	точніше сказати
нерозбериха	безлад
спохватитися	спохопитися
переслідувати мету	мати перед собою мету
одержав по заслузі	дістав по заслузі
якщо не затруднить	якщо не обтяжить
запобігати втрат	запобігати втратам
досаджувати	допікати
допускаються помилок	припускаються помилок
давати поблажку	потурати
прослідкувати	простежити
виставляти претензії	висувати претензії
сире приміщення	вогке приміщення
рідкі випадки	поодинокі випадки
неув'язки	непогодженості
інформативний бюлетень	інформаційний бюлетень
здача з суми	решта
подача документів	подання документів
прояв	вияв
різновидність	різновид
розбір недоліків	розгляд вад
розглядання питання	розгляд питання
в силу обставин	через обставини
узголов'я	узголів'я
в ущерб	на шкоду
легкоранима душа	вразлива душа
сталося наступне	сталося ось що
пресловута справа	горезвісна справа
святіший отець	святійший отець
суспільний діяч	громадський діяч
тяжкий характер	важка вдача
фізично виснажує	фізично втомлює
вказує на приналежність	засвідчує належність
годиться для лікування	придатне для лікування

***********************************

Плямувати – таврувати

Ці дієслова не можна назвати синонімами.

Плямувати у прямому значенні – “бруднити, лишати плями” (“Його запилені черевики плямували білину її плаття” – Яків Баш); у переносному – “компрометувати себе” (“Шкода, щоб такий козарлюга, як Сагайдак, плямував себе зрадою” – Зінаїда Тулуб), “несправедливо винуватити, ганьбити когось, щось” (“Своячка наша має повну волю чинити все, що не плямує честі імення де-Мендозів” – Леся Українка). Не бажано використовувати лексему плямувати в розумінні “викривати”, як ось у фразі “Плямувати наклепників” (з газети).

Таврувати у прямому значенні – “ставити на когось або щось тавро” (“Одні робили позначки своїм вівцям, щоб їх восени можна було розрізнити серед інших на полонинах, другі таврували для того ж самого корів, телиць” – Володимир Гжицький); у переносному – “гостро критикувати, картати; суворо засуджувати чиїсь негідні дії, вчинки” (“Тут кожна руїна, здіймаючи вгору обгорілі уламки стін, таврувала війну” – Семен Журахович).

Отже, якщо треба передати значення “викривати, бичувати, ставити до ганебного стовпа”, краще вживати не плямувати, а таврувати. Таврувати наклепників.

Бюлетня чи бюлетеня?

Чимало іменників у нашій мові мають випадні голосні о та е. Тобто при відмінюванні ці звуки зникають: бубон – бубна (не бубона), горець – горця, дзвінок – дзвінка, кінець – кінця, молебень – молебня (не молебеня), шершень – шершня (не шершеня). Однак таке правило не поширюється на слова іншомовного походження, що позначають загальні й власні назви: брелок – брелока (не брелка), бюлетень – бюлетеня (не бюлетня).

Георгій – Юрій – Єгор

Читачі цікавляться: якщо у свідоцтві про народження людини записане ім’я Георгій, чи можна в документах її також називати тотожним Юрій?

Ім’я Георгій запозичене зі старогрецької, в якій буквально означало “землероб” – від слів ге (земля) та ергон (робота). Воно досить популярне у народів Європи і має багато варіантів: англійський – Джордж, французький – Жорж, польський – Єжи, чеський – Іржі. На східнослов’янському грунті поряд з формою Георгій виступають Юрій, Єгор. У сучасній мові Георгій і Юрій уживаються паралельно, але коли йдеться про документи, то, безперечно, треба, щоб скрізь виступало ім’я, котре записане у свідоцтві про народження.

Коли надіятися, а коли сподіватися?

Збігаються у значенні “очікувати на щось позитивне, радісне й бути впевненим у можливості його здійснення”. І в контексті, який зумовлює вживання лексеми саме в такому розумінні, можна поставити кожне з цих дієслів. Тому деякі мовці вважають їх синонімічними і використовують паралельно. Оскільки другі значення в них різні (надіятися – “покладатися на когось, щось”, сподіватися – “передбачати”, “підозрювати”, “чекати з побоюванням гіршого”), виникають стилістичні труднощі. По-перше, не варто вживати надіятися, коли йдеться про негативне, наприклад: “Хворий не надіявся, що опиниться в інвалідному візку”, “Батьки не надіялися, що син завалить екзамени”. У обох прикладах замість надіятися слід поставити сподіватися. По-друге, не можна використовувати слово сподіватися в значенні “покладатися на когось, щось”. Приміром, у реченні “Автор сподівався на літредактора і не подбав про стилістичне оформлення статті” доречним було б дієслово надіятися, а не сподіватися.

Засвоювати – освоювати

Схожі звучанням, але відмінні значеннєво.

Засвоювати – сприймаючи щось нове, чуже, робити звичним для себе; запам’ятовувати, вивчати щось. Засвоювати нові звичаї, засвоювати таблицю множення, засвоювати правила дорожнього руху. Освоювати – 1. Робити придатним для використання; повністю використовувати, застосовувати. Освоювати заболочені землі, освоювати проектну потужність машини, освоювати асигноваті кошти.

2. Навчатися користуватися чимсь. Освоювати суміжні професії, освоювати нові матеріали, освоювати тему. Таким чином, ці дієслова маємо вживати відповідно до їхніх значень і не взаємозамінювати.

Дата добавления: 2015-10-21