Слизова оболонка ротової порожнини та її значення у разі ортопедичного лікування

Будова слизової оболонки ротової порожнини різна в окремих ділянках, що зумовлено різними функціями, які вона виконує.

Зупинимося на будові тільки тих ділянок слизової оболонки ротової порожнини, які мають безпосереднє відношення до ортопедичних конст­рукцій зубних протезів. Розрізняють такі ділянки слизової оболонки рото­вої порожнини:

1. Жувальна слизова оболонка вистилає тверде піднебіння і ясна, бере участь переважно в механічній обробці їжі. Вона вкрита епітелієм, який не ро­говіє і щільно прилягає, міцно прикріплена до кістки, що розташована нижче, практично нерухома, має високу механічну міцність і низьку проникність.

2. Покривна слизова оболонка ротової порожнини включає слизову обо­лонку щік, губ, дна ротової порожнини, коміркових відростка та частини, пере­дньої (оральної) поверхні м'якого піднебіння і нижньої (вентральної) поверхні язика. Вона вкрита епітелієм, який не роговіє, рухома й еластична, прикріпле­на переважно до м'язів, частково — до кісток; розтягується і, порівняно з інши­ми ділянками слизової оболонки ротової порожнини, найбільш проникна для різних речовин.

3. Спеціалізована слизова оболонка, що покриває дорсальну поверхню язи­ка. Вона вистелена епітелієм, що роговіє шляхом орто- і паракератозу, та епі­телієм, який не роговіє. Характеризується наявністю особливих сосочків і сма­кових рецепторів, прикріплена до м'язової тканини, розташованої нижче, по­мірно рухома і механічно міцна.

Для клініки ортопедичної стоматології важливим є поділ слизової оболон­ки ротової порожнини на рухому і нерухому. Рухома слизова оболонка покри­ває щоки, губи і дно ротової порожнини. У своїй будові вона має пухкий підсли­зовий шар, який включає в себе жировий шар, багато судин, значну кількість еластичних волокон, а тому є досить рухома і легко збирається у складки.

Нерухома або малорухома слизова покриває коміркові відросток та части­ну і тверде піднебіння. У ділянці піднебінного шва безпосередньо прикріплюєть­ся до окістя без підслизового шару.

Рухома слизова оболонка рухається у двох напрямках — вертикальному і горизонтальному. Малорухома зміщується тільки у вертикальному напрямку. Місце переходу нерухомої слизової оболонки в рухому отримало назву нейт­ральної зони.

Особливості слизової оболонки верхньої та нижньої щелеп необхідно вра­ховувати під час ортопедичного лікування. Так, на верхній щелепі у присілку ротової порожнини, по середній лінії між центральними різцями розміщена вуз­дечка верхньої губи {frenulum labiisuperioris). Вуздечка закінчується на слизовій оболонці коміркового відростка звичайно на 5-8 мм вище від ясенного краю.

Необхідно сказати про бічну складку {plica gingivobuccalis) в ділянці верхньої щелепи. Вона відмежовує передню частину присінка ротової порож­нини від бічної частини. Розрізняють ще крило-щелепну складку (plica pterygomandibularis), яка йде від гачка крилоподібного відростка до гребінця щічного м'яза на нижній щелепі. У присінку ротової порожнини розташоване невелике підвищення округлої форми — слинний сосочок, розміщений на сли­зовій оболонці щоки на рівні другого моляра. На цьому підвищенні є отвір ви­хідної протоки привушної слинної залози. Із внутрішнього боку на верхній щелепі необхідно звертати увагу на стан різцевого сосочка {papilla incisiva), роз­міщеного по середній лінії піднебіння позаду від центральних різців.

Важливе функціональне значення має вираженість у передній третині твер­дого піднебіння поперечних піднебінних складок {rugae palatinae). На нижній щелепі звертають увагу на такі анатомічні особливості: в присінку ротової по­рожнини є вуздечка нижньої губи {frenulum labii inferioris) і складки в ділянці премолярів {plica dingivobuccalis). У власне ротовій порожнині є ще вуздечка язика {frenulum linguae), яка фіксує язик і обмежує певною мірою його рухи.

Дата добавления: 2015-10-13