Коротка ботанічна характеристика та вимоги озимої пшениці до умов росту і розвитку

ЗАПРОГРАМОВАНОГО ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ПО ГОРОХУ

Виконав студент групи АМ-08-4

Спеціальність «Виробництво і переробка

продукції рослинництва»

Горбатько Олександр

Керівник: Литовченко Галина Василівна

Вишневе 2011

План

Вступ

1. Загальні відомості про господарство та вирощувані культури.

2. Коротка ботанічна характеристика та вимоги озимої пшениці до умов росту і розвитку.

3. Особливості ведення галузі рослинництва в умовах реформування земельних відносин та стан технології вирощування озимої пшениці в господарстві.

4. Розрахунок можливого рівня врожайності озимої пшениці.

5. Розробка системи агротехнічних заходів вирощування запрограмованого врожаю озимої пшениці.

5.1 Господарсько-біологічна характеристика підібраних сортів.

5.2 Розміщення озимої пшениці в сівозміні.

5.3 Обробіток ґрунту.

5.4 Удобрення озимої пшениці.

5.5 Підготовка насіння та сівба.

5.6 Догляд за посівами.

5.7 Строки та технологія збирання врожаю.

6. Нові досягнення науки та передовий досвід вирощування озимої пшениці.

Висновки.

Додатки.

Використана література.

Вступ

Серед найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є провідною продовольчою культурою. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності у задоволенні людей високоякісними продуктами харчування.

Основне призначення озимої пшениці – забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. Серед зернових культур пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст її у зерні пшениці залежно від сорту та умов вирощування становить у середньому 13 - 15%. У зерні пшениці міститься велика кількість вуглеводів, у тому числі до 70% крохмалю, вітаміни В₁, В₂, Р, Е та провітаміни А, D, до 2 % зольних мінеральних речовин. Білки пшениці є повноцінними за амінокислотним складом, містять усі незамінні амінокислоти – лізин, триптофан, валін, метіонін, треонін, фенілаланін, гістидин, аргінін, лейцин, ізолейцин, які добре засвоюються людським організмом. Проте у складі білків недостатньо таких амінокислот, як лізин, метіонін, треонін, тому поживна цінність пшеничного білка становить лише 50% загального вмісту білка. 400 - 500г пшеничного хліба та хлібобулочних виробів покриває близько третини всіх потреб людини в їжі, половину потреби у вуглеводах, третину (до 40%) – у повноцінних білках, 50 - 60% – у вітамінах групи В, 80% – у вітаміні Е. Пшеничний хліб практично повністю забезпечує потреби людини у фосфорі та залізі, на 40% – у кальції.

Співвідношення білків і крохмалю у зерні пшениці становить у середньому 1: 6 - 7, що є найбільш сприятливим для підтримання нормальної маси тіла і працездатності людини.

Пшеничний хліб відзначається високою калорійністю – в одному кілограмі його міститься 2000 - 2500 ккал, що свідчить про його високу поживність і є надійним джерелом енергії.

Особливо якісний хліб та хлібобулочні вироби одержують із борошна сортів сильних пшениць, які належать до виду м’якої пшениці. Такий хліб є не тільки джерелом харчування, а й своєрідним каталізатором, який поліпшує процеси травлення та підвищує засвоєння інших продуктів харчування. Крім того сильні пшениці належать до поліпшувачів слабких пшениць.

Зерно м’якої, м’якозерної пшениці з низьким вмістом білка (9 - 11%) і підвищеним – крохмалю використовується в кондитерській промисловості, зокрема для виготовлення тортів.

В Україні поширені також сорти озимої твердої пшениці, борошно яких є незамінною сировиною для макаронної промисловості, а також вони використовуються для виробництва крупчатки та виготовлення вищої якості манної крупи.

У тваринництві широко використовують багаті на білок (14%) пшеничні висівки, які особливо ціняться при відгодівлі молодняку. Також озиму пшеницю висівають у зеленому конвеєрі як у чистому вигляді, так і у суміші з озимою викою. Тваринництво при цьому забезпечується вітамінними зеленими кормами рано навесні. Для годівлі тварин певне значення має і пшенична солома, 100 кг якої прирівнюється

до 20 - 22 корм. од. і містить 0,6 кг перетравного протеїну та полови, особливо безостих сортів пшениці, 100 кг якої оцінюється 40,5 корм. од. із вмістом 1,5 кг перетравного протеїну.

Озима пшениця, яку вирощують за сучасною інтенсивною технологією, є добрим попередником для інших культур сівозміни, і в цьому полягає її агротехнічне значення.

  1. Загальні відомості про господарство та вирощувані культури Ерастівська дослідна станція інституту вносить значний вклад в розвиток сільського господарства і аграрної науки. Основні наукові дослідження: Ø є відомою технологічною базою землеробства та насінництва зернових, олійних і кормових культур; Ø основною базою Інституту, де розробляються та удосконалюються основні агротехнічні прийоми з вирощування всіх польових культур степового землеробства; Ø на експериментальних ділянках та виробничих посівах господарства ведуться дослідження з розробки і вдосконалення технологій вирощування озимої пшениці, кукурудзи, ярих зернових, зернобобових і кормових культур; Ø виконується великий обсяг досліджень по ефективному використанню мінеральних і органічних добрив, гербіцидів, рістрегулюючих речовин, науково обґрунтованої системи сівозмін, обробітку ґрунту; Ø щорічно закладаються польові полігони, де висівають нові сорти та гібриди основних польових культур, демонструють технології та окремі агротехнічні прийоми їх вирощування. Це дає змогу виробникам визначити кращі сорти і гібриди та найбільш доцільні агроприйоми; Ø науково-дослідна робота Ерастівської дослідної станції сьогодні є складовою частиною державних науково-технічних програм «Зернові і олійні культури», Дослідна станція є крупним виробником елітного насіння зернових, олійних та кормових культур. Щорічна загальна площа насінницьких посівів становить близько 2000 га. В господарстві вирощується 40 самозапильних ліній, сортів та гібридів сільськогосподарських культур. Щорічний обсяг виробництва насіння високих репродукцій озимої пшениці, ярих зернових і зернобобових культур складає 2200 т, соняшнику – 107 т, батьківських форм та гібридів першого покоління – 350 т. Районовані і перспективні сорти та гібриди вирощуються на високому агрофоні з додержанням всіх технологічних вимог. Насіння кукурудзи переробляється на заводі сезонною потужністю 1000 т. Поряд з рослинництвом на станції успішно розвивається і тваринництво, продукція якого в структурі валового виробництва займає 30-40%. Щорічне виробництво молока становить понад 1569 т, м’яса — 247 т. Надій на фуражну корову за останні 5 років становить в середньому 4755 кг молока, а середньодобові прирости ВРХ — 470 г, свиней — 280 г. Нарощується племінне поголів’я великої рогатої худоби, свиней, коней. Оснащення: станція оснащена сучасною технікою (має 37 тракторів, 30 вантажних автомобілів, 12 комбайнів), тому увесь комплекс польових робіт виконується своєчасно і якісно; кукурудзокалібрувальний завод, оснащений імпортним обладнанням, сезонною потужністю 1000 т; цех по переробці сільськогосподарської продукції; олійниця; пекарня; автогараж; ремонтна майстерня; тваринницькі приміщення, два типових польових стани. Ведеться реконструкція старих тваринницьких приміщень; Ерастівська дослідна станція — це мальовниче містечко з двох- і трьохповерховими науковими, виробничими і житловими спорудами. Центральну садибу станції прикрашають зелені алеї і ставок, що займає 54 га. В літні місяці — це прекрасне місце для відпочинку працівників дослідної станції та навколишніх міст і сіл. Ерастівська дослідна станція розташована в П'ятихатському районі Дніпропетровської області. Територія станції розташована на правобережному Придніпровському плато в міжріччі Інгульця і Саксагані і по агрономічному районуванні України, приведеному в Українській сільськогосподарській енциклопедії, відноситься до північного Степу України. Шляхова мережа району і дослідної станції знаходиться у нормальному стані. Асфальтовані дороги дають змогу легко без особливих затрат пального, здійснювати перевезення продукції до місць переробки, зберігання і реалізації продукції. Таблиця № 1 Склад земельних угідь Ерастівської дослідної станції  

Назва земельних угідь	Площа земельних угідь за даними обліку станом на 01.10.2011р.	Відсоток до площі земельних угідь
1. Орні землі		83,0
2. Сіножаті		5,9
3. Пасовища культурні		0,6
Разом с/г угідь		89,5
4. Ліси: · полезахисні лісосмуги · прияружні лісосмуги		3,4 0,9
5. Під водою		0,5
6. Під шляхами і прогонами		1,2
7. Під будівлями і дворами		0,6
8. Під ярами і кар’єрами		0,2
9. Інші угіддя		3,7
Разом земельних угідь:	5267 га.	100%

Таблиця № 2 Характеристика ґрунтів Ерастівської дослідної станції

Агровиробнича група ґрунтів	Площа, га	Потужність орного шару, см.	Гранулометричний склад	рН сольової витяжки	Вміст
Гумусу %	Мг на 100 г ґрунту
N	Р2О5	К2О
Чорноземи звичайні на карбонатних лесах	2457,8	28-30	Суглинковий, дрібногрудочковатий	7,2	4,5	0,23-0,26	7-10	25-30
Чорноземи глибокі	1324,5	28-30	середньосуглинковий	6,8	4,8	0,19-0,21	7-10	24-27
Чорноземи звичайні	143,6	28-30	Легко і середньосуглинковий	6,7	4,3	0,21-0,24	7-8	25-28
Чорноземи звичайні	351,1	28-30	глинистий	6,5	3,7	0,19-0,22		26-28
Чорноземи лучні		28-30	серпедньосуглинкові	6,5	4,6	0,24-0,26	7-9	26-30

Таблиця № 3 Структура посівних площ Ерастівської дослідної станції

Сівозмінні групи і с/г культури в них	Площа,га	Відсоток до землі в обробітку
Всього зернових і зернобобових		53,6
1. Озимі:		24,8
пшениця		20,2
жито		2,9
тритікале		1,7
2. Ярі зернові непросапні:		25,3
пшениця		2,9
ячмінь		19,6
овес		2,3
гречка		0,1
просо		0,4
3. Зернобобові:		3,5
горох		3,2
соя		0,3
4. Просапні:		33,6
соняшник		20,2
кукурудза на зерно		6,8
кукурудза на силос		6,6
5. Багаторічні трави:		1,2
люцерна		1,2
6. Однорічні трави:		5,6
вико-овес		2,0
кукурудза на зелений корм		3,6
7. Пари:		6,0
Всього землі в обробітку:	4685	100

Таблиця № 4 Урожайність с/г культур, ц/га

Культура				Середнє за 3 р.
1. Озима пшениця
2. Озиме жито
3. Тритікале
4. Яра пшениця
5. Ячмінь
6. Овес
7. Кукурудза на зерно
8. Гречка
9. Просо
10. Горох
11. Соя	-
12. Соняшник
13. Кукурудза на силос
14. Багаторічні трави:
сіно
зелена маса
15. Однорічні трави:
сіно
зелена маса

Таблиця № 4 Динаміка основних гідротермічних показників

(за даними Комісарівської метеостанції)

місяць	Середньодобова t повітря, ^0С	Сума опадів, мм
Середня багаторічна				Середня багаторічна
Січень	-6,4	-7,4	-5,7	-4,4				32,4
Лютий	-4,4	-3,6	-4,6	-0,2				23,4
Березень	0,7	1,1	1,7	2,8				63,9
Квітень	7,6	6,2	8,6	9,2				0,4
Травень	16,2	16,7	15,9	15,2				28,9
Червень	19,3	19,6	19,4	22,1				29,8
Липень	21,8	20,9	22,4	22,9				62,8
Серпень	20,5	19,5	20,9	19,0				0,3
Вересень	13,9	11,4	15,3	16,7				17,2
Жовтень	6,2	6,8	3,9	10,4				89,5
Листопад	2,4	3,3	2,0	5,0				25,4
грудень	-4,2	-5,5	-5,0	-2,0				82,2
За рік	8,4	7,4	9,7	10,5				456,7

Коротка ботанічна характеристика та вимоги озимої пшениці до умов росту і розвитку

Пшениця належить до родини тонконогових (Роасеае) роду Triticum.

Найбільш поширені два її види:

- пшениця м'яка (Triticum aestivum).

- пшениця тверда (Triticum durum).

Дата добавления: 2015-09-07