Протезування дефектів коронок зубів вкладками

Ураження коронок молочних та постійних зубів каріозним процесом є най­поширенішою причиною порушення цілісності зубо-щелепної системи.

Наявність дефектів коронок зубів зумовлює певні зміни в ротовій порож­нині як функціонального, так і морфологічного характеру.

Найчастішою причиною виникнення таких порушень є,безумовно, карієс, поширеність якого серед дорослого населення Земної кулі становить 80-100%.

Основним методом лікування дефектів зубів за наявності каріозного ура­ження є їх пломбування. Водночас із позитивними властивостями пломби ма­ють і низку недоліків. До основних з них належить зміна обсягу пломби, що стає причиною розвитку вторинного карієсу, п кольору, швидке стирання, роз­чинність у слині. І зрозумілим є бажання спеціалістів розробляти та впровад­жувати нові пломбувальні матеріали, удосконалювати методи лікування. Тому композити посіли основне місце в арсеналі стоматолога.

Та незважаючи на обнадійливі результати, отримані у разі пломбування композитними матеріалами, вони також мають недоліки. Тому одностайна дум­ка більшості клініцистів щодо переваг вкладок є обгрунтованою і логічною. Вкладка (вставка, інлей) називається ще мікропротезом. На відміну від плом­би вона вводиться у підготовлену порожнину не у пластичному, а в твердому стані. У подальшому буде забезпечено умови щодо запобігання виникненню вторинного карієсу.

Розвиток мікропротезування, яке є перспективним методом у разі віднов­лення цілісності окремих зубів, вимагає єдиної класифікації та термінології. Най­зручніша назва, запропонована Д.Н.Цитріним, — мікропротез. Під мікропроте­зом необхідно розуміти таку конструкцію, яка відновлює порушену цілісність зуба, виготовляється поза ротовою порожниною із різних матеріалів і може ви­користовуватися для фіксації різних видів протезів. Щодо самої назви "мікроп­ротез", то існує кілька варіантів її походження. Так, французькою "Block metalligue coule" — литий металевий блок, англійською "inlay" — розміщений всередині, німецькою "Gussfullung' — лита вкладка.

Залежно від способу розміщення у твердих тканинах зуба мікропротези поділяють на 4 групи. До першої групи відносять мікропротези, які розміщені тільки всередині твердих тканин зуба (inlay). До другої групи — мікропротези,

Клініка та протезування дефектів коронки зуба

а б в г

Мал. 39. Види мікропротезів: а — інлей (розміщений всередині); б — онлей, віднов­лює значну поверхню зуба; в — оверлей, охоплює чотири стінки зуба з п'яти; г—пінлей

які покривають оклюзійну поверхню зуба і одночасно входять на різну гли­бину в його тверді тканини (onlay). Третю групу складають мікропротези, які охоплюють зовні більшу частину коронки зуба (overlay). Четверта група — це будь-які мікропротези з перших трьох груп, які додатково фіксують у твер­дих тканинах зуба або в кореневому каналі за допомогою різних щтифтів (ріпіау) (мал. 39).

Для виготовлення вкладок використовують сплави золота середньої та великої твердості (750 проба), кобальто-хромові сплави, нержавіючу сталь, срібно-паладієві сплави, пластмаси, фарфорові або інші керамічні маси, тита­нові сплави, особливо сплав ВТ5Л.

До вирішення питання про метод відновлення зруйнованого зуба (що виб­рати: пломбу чи вкладку) необхідно підходити комплексно і диференційовано. Допомогти може запропонований В.Ю.Мілікевичем (1984) індекс руйнування оклюзійної поверхні зубів (ІРОПЗ) (мал. 40).

Усю площу оклюзійної поверхні зуба приймають за одиницю. Індекс руй­нування вираховують з одиниці, тобто площі всієї оклюзійної поверхні. Якщо ІРОПЗ дорівнює 0,56-0,6, тобто зруйнувано понад 55% оклюзійної поверхні, показано застосування вкладок, якщо індекс понад 0,8 — штифтових конст­рукцій.

Дата добавления: 2015-10-13