Методичні рекомендації до семінарського заняття

Розпочинаючи перше питання необхідно дослідити процес формування великих союзів слов’янських племен – дулібів, полян, волинян. Розкажіть про об’єднання окремих племен та їхніх союзів. Далі варто розглянути осередки державності східних слов’ян у VІІІ-ІХ ст. Зверніть увагу на суттєві зміни, що відбулися у суспільному ладі слов’ян.

Необхідно розпочати з наукового обґрунтування основних передумов виникнення давньослов’янської держави – Руська Земля. Рекомендуємо звернути увагу на основні теорії походження Руської Землі. Проаналізуйте їх і зробіть свої висновки. Далі слід визначити основні етапи розвитку Руської Землі і дати розгорнуту характеристику кожному з них. Зверніть увагу на те, що з другої половини ІХ й до кінця Х ст. ­– це часи найбільшої експансії Русі, виходу її на міжнародну арену, спроби вписатися в геополітичний простір, недостатньої консолідації держави, слабкої великокнязівської влади, не чіткої організації та централізації.

При висвітленні цього періоду увагу слід приділити реформам княгині Ольги та їх значенню для зміцнення центральної князівської влади та подальшого розвитку держави. Розглядаючи етап найбільшого піднесення та розквіту Руської Землі (кінець Х – середина ХІ ст.), необхідно зупинитися на внутрішній та зовнішній політиці Святослава Ігоровича, Володимира Святославовича та Ярослава Володимировича. Особливу увагу доцільно приділити з’ясуванню причин прийняття християнства за візантійським взірцем та його значимості для подальшого розвитку Русі.

В другому питанні окремо зупиніться на політичному устрої Руської Землі, що була ранньофеодальною державою з монархічною формою правління. Необхідно відзначити, що впродовж ІХ-ХІІ ст. влада зазнала певних трансформацій. Зосередьте увагу на основних елементах політичної влади (князь, боярська рада, віче). Покажіть, яку роль відігравала княжа дружина на різних етапах розвитку держави. Проаналізуйте соціально-класову структуру Русі (ієрархічну структуру панівного класу, диференціацію серед феодально-залежного населення).

Під час відповіді на третє питання доцільно пригадати, що Давньоруська держава розпалася на окремі князівства: Галицьке, Волинське, Новгород-Сіверське, Переяславське, Чернігівське, Володимиро-Суздальське та ін. Поступово роль Києва як політичного та економічного центру занепадає.

Могутнім суперником Галицького об’єднання було Чернігівське князівство, яке протистояло планам володимиро-суздальських і смоленських князів встановити у Південній Русі свою гегемонію.

Семінарське заняття:

Дата добавления: 2015-10-13