Читайте также:
|
|
Врожайність цукрових буряків великою мірою залежить від густоти та рівномірності розміщення рослин в рядках. Оптимальною густотою розміщення рослин вважається 4-6 шт. на погонний метр (п.м.) рядка. Формування оптимальної густоти починається з посіву і закінчується проріджуванням сходів цукрових буряків в фазі 2-4 справжніх листків.
Якщо оцінювати різні способи проріджування по затратах праці на 1 ц коренеплодів, то найнижчими вони будуть для автоматичних проріджувачів, трохи більшими для механічних і найбільшими при ручному проріджуванні.
Тому, серед можливих на сучасному рівні способів формування густоти рослин слід віддати перевагу автоматичним проріджувачам сходів цукрових буряків.
Високоефективна робота автоматичних проріджувачів можлива тільки за таких умов:
- початкова густота сходів не більше 12 шт/п.м.;
- кількість бур'янів в зоні проходу датчика не більше 2-3 шт/п.м.;
- не допускається наявності гребенів і колій висотою понад 4-5 см, а також грудок в зоні датчика, діаметр яких досягає розмірів культурних рослин.
Якість роботи проріджувальних машин оцінюють показником зміни коефіцієнта варіації інтервалів між рослинами до і після проріджування:
К = 100% (8.1)
де Vд та Vп - коефіцієнти варіації інтервалів між рослинами до і після проріджування.
Чим більша величина показника К, тим краще проведене проріджування. Якщо показник К приймає негативне значення, то проріджування проведене незадовільно.
Як відомо, автоматичний проріджувач ПСА-2,7 може бути налагоджений на роботу з одним (переднім або заднім) або двома (переднім і заднім) ножами на секції. Робота проріджувача з двома ножами на секції допускається тоді, коли Початкова густота становить 11 або 12 рослин на і п.м. рядка і при довжині ножів 80 мм. У Всіх інших випадках рекомендована робота з одним переднім або заднім ножем. Наприклад, за умов вологого ґрунту і наявності роси на листках рослин слід працювати тільки із заднім ножем. Це запобігає забрудненню датчика відшукування рослин і сприяє нормальній, роботі машини..
Розглянемо схему формування інтервалів між рослинами цукрових буряків під час роботи проріджувача з одним переднім ножем. Припустимо, що рослини розташовані в рядку відповідно до схеми на рис. 8.1.
Коли датчик відшукування рослин торкається рослини (наприклад №1 на рис 8.1), то спрацьовує електрогідравлічна система проріджувача і ніж секції вирізає ділянку рядка по довжині ножа b. Рослини, що попали в зону b, будуть видалені. При цьому біля рослини №1 обов'язково залишається захисна зона с, що дорівнює 25...30 мм. Відразу після
торкання датчика до рослини Ш електронна система проріджувача блокується на певний час. За цей час агрегат, який рухається із швидкістю Vм (швидкість Vм фіксована і може становити 3,2 або 5,4 км/г) пройде шлях t. Цей шлях називається кроком проріджування. Крок проріджування залежить від часу, на який блокується електронна система проріджувача, і може становити 13, 15, 18, 20 і 23 см. Після розблокування електронної системи датчик знову готовий до контакту з рослиною, наприклад, №4 (рис. 8.1) і цикл проріджування поновлюється. Якщо після спрацьовування ножів рослина опиниться ближче ніж 20 мм до зони вирізу, наприклад, рослина №7, то таку рослину вважати видаленою.
Рис. 8.1. Схема формування інтервалів між рослинами цукрових буряків
Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 86 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Теоретичні передумови | | | Порядок виконання роботи |