У фарфорову чашку кладуть 5 г жиру, наливають 20 мл (10 %-вого) їдкого натру і поступово нагрівають суміш протягом 20-30 хвилин. Суміш сильно піниться, тому її весь час помішують скляною паличкою. Час від часу підливають в чашку дистильовану воду до початкового об’єму. Через 10-15 хвилин перевіряють повноту омилення, для чого відливають кілька краплин суміші в пробірку з дистильованою водою (5-6 мл) і нагрівають. Процес омилення можна вважати закінченим тоді, коли реакційна маса цілком розчиниться у гарячій воді, і жир не спливає на поверхню. Суміш трохи охолоджують і приливають 20 мл насиченого водного розчину хлориду натрію. Мило спливає на поверхню і затвердіває. Гліцерин залишається у водному шарі:
Можна зробити такі проби:
1). У пробірку наливають 2-3 мл фільтрату і 8-10 краплин 10% розчину сульфату міді. Утворюється гліцерат міді темно-синього кольору:
2). Частину мила розчиняють в 10 мл дистильованої води. В пробірку приливають 2-3 мл розчину мила і 1-2 мл. 10%-ної сірчаної кислоти. Суміш підігрівають - на поверхню розчину спливають нерозчинні жирні кислоти:
3). У пробірку наливають 2-3 мл розчину мила і розчину хлориду кальцію – утворюється білий осад нерозчинного кальцієвого мила:
Таке мило утворюється у твердій воді.
Завдання: Занотуйте в протокол результати спостережень реакцій.
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 551 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Дія хлорного заліза на оцтову кислоту | | | Реакція Селіванова на кетози |