Читайте также: |
|
Система догляду у весняно-літній період спрямовуєтсья на створення оптимальної щільності продуктивного стеблостою: 550-600 шт/м 2, відповідної фітосанітарної ситуації та якомога повнішого забезпечення рослини елеменатми живлення і вологою. Навесні проводять комплексне обстеження посівів озимої пшениці, суть якого зводиться до визначення таких параметрів:
· Густоти та розвитку рослин,
· Забур'яненості посівів (видовий, кількісний склад бур'янів),
· Ураженості рослин хворобами та шкідниками,
· Забезпеченості грунту елементами живлення, зокрема мінеральними формами азоту.
Враховуючи зазначені вище параметри, а також беручи до уваги час відновленння вегетації та прогноз наростання температур повітря, планують дальші технологічні рішення. В першу чергу, необхідно визначитися з ремонтом чи пересіванням. При ранньому відновленні вегетації за умов доброї зволоженості, помірно теплої погоди посіви з густотою 250 і більше рослин на 1 м2 доцільно залишити незважаючи на фазу їх розвитку. В окремих випадках (за дефіциту площ) можливо залишити й рівномірно зрідженні посіви з густотою 150-160 розкущених рослин. Такі посіви доцільно якомога раніше (по мерзлому-талому грунту) підживити азотними доривами з розрахунку 40-50 кг/га діючої речовини. Посіви з меншою густотою та нерівномірним розміщенням рослин якомога раніше підсівають ярим ячменем, ранніми сортами ярої пшениці з таким розрахунком, щоб забезпечити на період збирання густоту продуктивного стеблостою не менше 400-500 шт/м2.
Одночасно з сівбою в рядки доцільно внести до 2 ц/га нітроамофоски чи 1,5 ц/га аміачної селітри. Площі, на яких рослини перебувають у фазі сходів з густотою до 220 шт/м2 підсівають повною нормою ярої пшениці чи ячменю також з одночасним внесенням добрив в рядки. Пересівнною підлягоють площі, на яких збереглося менше 150 шт/м2 рослин , у разі, коли 40-50% площ становлять прогалини. В ранні терміни пересівання здійснюють ярою пшеницею чи ячменем, у пізні – кукурудзою чи круп'яними культурами.
Питання боронування посівів озимої пшениці залишається полемічним. Його доцільність визначається в кожному конкретному випадку. Досвід господарств свідчить про те, що боронування озимих доцільне у таких випадках:
· На перерослих посівах з вираженими ознаками ураження сніговою пліснявою,
· На добре розвинених посівах, але коли рослини не закривають поверхню грунту листям і є загроза пересихання, утворення тріщин та значних непродуктивних витрат вологи з грунту.
Тип борони підбирають з врахуванням фізичного стану грунту та рослин. Глибина ходу зуба борони повинна сановитит 2-3 см. Напрямок руху агрегатів (вздовж, впоперек, по діагоналі рядків) вибирають таким чином, щобл не пошкоджувати культурних рослин і забезпечувати необхідну якість розпушування. На дуже пухких грунтах з метою знищення кірки, шпаруватості, збереження грунтової вологи та нормального формування кореневої системи пшениці можливе застосування кільчасто-шпорових котків.
Польові досліди свідчать про те, що за рахунок своечасно проведеного боронування в певній мірі можливо боротися з однорічними бур'янами. Все ж радикальним способом боротьби з бур'яновою рослинністю є застосування гербіцидів. Враховуючи різноманітність польових ситуацій, видовий склад бур'янів, погодні умови, господарьскі особливості в арсеналі необхідно мати певний асортимент гербіцидів.
Найбільш універсальними, екологічно менш шкідливими є похідні сульфонілсечовини, наприклад, такі як Гранстар, Ларен. Універсальність вказаних гербіцидів полягає в тому, що їх можна вносити в широкому діапазоні термінів (від фази кущіння до прапорцевого листка), тобто по відношенню до культурних рослин, порівняно з іншими препаратами, вказані є більш толерантні, "м'які". Особливо важливо застосовувати ці препарати в таких випадках, коли рослини виходять із зими фізіологічно ослабленими, а також за тих обставин, коли, в зв'язку із збігом польових робіт, гербіциди доводиться вносити пізніше. Препарати діють вже при температурі 50С. Механізм дії сульфонілсечовани полягає в блокуванні ферментних систем рослин бур'янів. Ріст і розвиток бур'янів припиняється відразу після внесення, хоча повне відмирання настає через 2 тижні. Вказані герлбіциди швидко детоксикуються в тканинах культурних рослин. Таким чином, культурні рослини навіть з мінімальним запасом енергетичного мареріалу та з відносно невисокою активністю фізіологічних процесів навесні здатні легко витримувати дію вказаних гербіцидів, що вигідно вирізняє їх з-поміж препаратів на основі 2,4-Д та Дикамби.
Завдяки приведеним вище обставинам, великою популярністю у виробників користується гербіцид Гранстар, норма внесення якого, залежно від видового складу бур'янів, становить 20-25 г/га. За верхнім регламентом гербіцидів вносять за наявності в посівах багаторічних видів бур'янів, зокрема видів осоту, підмаренника. З метою економії коштів дозу препарату можна зменшититдо 15 г/га, але при цьому обов'язково додати поверхнево-активну речовину Тренд 90 в дозі 0,2-0,3 л/га.
На площах, що не плануються під посів цукрових буряків, на яких відсутні такі бур'яни, як ромашка, підмаренник, волошка, доцільним є застосування гербіциду Ларен в дозі 8-10 г/га, який належить до тієї самої групи препаратів, що і Гранстар.
За потреби (при заселенні рослин борошнистою росою, іржею, кореневвими гнилями) внесення гербіцидів поєднують із застосуванням фунгіцидів. Для шкідливої мікрофлори, зокрема борошнистої роси, бурої, жовтої, стеблової іржі, септоріозу, фузаріозу колоса, які поширюються переважно аерогенним шляхом, найбільш сприятливі умови створюються в загущених стеблестоях, які погано провітрюються, де присутня значна кількість вологи. Тому всі агротехнічні прийоми, які спрямовані на формування оптимальної щільності посіву, є виправданими. Проте на практиці в більшості випадків, з метою регулювання розвитку хвороб, слід приймати радикальні рішення, пов'язані з використанням цільових фунгіцидів. Найбільш виправданим є застосування фунгіцидів на початку зараження посівів хворобами. Наприклад, інститут захисту рослин УААН рекомендує вносити фунгіциди при ураженні листя пшениці борошнистою росою, бурою іржою – 1-2%, проти септоріозу – 5%, а на спийнятливих сортах – при появі перших ознак ураження. Навіть більш прості, вузького спектру дії препарати при завчасному внесенні і домінуванні підконтрольної хвороби забезпечують добрий ефект (додаток 3).
Таблиця № 12 Препарати для захисту озимої пшениці від шкідників
Назва препарату | Діюча речовина | Регламент застосування |
Стабілан 750 SL к.е. | Хлорид хдормеквату, 750 г/л | 0,75-2 л/Га; перша обробка – в фазі кущіння/початок виходу в трубку, друга – через 2 тижні після першої |
Терпал С, р.к. | Хлормекват хлорид, 305 г/л; етафон, 155 г/л | 2,5 л/Га; в кінці фази кущіння |
Хлормекват хлорид, 460 к.с. | Хлормекват хлорид, 460 г/л | 2 л/Га; в фазу кущіння |
Антивилягач 675 SL | Хлормекват хлорид, 600 г/л | 2 л/Га; на початку виходу в трубку |
Модус 250 SС – в стадії реєстрації | Гіберелін | 0,4 л/Га в фазі кущіння або 0,3 л/Га; в фазі кущіння + 0,3 л/Га в фазі виходу в трубку |
Дата добавления: 2015-09-07; просмотров: 243 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Норми висіву. | | | Нові досягнення науки та передовий досвід вирощування озимої пшениці |