Верхня щелепа

Верхня щелепа складається з тіла (corpus) і чотирьох відростків: лобового (proc. frontalis), виличного (proc. zygomaticns), коміркового (proc. alveolaris) і піднебінного (proc. palatinus) (мал. 8).

Тіло кістки має в собі порожнину - верхньощелепну пазуху (sinus maxillaris) і обмежується п'ятьма поверхнями: верхньою — очноямковою (fades orbitalis), передньою — лицевою (fades anterior), медіально-носовою (fades nasalis), підскроневою (fades infratemporal^) та нижньою, на якій розвиваєть­ся комірковий відросток.

Верхня щелепа з точки зору функції, яку вона виконує, відрізняється від нижньої. Вона є нерухомою і знаходиться під постійним тиском нижньої щеле­пи. За своєю будовою верхня щелепа простіша, ніж нижня. На ній є невелике вдавлення (іклова ямка) в місці прикріплення м'яза-підіймача кута рота. Воно розміщене на передній поверхні тіла кістки нижче від підочноямкового отво­ру. Інші нерівності, шорсткості та борозенки, які є на тілі верхньої щелепи, зу­мовлені приляганням судин.

Особливе функціональне значення мають контрфорси верхньої щелепи. Ці контрфорси служать провідниками жувального тиску, який прямує від ниж­ньої щелепи під час змикання зубних рядів. Вони своєю основою упираються у ком­ірковий відросток, а верхівкою — у різні ділянки лицевого скелета (мал. 9).

%,

Processus anterior

Incisura lacrimalis Fades orbitalis Sulcus inf raorbitalis Processus zygomaticus Sulcus alveolaris Foramina alveolaria Facies inf atemporalis -Tuber maxillae Crista infrazygomatica

Crista lacrimalis anterior. /,. /

Foramen infraorbitals

Incisura nasalis Spina nasalis anti

Fossa canina' Fades anterior

Juga alveolaria Мал. 8. Верхньощелепна кістка (за Кіш та Сентаготаї, 1960)

Мал. 9. Контрфорси верхньої щелепи (за Валькгофом)

Усього їх є чотири: 1) лобово-носовий контрфорс відповідає бічний стінці носової порожнини. Прямуючи догори, він переходить у носовий відросток, змінюючи частину верхньої щелепи у цій ділянці, урівноважуючи силу тиску і тяги, яку розвивають ікла в напрямку знизу догори; 2) виличний контрфорс опирається зверху в тіло виличної кістки і зміцнюється ззаду виличною дугою. Він розташований у ділянці, де росте перший моляр, і врівноважує силу, яку розвивають жувальні зуби в напрямку знизу догори, спереду дозаду і ззовні до середини; 3) крилоподібний контрфорс утворений горбом верхньої щелепи, який підпирає крилоподібний відросток. Він розташований у ділянці великих корінних зубів і врівноважує силу, яка розвивається у цій ділянці знизу вгору і ззаду наперед (М.В.Алтухов, 1913); 4) піднебінний контрфорс, утворений підне­бінними відростками, зміцнює правий і лівий бік зубних дуг у поперечному напрямку. Цей контрфорс урівноважує силу, яка розвивається під час жуваль­ного тиску в поперечному напрямку.

A(\

Функціональна анатомія та фізіологія окувального апарату

Дата добавления: 2015-10-13