Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Онтогенез первинного жувального апарату

Читайте также:
  1. Будова і робота технологічного обладнання, яке використовується при ремонті паливної апаратури
  2. В онтогенезе
  3. Задачи становления субъектности на разных этапах онтогенеза
  4. Критичні періоди раннього онтогенезу.
  5. Личность в онтогенезе.
  6. М'ЯЗИ ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ
  7. ОНТОГЕНЕЗ ВТОРИННОГО ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ

У процесі розвитку лиця і первинної ротової порожнини беруть участь ек­тодерма, мезодерма і нейроектодерма, у тому числі нервові гребені та ектодер-мальні плакоди. Ектодерма служить джерелом розвитку багатошарового плос­кого епітелію шкіри, слизової оболонки ротової порожнини, залоз та емалі зубів. З мезодерми та латеральної пластинки краніальної частини зародка формують­ся скелетні черепно-лицеві м'язи, дерма і сполучна тканина дорсальної части­ни голови. З мезенхіми утворюються структури лиця і глотки: хрящі, кістки, сухожилки, дерма шкіри, дентин, сполучнотканинна строма залоз. З ектодер-мальних плакод розвивається частина чутливих нейронів ганглію трійчастого нерва (ganglion trigeminale) і ганглію колінця {ganglion geniculi) проміжного не­рва, а також усі нейрони VIII (спіральний ганглій, ganglion spirale cochleae), IX (верхній ганглій, ganglion superius) та X (нижній ганглій, ganglion inferius) пари черепномозкових нервів.

У 3,5-тижневого ембріона у ділянці зачатка лиця можна розрізнити такі по­товщення мезодерми: два нижньощелепні виступи (вентральна частина І горло­вої дуги, що розташована каудальніше від ротової ямки); два верхньощелепні виступи (дорсальна частина І горлової дуги, що розташована латеральніше від ротової ямки); лобово-носовий виступ (округле серединне підвищення ділянки переднього мозку, що розташоване краніальніше від ротової ямки). Лобово-но­совий виступ дає початок двом латеральним і двом медіальним носовим відрос­ткам, між якими розташовані носові ямки. З медіальних носових відростків та середини лобово-носового виступу формується спинка і кінчик носа, носова пе­ретинка й центральна частина верхньої губи, з латеральних носових відростків — крила носа. Між медіальними і латеральними носовими відростками заклада­ються ніздрі. У разі зростання медіальних і латеральних носових відростків ви­никає атрезія (зарощення) ніздрів.

Верхньощелепні відростки ростуть у напрямку до присередньої лінії і ра­зом із нижньощелепними відростками формують кути рота. Таким чином, вхід у ротову порожнину обмежують медіальні носові, верхньощелепні та нижньо-


щелепні відростки. До кінця 5-го тижня ембріогенезу верхньощелепні відрост­ки відокремлені від латеральних носових відростків носо-сльозовою борозною. Пізніше з неї формується носо-сльозовий канал, по якому сльозова рідина з кон'юнктивального мішка стікає у носову порожнину. Якщо носо-сльозова бо­розна в ході подальшого розвитку не закривається, виникає вада розвитку, що має назву косої щілини лиця (fissura facialis obliqua).

Протягом 6-го тижня ембріогенезу верхньощелепні відростки, що ростуть у напрямку до присередньої лінії, зближують носові відростки і, одночасно збільшуючись самі, поступово закривають нижню частину лобового виступу. Протягом 7-го тижня верхньощелепні та медіальні носові відростки зростаються й утворюють верхньогубну підносову ямку (philtrum). З верхньощелепних відростків, що зрослися, формується верхня губа і міжмаксилярний сегмент, який є джерелом розвитку первинного піднебіння і премаксилярної частини зубної дуги. Аналогічний процес зростання ембріональних зачатків відбувається і в ділянці формування нижньощелепної дуги: нижньощелепні відростки зрос­таються між собою уздовж середньої лінії, згодом з них утворюються зачатки нижньої щелепи і нижньої губи.

У разі надмірного розвитку верхньої щелепи або недорозвиненої нижньої щелепи спостерігається зміщення верхньої щелепи допереду — патологічна про-гнатія. Якщо розвиток нижньої щелепи надмірний або недорозвинена верхня щелепа, то допереду зміщується нижня щелепа — виникає патологічна прогенія. За умови порушення зростання верхньощелепних і медіальних носових відростків виникає розщеплення верхньої губи (fissio labialis lateralis). Якщо не зростають­ся медіальні носові відростки, спостерігається інша вада розвитку — присереднє розщеплення верхньої губи ("заяча губа", labium leporinum). У разі надмірного зростання верхньощелепних відростків з нижньощелепними формується пато­логічно мала ротова щілина {microstoma), якщо їх зростання недостатнє — над­мірно велика ротова щілина (macrostoma).


Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 125 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Від авторів | Становлення та розвиток ортопедичної стоматології | Загальначастина | ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ПОЛІКЛІНІКИ ТА ОРТОПЕДИЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ | Оснащення та обладнання ортопедичного кабінету і зуботехнічної лабораторії | Особливості організації зуботехнічної лабораторії | Обліково-звітна документація | Стерилізація | Дезінфекція відбитків | РОТОВА ПОРОЖНИНА НЕМОВЛЯТИ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ МЕДИЧНОЇ СЕСТРИ| ОНТОГЕНЕЗ ВТОРИННОГО ЖУВАЛЬНОГО АПАРАТУ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)