Читайте также:
|
|
1. В палітрі щастя любові колір не так вже й часто розпізнають (Т.Севернюк).
2.У стремлінні до влади й кар'єри губим небо ясне, голубе, землю, воду (С.Реп'ях).
3.Діалогу не відбулося (Т. Севернюк).
4.Ти мене накличешся ночами, несучи розлуку за плечами, і навиглядаєшся одна (А. Малишко).
5.Полиняло, оджовтіло, зголубіло. Всі печалі мої встигли на експрес (Б.Олійник).
248. Визначте тип відношень між однорідними членами у реченні.
Не тільки-бо врочисті, а й тривожні мотиви зродить жнив'яна пора (М.Братан).
1. Єднальні.
2. Розділові.
3. Приєднувальні.
4. Градаційні.
5. Протиставні.
249. Знайдіть єднальне складносурядне речення зі значенням одночасності подій.
1.Людина без імені — що сонце без світла: світло погасло — і сонця нема (А.Дімаров).
2.Серцю дано не бідніти, і думам не дано всихать! (М. Стельмах).
3.Ще день — і в поле! Буде славна праця (Р. Братунь).
4.Я перо те візьму і журавкою стану... (Г. Світлична).
5.Минулася буря — і сонце засяяло... (М. Рильський).
250. Позначте складні речення з підрядними частинами причини.
1.Знову довелося кинути роботу через те, що мусив виправляти другу частину російського перекладу гуцульського оповідання (М.Коцюбинський).
2.Не співай печальної: й так на серці тінь (П. Усенко).
3.Дезорганізований раптовістю атаки, ворог не встиг учинити скільки-небудь сильного опору (О. Гончар).
4.Так шумить поріг — людського голосу не чутно (Л. Костенко).
5.Не кидай слів дарма на вітер, бо їх ніколи не збереш (М. Бакай).
251. Знайдіть відповідність між реченнями і типами складних синтаксичних конструкцій.
1. Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись (Л. Костенко).
2. Ця п'єса почалася вже давно, і лиш тепер збагнув я: то вистава, де кожен, власну сутність загубивши, і дивиться, і грає... (В. Стус).
3. В душі скам'янілій є віра одна: в хвилину, коли виповняється міра, над світом підноситься судна сокира, щоб з ворога взяти за кривду сповна (Л.Первомайський).
4. Усе життя готуйся до хвилини, коли життям ти зможеш довести, що сильна духом народилась ти, і в грудях не шматок глевкої глини, а людське серце щире ти несеш, гартоване на вогнищах руїни, любові повне й віддане без меж (Л. Первомайський).
5. Можна знайти в природі півтони, можна життя спинити на півслові, але нема в житті напівціни, але нема в житті напівлюбові (А.Демиденко).
A. Складна синтаксичнаконструкція з суряднимі підрядним зв'язком.
Б. Складна синтаксична конструкція з безсполучниковим і підрядним зв'язком.
B. Складна синтаксичнаконструкція з сурядним ібезсполучниковимзв'язком.
Г. Складна синтаксична конструкція з сурядним, підрядним ібезсполучниковим зв'язком.
Ґ. Складнопідрядне речення з кількома підрядними.
252. Упишіть до таблиці назву розділового знака, який треба вжити у реченні замість риски.
Дунув вітер понад ставом / і сліду не стало (Т. Шевченко).
253. Укажіть, у якому рядку в усіх словах приголосні тверді.
1.Садовод, складність, князювати, найменший, врожай.
2.Ковзати, скоринка, однокласник, переклад, саджати.
3.Козак, льодяний, навчати, апельсин, розумний.
4.Берег, вечірка, горіховий, друкар, займенниковий.
5.Звук, слово, комплексний, кораблик, механізм.
254.Оберіть рядок, у якому між словами слід вживати прийменник в.
1.Бігти (у, в) сад, зайти (у, в) клас, удар (у, в) спину, жити (у, в) Львові.
2.Успіх (у, в) навчанні, читала (у, в) газеті, приніс (у, в) кишені, узяв (у, в) друга.
3.Бачив (у, в) сусіда, відніс (у, в) хату, зайди (у, в) бібліотеку, стати (у, в) пригоді.
4.Була (у, в) Індії, плавати (у, в) озері, жила (у, в) Одесі, служити (у, в) армії.
5.Сидіти (у, в) автобусі, запитати (у, в) автора, працювати (у, в) аптеці, жив (у, в) брата.
255. Оберіть рядок, у якому слова становлять синонімічний ряд.
1.Високо, низько, височина, низина, рівнина.
2.Ґречний, ввічливий, чемний, вихований, поштивий.
3.Високий, височенький, високість, високогірний, високогір'я.
4.Висотний, висотник, верховина, верхівка, верхів'я.
5.Гречаний, гречаник, гречанище, гречка.
256. Укажіть речення, у яких виділені слова є власнеукраїнськими за походженням.
1.Поруч з іншими покірно сів малий коло багаття (Леся Українка).
2.Високому санові султана не відповідають глумливі епітети, якими нагородили ворога дотепні козаки (3 журналу).
3. Мрії дівочі, які ви чарівнії (Леся Українка).
4.На гнізда повернулися лелеки, птахів зігріла рідна сторона (Д. Луценко).
5.Хай Господь посилає нам мудрості й сили хранить Україну нині, прісно й вовік (В. Крищенко).
6.Необхідною вимогою праці кулінара є вміння надати страві смак, аромат, консистенцію та зовнішній вигляд, які зможуть задовольнити клієнтів (3 кулінарної книги).
7.Давид довго не барився вже, улаштував іще деякі свої справи й рушив додому (А. Головко).
257. Із фразеологізмів, поданих в колонках, утворіть антонімічні
Пари.
1.Водою не розлити.
2.Гріти чуба.
3.Заморити черв'ячка.
4.Ледве ноги пересувати.
A. Бити байдики.
Б. Докинути хмизу в жар.
B. Конем не доженеш.
Г. Як кішка з собакою.
Ґ. Набити черево.
258. З-поміж поданих слів оберіть незмінюване (без закінчення) і впишіть його до таблиці.
Ніч, таксі, поле, табір, сонце.
259.Укажіть, у якому рядку всі іменники утворено префіксальним способом.
1.Книга, школа, рівнина, доброта, сіно.
2.Кість, лікар, яструб, виліт, правнук.
3.Безвість, безчестя, підгрупа, побережжя, правнук.
4.Дівчина, візок, вовчище, бігун, сінце.
5.Перестрибнути, поїсти, зійти, вимити, обговорити.
260. Зазначте, у якому рядку не всі іменники мають форму і однини, і множини.
1.Гори, річки, ходіння, Київ, озера.
2.Дитина, гілка, комаха, будинок, слово.
3.Книга, читач, пісня, вірш, викладач.
4.Країна, держава, серце, козак, гребля.
5.Садочок, вишня, дерево, поле, море.
261. Оберіть рядок, у якому допущено помилку в правописі прикметників.
1.Петрів, Шевченків, шевченківський, Іванів, Ігорева.
2.Зоїна, Василів, Василинин, Василева, Максимові.
3.Скрипалів, товаришева, Андріїв, Світланин, майстрів.
4.Пушкінові, пушкінські, Упин, Андрієва, Асин.
5.Дмитрів, Софіїн, Ігорев, Валентинів, Валин.
262. Позначте рядки, в яких усі числівники вжито в давальному відмінку.
1.Трьом, п'яти, шістьом, сорока, одній восьмій.
2.Сімом, восьми, вісьмом, двомстам, трьохсот.
3.Двадцяти, тридцяти, сорока, ста, п'ятистам.
4.П'ятдесяти, сьома, шести, десяти, одинадцятьох.
5. Дев'яноста, чотирьом, одному, сімдесяти, трьомстам.
263. Знайдіть відповідність між рядами займенників і їх розрядами.
1.Тебе, ви, його, мені.
2.Дехто, абиякий, щось, казна-скільки.
3.Ніхто, ні з ким, ніякий, ніскільки.
4.Нашому, вашого, твоєї, своїм.
5.Абихто, казна-що, тобі, вас.
A.Особові.
Б. Присвійні
B.Неозначені.
Г. Заперечні,
264.Упишіть до таблиці дієслово стелити у формі другої особи множини.
265. Оберіть речення, структура якого ускладнена відокремленою прикладкою зі сполучником як.
1.Жайвір сіє проміння, як умілий сіяч, з-під крила (М. Сингаївський).
2.О, ти зі мною був бадьорим, як лікар у розмові з хворим (Д.Павличко).
3.І знову степ як щедрий вулик, і сяє золото хлібів (Л. Рубан).
4.Як рибалка, я повинен бути людиною поважною і розсудливою (Ю.Збанацький).
5.Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас, та вірю серцем щирим і гарячим: нема землі такої, як у нас (В. Симоненко).
266. Оберіть складносурядні речення з протиставними відношеннями.
1.І зміняться знову люди, а тільки кохання вірне незмінним довіки буде (Є.Летюк).
2.Погнався за зайцем, а коневі голову зламав (Народна творчість).
3.Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки (Л. Костенко).
4.Для кохання в нас часу мало, для мовчання — у нас віки (В. Симоненко).
5.Праця вчителя — це трудна, складна, але водночас і найблагородніша праця (3 газети).
267.Знайдіть відповідність між складнопідрядними реченнями і їх типами.
1.Той, хто угору йде, не оглядається на скелі і на терни (М. Подолян).
2.Матері боляче, якщо її син став поганою людиною — ледачою, бездушною, слабовільною, лицемірною, нечесною (В. Сухомлинський).
3.Дитина абстрагується від речей, що її оточують, починає мислити абстрактно (В. Сухомлинський).
4.Немов стріла з натуженого лука, розлука в серце вдарила моє (М. Ткач).
5.Я буду на світі, допоки незнане світло в обличчі твоєму світить (Д.Павличко).
A. Складнопідрядне з підрядною означальною частиною.
Б. Складнопідрядне з підрядною займенниково-означальною частиною.
B. Складнопідрядне з підрядною обставинною частиною часу.
Г. Складнопідрядне з підрядною частиною умови.
Ґ. Складнопідрядне з підрядною порівняльною обставинною частиною.
268. Укажіть тип підрядності (супідрядність, послідовна, комбінована) в реченні (відповідь у формі називного відмінка запишіть до таблиці).
Коли лежиш у полі і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній щось є не земне, а небесне (М. Коцюбинський).
269. Визначте, у якому реченні вжито тире на місці пропущеногочлена.
1.Найбільше добро в кожного народу — це його мова (Панас Мирний).
2.Хочеш, щоб тобі не заздрили, — не хвалися (Народна творчість).
3.Слово — не стріла, а ранить глибоко (Народна творчість).
4.Сталь гартується у вогні, а людина — в труді (Народна творчість).
5.Жить — це значить жить чуттям мільйонних сил (М. Бажан).
270. Укажіть, у якому рядку в усіх словах є спільний звук.
1.Вісь, сів, сивий, ясний, син.
2.Деревій, весна, вітер, павутина, кавун.
3.Віхоть, вогкий, кухня, хутір, фартух.
4.Жених, дочці, дріжджі, череда, ціп.
5.Тільки, пташка, тушкан, тюль, тема.
271. З'ясуйте, у якому рядку в усіх словах відбувається подвоєння приголосних звуків.
1.Ел...ада, Інес.а, ман...а, інтермец...о, примадон...а.
2.Апол...он, кон...отація, гун...и, гол андський, брут...о.
3.Бел...етристика, комун...а, віл...а, тон...а, імміграція.
4.Бул...а, сюр...еалізм, мадон...а, нет...о, Голландія.
5.Беладон...а, ван...а, Буд...а, барок...о, ір...еальний.
272. Віднайдіть рядки, у яких до складу словосполучень входять омоніми.
1.Гостре слово — гострий зір, тихий голос — тихе життя.
2.Мітити крейдою — мітити у серце, міх борошна — ковальський міх.
3.Чисте небо — чисті руки, ламати голову — ламати кригу.
4.Старий клен — старі погляди, вершина Карпат — вершина слави.
5.Летіти літаком — линути думкою, битий тугою — бита цегла.
6.Гостра коса — дівоча коса, електричний розряд — спортивний розряд.
273. Знайдіть відповідність між термінами та визначеннями.
1.Діалектні слова.
2.Професійні слова.
3.Загальновживані слова.
4.Емоційно забарвлені слова.
5.Застарілі слова.
A. Слова, які вживаються для надання висловленню виразності та емоційності.
Б. Слова, що використовуються всіма носіями мови.
B. Слова, що вийшли з активного вжитку.
Г. Слова, вживані тільки в певній місцевості.
Ґ. Слова, що вживаються групами людей, об'єднаних певною професією.
274.Упишіть до таблиці мовознавчий термін на позначення неподільного, стійкого словосполучення, яке можна замінити синонімічним словом (у називному відмінку однини).
275. Продовжте речення: «Основа слова — це...».
1..змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичне значення й слугує для зв'язку слів у словосполученні і реченні.
1....частина слова без закінчення, що виражає його лексичне значення.
2....слова зі спільним коренем, але різними лексичними значеннями.
3....головна значуща частина слова, яка містить у собі спільне значення споріднених слів.
4....значуща частина слова, яка стоїть перед коренем.
276. Зазначте спосіб, яким утворено прикметники нездоланний, безмежний, надмірний, зарубіжний, сучасний.
1. Префіксальний.
2. Суфіксальний.
3. Префіксально-суфіксальний.
4. Сполучення основ або слів.
5. Складання скорочених основ.
277. Віднайдіть рядок, у якому правильно зроблено морфологічний розбір виділеного іменника.
Не раз ми ходили в дорогу,
Не раз ми вертались до хати
І знову брели від порогу —
Правдивої цілі шукати (П. Грабовський).
1. Іменник, початкова форма — ціль, загальна назва, неістота, жіночого роду, III відміни, у родовому відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.
2. Іменник, початкова форма — ціль, загальна назва, істота, чоловічого роду, II відміни, у називному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.
3. Іменник, початкова форма — ціль, власна назва, неістота, чоловічого роду, III відміни, у родовому відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.
4. Іменник, початкова форма — ціль, загальна назва, неістота, жіночого роду, І відміни, у давальному відмінку, множина; у реченні виконує роль додатка.
5. Іменник, початкова форма — ціль, власна назва, істота, жіночого роду, III відміни, у родовому відмінку, однина; у реченні виконує роль додатка.
278. Укажіть речення, у яких вжито неправильні форми вищого чи найвищого ступенів порівняння прикметників.
1.Сіно пахне дужче, ніж трава, згадка більш тривожною бува (П.Воронько).
2.Перше питання було висвітлено більш глибше, тому відповідь визнана кращою (3 розмови).
3.Самий дорогий спогад для мене — це прощання з батьком (З розмови).
4.Новозбудована споруда гарніша всіх у цьому районі (3 розмови).
5.Найвища у світі трава — бамбук (3 розмови).
279. Знайдіть відповідність між рядами числівників і їх характеристиками (за будовою).
1. Півтора, кільканадцять, дев'ятнадцятеро, чотириста.
2. Триста дванадцять, одна восьма, нуль цілих сім десятих, дев'ятсот сорок.
3. Мільйон, мільярд, нуль, тисяча.
4. Стонадцять, чимало, один, сто.
A. Прості.
Б. Складні.
B. Складені.
280. Упишіть до таблиці займенник, у якого відсутня форма називного відмінка.
281. Оберіть рядок з дієсловами недоконаного виду.
1.Попросить, зазначив, ходить, сміється, чув.
2.Сумував, тішила, знає, вчитиме, читають.
3.Цікавиться, дізнається, пробачила, хотіла, будують.
4.Скасували, навідався, тікає, гратиме, летить.
5.Біжить, наздоганяє, відчув, слухала, знешкодити.
282. Виберіть рядок, у якому всі слова є дієприкметниками активного стану.
1.Згаданий, засіяний, задуманий, приписаний, радіючий.
2.Заспіваний, заляканий, зажурений, падаючий, крокуючий.
3.Сяючий, співаючий, посинілий, закрижанілий, працюючий.
4.Застрахований, забруднений, переляканий, стоячий, ріжучий.
5.Чаруючий, темніючий, посивілий, змарнілий, посолений.
283. Виберіть рядок, у якому всі прислівники пишуться з нн.
1.Гума...о, актив...о, безупи...о, організовано, со...о.
2.Відмі...о, стара...о,,бездога...о, свяще...о, щоде...о.
3.Незрівня...о, негада...о, самовідда...о, нездола...о, дореч...о.
4.Невгамов...о, впевне...о, відда...о, шале...о, радіо..о.
5.Багря...о, непоруш...о, невтом...о, безпереста...о, невпи...о.
284. Позначте рядки, у яких усі слова є службовими частинами мови.
1.Ледь-ледь, як, що, щойно, щоб.
2.Коли, колись, навіть, немов, до.
3.Щоб, оскільки, майже, аби, неначе.
4.Ніби, з-посеред, тому що, а, хай.
5.Би, авжеж, внаслідок, якби, якраз.
285.Знайдіть відповідність між рядами словосполучень та відношеннями між головним і залежним словами, що вони передають.
1.Повернутися тридцятого серпня, працювати впродовж місяця, зайти через три дні, народитися тисяча дев'ятсот дев'яносто восьмого року.
2.Похилитися від вітру, розплакатися з розпачу, почервоніти від сорому.
3.Радіти успіхам, переповнений емоціями, сприймати музику, зроблений з металу, розповідати про подію, розповідати товаришеві.
4.Написати крейдою, працювати з радістю, підписано нерозбірливо, перевіренона комп'ютері, відповідально поставитися.
5.Колосок пшениці, голос зозулі, краплини дощу, краплі від кашлю.
A. Додаткові.
Б. Обставинні (способу дії).
B. Обставинні (причини)
Г. Означальні.
Ґ. Обставинні (часу).
286. Продовжте речення: «Головний член речення, який означає те, про що говориться в реченні, називається...» (відповідь у формі орудного відмінка впишіть до таблиці).
287. Укажіть речення, у якому означення виражене нерозкладним словосполученням.
1.Сад — то спів веселих птахів і сумних вітрів (Л. Дмитерко).
2.В кінці села, коло самої Роставиці, стояла хата старого Петра Джері (І.Нечуй-Левицький).
3.Доля звела мене з хлопцем ніжної і сумирної вдачі (О. Гончар).
4.Микола знав, що коні самого голови і його багатої рідні стоять дома в повітках (І. Нечуй-Левицький).
5.До Чернівців, столиці мого краю, ведуть шляхи крізь букові ліси (В. Вознюк).
288. Знайдіть неозначено-особове односкладне речення.
1.І щоб родині нашій жити в мирі, кую меча, леміш і чересло... (В.Бровченко).
2....Шлях людський не встелили квіти, і на тяжкій дорозі до мети ганебно мати все і водночас нічого не уміти (С. Голованівський).
3.Всі кажуть: кохання — дарунок долі. Якої долі? Доброї чи злої? (Ю.Мушкетик).
4.Прощатись не будемо. Просто так: — До побачення, друже і брат! (Б.Олійник).
5.Ще до війни на обласній нараді преміювали батька за сівбу (В. Бровченко).
289. Укажіть рядок, який містить дієприслівники з тотожним часовим значенням.
1.Уміючи, питаючи, піднімаючись, переказуючи, зустрівшись.
2.Побачивши, бажаючи, відкидаючи, почувши, пізнавши.
3.Пишучи, сидячи, згадавши, почепивши, віддзеркалюючи.
4.Кажучи, пливучи, несучи, володіючи, трясучись.
5.Бігаючи, сміючись, дочитавши, зайнявши, радіючи.
290. Вкажіть, у яких рядках пари прислівників є синонімами.
1.Неждано-негадано — знеобачки, зазвичай — часто, навдивовижу — надзвичайно, невгамовно — невпинно, нестямно — несамовито.
2.Вряди-годи — як-небудь, де-не-де • деінде, раз по раз — рівномірно, додолу — вверх, нашвидкуруч. старанно. Самотужки — самостійно, давно - зроду, надвоє — навпіл, зненацька — раптом, додолу — вниз.
3.Разом — гуртом, стримано — помірковано, догори вверх, безстрашно — мужньо, рішуче — наполегливо.
4.Напрочуд — ледь-ледь, надзвичайно — дуже, поночі — затемна, навздогін — слідом, смерком — увечері.
291. Знайдіть відповідність між виділеними сполучниками в реченнях і їх розрядами (один варіант зайвий).
1. Відтоді як передові частини перейшли кордон і зникли за горбатими висотами чужої країни, минуло вже кілька днів (О. Гончар).
2.У всякого своя доля і свій шлях широкий, той мурує, той руйнує, той неситим оком — за край світа зазирає, щоб загарбать і з собою взять у домовину (Т. Шевченко).
3. Хоч не одного там калічили ті скали, ми далі йшли, ніщо не спинювало нас (І.Франко).
4.Отак, як хто кого боїться, то й думає, що на того ввесь світ так буде, як він, дивиться (Л. Глібов).
5.Скелі грізно висовували свої гострі голови, а рови густіше засновували в сизий туман свої пориті боки та чорне слизьке дно (Панас Мирний).
A.Підрядний сполучник часу.
Б. Підрядний допустовийсполучник.
B.Підрядний сполучник умови.
Г. Підрядний сполучник мети.
292. Продовжте речення: «Зі зміною форми головного слова змінюється форма залежного слова — це характерна особливість...» (відповідь у формі родового відмінка запишіть до таблиці).
293. Зазначте, на які типи поділяють речення за будовою.
1.Повні, неповні.
2.Двоскладні, односкладні.
3.Поширені, непоширені.
4.Прості, прості ускладнені, складні.
5.Сполучникові, безсполучникові.
294. Віднайдіть речення із прикладкою.
1.Життя — не прогулянка, не забава, а важка праця (І. Цюпа).
2.Підростає людина, вимовляє перше чарівне слово «мама», робить перші кроки в житті (3. Воскресенська).
3.Ми — народ! Шлях наш повен дерзаннями (О. Новицький).
4.І задзвонили над джмелями дзвінки-дзвіночки лісові (М. Вінграновський).
5.Конвалія — рослина отруйна (М. Стельмах).
295. Визначте безособове речення, головний член якого виражено
відмінюваним дієсловом та інфінітивом.
1.Хотілося швидше дізнатися про життя дорогих мені людей (М.Чабанівський).
2.Співалося хором «Заповіт» (Ю. Смолич).
3.Чудес в природі не буває (А. Головко).
4.Скільки сходжено, зміряно, створено — тим горіли, жили і росли! Скільки чорного в світі поборено, скільки світлого в світ принесли! (П. Усенко).
5.Коли ти хочеш плакати — заплач: нема гріха у тузі і скорботі (О.Голованівський).
296. Визначте, структура яких речень ускладнена однорідними звертаннями.
1.Печаль і гордість, повніть моє слово... (М. Нагнибіда).
2.О поле, й дорого, о річко, й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л.Первомайський).
3.О безмежне і плідне, житнє поле погідне, ні межі ти не маєш, ні краю (Л.Первомайський).
4.Ой водо-водограй, грай для нас, грай, танок свій жвавий ти не зупиняй (В.Івасюк).
5.Луги, луги, пропахлі сіном прілим, чи ви мене впізнали, земляка? (В.Симоненко).
297. Знайдіть відповідність між реченнями та назвами їх типів.
1. І, як каже Біблія, — а я мало не став ченцем, — «між ранком і вечором вороги твої розпадуться, а з ними пропадуть і почесті їх...» (Р. Іваничук).
2. Данило посміхнувся: йому сподобалась дівоча безпосередність, її тривога (М. Стельмах).
3. Все минеться з роками, доля сивою стане... (М. Ткач).
4. Я на гору круту крем'яную буду камінь важкий підіймать і, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать (Леся Українка).
5. Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (М. Коцюбинський).
А. Складне безсполучниковез однорідними частинами.
Б. Складносурядне протиставне.
В. Складносурядне розділове.
Г. Складне безсполучниковез неоднорідними частинами.
Ґ. Просте з однорідними присудками.
298. Визначте тип підрядної частини в реченні (відповідь у формі називного відмінка запишіть до таблиці).
Книжка вчить, як на світі жить (Народна творчість).
299. Укажіть складну синтаксичну конструкцію з сурядним і підрядним зв'язком.
1.Легка, біла, прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку, з'являється з-за берези і схиляється над Лукашем (Леся Українка).
Лукашева хата починає біліти стінами; при одній стіні чорніє якась постать, що знеможено прихилилась до одвірка, в ній ледве можна впізнати Мавку (Леся Українка). проти тих; а страшно жить, запрягшись мимоволі в ярмо дурниць та клопотів дрібних (П. Грабовський).
2.А може, ви знаєте, що мені сниться, як в полі хвилюється яра пшениця? (Л. Первомайський).
2.Ридаю, молю ридаючи: пошли, подай душі убогій силу, щоб огненно
3.Коли розвидняється, на галяві стає видно великий пеньок, там, де стояв колись столітній дуб, і недавно насипану, ще не порослу моріжком могилу (Леся Українка).
4.Ти не сумуй — ще зелені сповна, ще розлилися так шовково трави, ще лісовик зелену службу править і літо в ряст заплутало човна (В.Китайгородська).
5.Вогонь у печі палає і гугонить, а Маланка заплющує очі, і їй здається, що то шумить колосом нива і серп черкає по стеблу (М. Коцюбинський).
300. Укажіть речення, у якому перед сполучником і треба поставити кому.
1.А щось в душі моїй холоне і землю ту наздоганя (Т. Севернюк).
2.Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу (Т. Масенко).
3.В'їхали в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (М. Коцюбинський).
4.Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (Олександр Олесь).
5.Був уже вечір і над хащами парку сходив великий повний місяць (Ю.Смолич).
301.Укажіть, у якому рядку в усіх словах можливе чергування приголосних звуків при словозміні чи словотворенні.
1.Кріпити, крастися, плести, дерти, нести.
2.Могти, стерегти, пустити, кидати, вимірювати.
3.Дробити, бігти, полоти, брати, везти.
4.Святити, молоти, красти, шити, терти.
5.Топити, носити, їздити, пустити, графити.
302. Укажіть рядки, в яких власні назви написані правильно.
1.Основний Закон України, Києво-Печерський заповідник.
2.Далекий схід, Міжнародний день театру.
3.Всесвітній день преси, проспект Дружби народів.
4.Давня Греція, Михайлівський золотоверхий собор.
5.Рада Безпеки ООН, Верховна рада України.
303. Знайдіть відповідність між словом і його лексичним значенням.
1.З'юрбитися.
2.Голубіти.
3.Доскіпуватися.
4.Голубити.
5.Дзиґлик.
A. Проявляти ніжність, ласку.
Б. Скупчитися в одному місці.
B. Вирізнятися голубим кольором.
Г. Стілець на трьох ніжках і з гвинтом.
Ґ. Використовувати що-небудь як привід для звинувачення.
304. Із наведених слів оберіть і впишіть до таблиці діалектизм. Вила, стежка, хата, квочка, постоли.
305. Укажіть рядок, у якому фразеологізми становлять синонімічний ряд.
1.Без вогню пекти, байки правити, багато брати на себе, зронити сльозу.
2.Теревені правити, оповідати сон рябої кобили, боби розводити, плести сухого дуба.
3.Зробити хибний крок, зривати завісу, зорі знімати з неба, обіцяти золоті гори.
4.Міряти лозиною, наклеювати ярлики, на ногах не стояти, передбачати події.
5.Памороки забивати, палиця плаче, проковтнути пілюлю, приший кобилі хвіст.
306. Укажіть рядок, у словах якого виділено основу.
1.На/біг/ти, /греч/аники, /верх/овина, /голуб/ка, /весн/увати.
2./Вітр/ильник, /вітр/ило, /вітер/, /вітр/ильний, /вітр/яний.
3./Вір/а, /вір/ний, /вір/нісінький, з/вір/итися, /вар/тість.
4./Зірк/овість, /гроз/овий, об/мін/яти, /колос/, /зор/і.
5./Зірков/ий, /передгрозов/ий, /обмін/, /колосков/ий, /зоряниц/я.
307.Укажіть, у якому рядку твірні поданих похідних слів належать до однієї частини мови.
1. Помста, розробка, виварка, вчителька, дрімота.
2. Розмова, світанок, кривляка, грілка, біднота.
3. Вишиванка, розписка, обробка, вискочка, синь.
4. Задавака, жуйка, зівок, рева, лісок.
5. Ковток, шепіт, вариво, жених, виграш.
308. Укажіть рядки, у яких усі іменники належать до мішаної групи І відміни.
1.Даша, груша, мережа, площа, подача.
2.Задача, круча, тканина, жінка, доля.
3.Межа, вдача, втеча, листоноша, віддача.
4.Каша, вежа, Саша, здача, тиша.
5.Маша, миша, душа, афіша, дача.
309. Знайдіть відповідність між прикметником, ужитим у реченні, і його характеристикою (одне з речень зайве).
1.Спить у блакитній льолі наша земля дитинно (Б. Олійник).
2.Крізь дощову сітку запаленіли ізмарагди нив... (Є. Плужник).
3.Прийди, візьми мене за руку і в край щасливий поведи
(О. Олесь).
1.І була любов моя взаємною (Г. Світлична).
2.Луги цвітуть у придорожній смузі (Л. Костенко).
A.Відносний прикметник, ужитий у формі місцевого відмінка.
Б. Відносний прикметник, ужитий у формі знахідного відмінка.
B.Якісний прикметник, ужитий у формі місцевого відмінка.
Г. Якісний прикметник, ужитий у формі знахідного відмінка.
310. Упишіть до таблиці числівник двісті три у давальному відмінку.
311. З'ясуйте, у якому реченні виділений займенник є частиною складеного іменного присудка.
1. Ні з кого по сей день не брала я й пір'їнки (Л. Глібов).
2.Я був не я. Лиш мрія, сон (П.Тичина).
3.Чом ти, березо, така журлива... (Леся Українка).
4.І кожний з нас те знав, що слави нам не буде (І. Франко).
5.Життя людське багатогранне, і кожна його пора по-своєму прекрасна (І.Цюпа).
312. Укажіть, у якому рядку всі слова з часткою не пишуться окремо.
1. Не/вгавати, не/волити, не/зчутися, не/зрозуміти, не/погодитися.
2. Не/навидіти, не/славити (не прославляти), не/сподіватися, не/сказати, не/подвоїти.
3. Не/захлинутися, не/минати, не/турбуватися, не/розкинутися, не/майоріти.
4. Не/тримати, не/каламутити, не/зітхати, не/добачати, не/славити (ганьбити).
5. Не/доїдати, не/потребувати, не/дорівнювати, не/вірити, не/дочитати.
313. Знайдіть відповідність між реченнями та умовами відокремлення означення у них.
1. Покинута людьми на довгі дні, дорога помирає в бур'яні
(Д. Павличко).
2. Найменша квітка, сказана у слові, і та ніколи вже не облетить (О.Пахльовська).
3.Вона ж, замислена, крізь сльози все журно дивиться кудись... (Олександр Олесь).
4.На заході стояла одним одна хмарка на чистому небі, з червоними краями (І.Нечуй-Левицький).
5. Верига, з опущеними плечима і посірілими, впалими щоками, вийшов до воріт
(П. Панч).
A. Синтаксична не сполучуваність означуваного слова і означення.
Б. Постпозитивне розташування по відношенню до означуваного слова.
B. Дистантне розміщення.
Г. Ускладненість основного змісту обставинно-характеризувальними відтінками значення.
Ґ. Ступінь поширеності відокремленого члена.
314. Укажіть тип складносурядного речення (відповідь у формі називного відмінка запишіть до таблиці).
І не вбога, — та талану Господь не дав... (Т.Шевченко).
315.Укажіть складнопідрядне речення, частини якого з'єднані сполучником що.
1.І дивно, що, відкривши для себе універсальні гуманістичні істини, людство ще й сьогодні часом поводить себе як жорстокий сліпець (О.Гончар).
2.Кожна людина гордиться тим, що вона робить для інших людей (В.Сухомлинський).
3.Не перекладай на інших те, що мусиш зробити сам (В. Сухомлинський).
4.Першопроходець — це боєць, який долає гору, міст наводить, корчує пні, висушує болото для тих, що йдуть за ним, повірили у нього (М. Подолян).
5.Не скрізь повинен брати гору практицизм, особливо той, що висотує з нас душевність (М. Стельмах).
316. Виберіть речення з неоднорідною супідрядністю.
1.Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати (Л. Костенко).
2.Чому, чому так пізно став питати? Чому не знало серце молоде, що тільки мати може вічно ждати, а час не жде, ніколи час не жде? (М. Ткач).
3.Я засвоїв одне, що нічого не помножиться, якщо ти не навчився нажите ділити (Є. Летюк).
4.Коли пісні мойого краю пливуть у рідних голосах, мені здається, що збираю цілющі трави я в лугах (М. Рильський).
5.Ніхто розполовинити в житті не зможе нас, як віру з серця вийняти, де наш нуртує час (П. Осадчук).
317. Оберіть речення з уточнюючими членами, у якому допущено пунктуаційну помилку.
1.Далеко, аж до самого небосхилу хвилювалися ниви на вітрі... (М.Коцюбинський).
2.Птахи опускалися зовсім низько, майже до самої землі (Г. Тютюнник).
3.Серце стискалося в передчутті чогось грізного, навіть трагічного (Ю.Мушкетик).
4.Край берега, у затишку, прив'язані човни (Л. Глібов).
5.За Києвом та за Дніпром, попід темним гаєм, ідуть шляхом чумаченьки... (Т. Шевченко).
318.Зазначте слова, у складі яких є лише два дзвінкі приголосні
звуки.
Обіцяй1 мало2, а3 зроби4 багато5 (Народна творчість).
319. Знайдіть відповідність між рядами слів та правилами вживання м'якого знака.
1.Сьогодні, льон, трьох, сьомга.
2.Навчається, сміється, робить, спілкується.
3.Маленький, дитинонька, чорнесенький, серденько.
4.Кільце, їдальня, пальці, пральня.
5.Козацький, празький, сільський, людський.
A. У дієсловах на -гь, -ться.
Б. Після літер, що позначають м'які приголосні у середині складу перед о.
B. Після м'якого приголосного [л'] перед наступним м'яким приголосним.
Г. У суфіксах -еньк-, -оньк-,-ісіньк-, -юсіньк-.
Ґ. У суфіксах -ськ-, -зьк-, цьк-.
320. Визначте, якими лексичними одиницями є виділені слова в реченні (відповідь в орудному відмінку множини впишіть до таблиці).
Усякі люди трапляються на містку: і щирі, і скупі, і веселі, і сумні, і мовчазні, і говіркі (М. Стельмах).
321. З'ясуйте, у якому рядку всі слова є запозиченими.
1.Стельмах, швець, тесля, монтажник, корж.
2.Бузок, фіалка, торт, клапоть, синиця.
3.Драма, розповідь, трагедія, оповідання, роман.
4.Чорнобривець, очерет, куліш, гайворон, полуниця.
5.Магістраль, футбол, агент, революція, акція.
322. Визначте фразеологізм, який має значення «кого-небудь щось постійно хвилює, турбує, мучить, завдає душевного болю».
1.Кішці смішки, а мишці слізки.
2.Черв'ячок точить.
3.Зав'яз пазурець, і пташці кінець.
4.Пробігла чорна кішка.
5.Кожна пташка своєї пісні співає.
323.Оберіть рядок, у якому всі слова мають префікс.
1.Здоровий, природний, швидкий, рухливий, подати.
2.Наддалекий, безколірний, захмарний, нелегкий, додатковий.
3.Особливий, вродливий,хворобливий,гумовий, догадливий.
4.Стоматолог, філолог, фізіолог, біолог, соціолог.
5.Доводити, довіра, довгий, догляд, довгота.
324. Позначте рядки, у яких слова утворюють пару: твірне — похідне.
1. Вогняний — вогнистий, бігати — біг, красивий — красивість.
2. Масляний — маслянистість, брови — міжбрівний, писк — писклявий.
3. Під вікном — підвіконний, добрий — предобрий, квіткар — квіткарка.
4. Килим — килимарка, учитель — учити, історик — історія.
5. Кам'яний — кам'янистий, за містом — заміський, виходити — вихід.
325.Знайдіть відповідність між термінами та їх визначеннями.
1.Морфологія —це...
2.Іменник — це...
3.Загальні іменники означають.
4.Власні іменники означають...
5.Збірні іменники означають...
A....словниковий склад мови.
Б....розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови.
B....частина мови, що означає дію або стан.
Г. частина мови, що означає назву предмета і відповідає на питання хто? що?
Ґ....назву ряду однорідних предметів.
Д....сукупність предметів як єдине ціле.
Е....індивідуальну назву одного предмета.
326.Упишіть до таблиці прикметник, утворений від іменника Кривий Ріг за допомогою суфікса -ськ-.
327. Укажіть рядок, у якому всі слова — числівники.
1.Обидва, семеро, вісімдесят шість, одна третя, потроїти.
2.Три, тринадцятий, трійка, тридцять п'ять, одна ціла і сім десятих.
3.П'ять, двадцять третій, тридцятеро, удвоє, півтораста.
4.Двоє, двадцятий, двадцятитисячний, нуль, півтора.
5.Сто сорок один, восьмисотий, троє, стодвадцятиметровий, трьохмільйонний.
328. Оберіть рядок, у якому всі займенники означальні.
1.Всякий, сам, кожний, інший, самий.
2.Дехто, весь, той, мій, нічий.
3.Самий, цей, нікотрий, дещо, твій.
4.Такий, деякий, їхній, який, ти.
5.Хто-небудь, стільки, ваш, вона, себе.
329. З'ясуйте, у якому рядку допущено помилку в правописі особових закінчень дієслів.
1.Зборють, удариш, пишеш, сиплеш, зважать.
2.Посидимо, схочуть, борешся, прагнеш, поїдеш.
3.Насиплемо, спимо, побачиш, задивишся, порадите.
4.Зморешся, поборються, зажуришся, залишать, ходить.
5.Закінчиш, ореш, підсиплють, розсердишся, бродиш.
330. Зазначте, у яких реченнях дієприкметник виконує роль присудка.
1. А за річкою, попід кучерявим зеленим лісом, вся гора вкрита розкішними килимами ярини (М. Коцюбинський).
2. Бійці, притихлі і насторожені, гостро стежили за кожним рухом Сагайди (О. Гончар).
3. Безлюдне подвір'я, просторе й гаряче, нагадувало собою шматок південної пустелі, кимось ненароком закинутої сюди (О. Гончар).
4. На відміну від батька вона була як туго натягнута струна (П.Гуріненко).
5. Дідова оселя снігом покрита, віконця замуровані морозом... (Панас Мирний).
331. Знайдіть відповідність між словосполученнями і їхніми складовими (один варіант зайвий).
1.Бігти навипередки, записували щоліта, складалося з давніх-давен, говорять навперебій, продаватимуть втридорога.
2.Відомо зроду-віку, надто повільно, трохи мляво, дуже старанно, видно здалеку.
3.Посаджений торік, зроблений вручну, раптом змужнілий, яскраво сяючий, навмисне розлитий.
4.Котлета по-київськи, кохання назавжди, шеренга один в один, дорога без кінця-краю, спів уголос.
5.Напрочуд легковажний, ледве вловимий, украй важливий, дуже виснажливий, надзвичайно корисний, на диво вдалий.
6.Йшли по двоє, дивився нетямуще, дощ навесні, озброєний за кордоном, кинувшись навтікача.
7.Зробивши напоказ, розмовляючи пошепки, граючи навиліт, наївшись вволю, збільшивши вдвічі.
А. Прислівник і дієслово.
Б. Прислівник і прикметник.
В. Прислівник і прислівник.
Г. Прислівник і дієприкметник.
Г. Прислівник і іменник.
Д. Прислівник і дієприслівник.
332. Упишіть, із яким відмінком уживається прийменник згідно з (відповідь в орудному відмінку запишіть до таблиці).
333. Укажіть рядок, у якому всі поєднання слів не становлять словосполучення як окремої синтаксичної одиниці.
1.Гори перевернути, дати на горіхи, часто-густо, сказати правду, до лісу рукою подати, розв'язати язик.
2.Бути насторожі, кривити душею, лебедина пісня композитора, очима стріляти, на повний хід, поети і прозаїки.
3.Нарубати дров, бути причетним до справи, буду виступати, ріки і озера, найбільш вдалий, дуже серйозний.
4.Іван Петрович Котляревський, ламати голову, куди завгодно поїхати, крізь зуби сказати, наламати дров, весна рання.
5.Тримати камінь за пазухою, честь і порядність, дати пораду, розводити дискусію, слова ковтати, спуску не давати.
334. З'ясуйте, у якому реченні простий підмет виражено прикметником.
1.Минуле ніколи не повертається (Р. Іванченко).
2.Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? — озовися (І. Котляревський).
3.Нарешті привезли пальне... (О. Гончар).
4.Несказане лишилось несказанним (Л. Костенко).
5.Два хитрих мудрого не переважать (Л. Глібов).
335. З'ясуйте, у якому реченні сполучення «з + орудний відмінок виконує функцію додатка.
1.Наступного дня Блаженко з Хаєцьким справді звідкись привели Чернишеві вороного (О. Гончар).
2.Шовкун з лагідним спокоєм щось розповідав співбесідникам про гірські пригоди (О. Гончар).
3.Міст, перегорівши, з гуркотом повалився в воду (О. Гончар).
4.З ревнивою пильністю стежив Маковей за Чернишем (О. Гончар).
5.Вперше з казкою, із легендою там зустрітись мені довелося (В. Швець).
336. Визначте, які з речень є спонукальними.
1.Хочу жити в паланні, зоріти в блакить, щоб від серця любов іскрила (Ю.Дмитренко).
2.Нас тепер нікому не скорити... (М. Рильський).
3.— Складати зброю! Годі лютувати! Господар тут — народ, якого не зламати! (Р. Братунь).
4.— Тільки б проснутися в мирі! (Б. Олійник).
5.Годуйте коней. Неблизька дорога (Л. Костенко).
337. Знайдіть відповідність між мовними формами та їх назвами (один варіант зайвий).
1.Запотілий, побутуючий, запнутий, запнений, обласканий.
2.Дорадчий, невідкладний, допитливий, копіювальний, шліфувальний.
3.Ошалілий, обіллятий, завзятий опікунський, будівний.
4.Підсумовуючи, врахувавши, занотувавши, одягаючись, засоромившись.
A.Дієприкметники.
Б. Прикметники дієслівного походження.
B.Дієприслівники.
338. Упишіть до таблиці прислівник, утворений префіксально-суфіксальним способом від прикметника близький.
339. Виберіть рядок, у якому всі прийменники пишуться окремо.
1.З/метою, у/галузі, за/винятком, незважаючи/на, за/допомогою.
2.У/зв'язку/з, в/наслідок, по/серед, з/поза, по/між.
3.По/під, в/продовж, під/кінець, по/над, з/посеред.
4.По/за, з/поза, поруч/з, згідно/з, за/ради.
5.За/для, одночасно/з, що/до, з/над, з/під.
340. Оберіть рядок із іменниковими словосполученнями.
1.Весняна пора, уроки історії, Довженків край, щастя жити, бажати щастя, змога вчитися.
2.Дослідження літератури, постать дівчини, пошана до людини, сповнений поваги, відро води, відчуття простору.
3.Наш учитель, невичерпне джерело, гідний наслідування, двадцять перше століття, світова література, справжній майстер.
4.Боротьба за мир, хвала життю, думка повернутися, незабутня зустріч, велич людини, чарівна краса.
5.Високість помислів, краса людини, усвідомлення обов'язку, п'ять балів, вимогливий до себе, кожен з нас.
341. Оберіть речення з простим дієслівним присудком, ускладненим часткою.
1.Оленчук Іван Іванович — сиваський солевоз, виноградар і, як брат його, майстер розшукувати солодку воду в солончаковому степу (О. Гончар).
2.А Іван Гнатович візьми та й покажи улов на свою голову (3 журналу).
3.І все-таки приїдь — ми поговорим (Д. Павличко).
4.Вона не збиралася довго затримуватись у Харкові (І. Микитенко).
5.Зійшов місяць ясний — я пішла в садочок нарвать-назбирати пахучих квіточок (П. Амбросій).
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 949 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Позначте речення з обставинами умови. | | | Позначте речення з обставинами часу. |