Управління і контроль складських запасів

Під управлінням запасами розуміють контроль за рухом запасів і прийняття рішень, спрямованих на економію часу і коштів за рахунок мінімізації витрат на утримання запасів, необхідних для забезпечення безперебійного процесу операційної діяльності компанії.

Які економічні вигоди компанія отримує в результаті ефективного менеджменту запасів?

Ефективне управління товарно-матеріальними запасами (ТМЗ) дозволяє:

o зменшити виробничі втрати із-за дефіциту сировини і матеріалів;

o прискорити оборотність цієї категорії оборотних активів;

o звести до мінімуму надлишки ТМЗ, які збільшують вартість операцій і заморожують дефіцитні кошти;

o знизити ризик старіння та псування товарів;

o знизити витрати на зберігання ТМЗ.

Поняття "запаси" є досить містким. Цей термін застосовується як до виробленим об'єктів, так і не виробленим (природним). Загальноприйнято його застосування в таких поняттях, як запаси корисних копалин, лісові запаси (деревина на корені), запаси водних ресурсів, запаси біоресурсів та ін.

Економічна трактування поняття "запаси" більш вузька: під ними розуміється сукупність товарно-матеріальних цінностей (предмети праці, частина засобів праці, кінцева продукція), що знаходяться в стадії очікування вступу в процес виробничого споживання, транспортування або продажу. З точки зору бухгалтера запаси - це частина оборотних активів, що перебувають у матеріальній формі, яким може бути дана вартісна оцінка.

Основні етапи управління запасами

Процес управління запасами включає кілька етапів:

1. Аналіз складу, структури, динаміки загальної величини запасів за підсумками попередніх періодів.

2. Оптимізація загальної суми запасів і розміру основних груп запасів, що включаються до складу поточних активів.

3. Побудова ефективних систем контролю за рухом запасів в компанії.

Поточний аналіз загальної величини запасів проводиться на базі фінансової та управлінської звітності, а також даних складського обліку.

Структура запасів аналізується в розрізі основних видів і груп з урахуванням впливу сезонних коливань на загальну величину запасів.

Ретельному аналізу піддаються обсяг і структура витрат по обслуговуванню запасів з метою їх мінімізації. В даному випадку мова йде про вартість виконання замовлення (адміністративні, транспортні, вантажно-розвантажувальні витрати) і витрати на зберігання запасів (витрати по складуванню, страхування, пов'язані із спадом і старінням, податок на майно). Крім того, компанія може понести збитки, пов'язані з нестачею запасів (перебої у виробництві, втрати в обсязі реалізації продукції).

Далі проводиться аналіз і дається оцінка ефективності використання запасів. До основних показників відносяться рентабельність запасів і тривалість обігу, розраховується в днях. Основна мета аналізу - пошук шляхів прискорення оборотності запасів за рахунок управління собівартістю реалізованої продукції (робіт, послуг) та вартістю запасів як елемента поточних активів.

Критеріями оцінки якості проведеної роботи стануть скорочення операційного циклу і підвищення ступеня ліквідності компанії (докладніше див. "Аналіз фінансової звітності").

Оптимізація величини запасів. У практиці управління запасами використовується достатній арсенал методів планування та оптимізації їх величини.

Відомо, що проблема планування запасів може вирішуватися двома базовими способами організації закупівель: "зі складу" (push) і "продажу" (pull).

Система "від складу" ґрунтується на розрахунку нормативних розмірів запасів по кожному їх виду виходячи з характеристики швидкості обороту по досвіду минулих років. При значних коливаннях попиту система нормативів регулярно переглядається.

При використанні системи "від продажу" виробнича програма формується в залежності від величини та структури цільового обсягу продажів, що, у свою чергу, визначає бюджет закупівель. У цьому випадку компанія орієнтована на ринковий попит і керується динамікою таких показників, як частка ринку, еластичність попиту за ціною та ін.

Система з фіксованим розміром замовлення іноді ще називається "двобункерною", оскільки в даному випадку передбачається, що запас зберігається ніби в двох бункерах. З першого бункера матеріальні ресурси витрачаються з моменту надходження чергової партії до моменту подачі замовлення, а з другого бункера - у період між подачею замовлення і його виконанням, тобто до моменту постачання.

Таким чином, ця система контролю передбачає захист підприємства від утворення дефіциту. На практиці система управління запасами з фіксованим розміром замовлення застосовується переважно в таких випадках:

- великі втрати внаслідок відсутності запасу;

- високі витрати на зберігання запасів;

- висока вартість товару, який замовляється;

- високий ступінь невизначеності попиту;

- наявність знижки з ціни залежно від кількості, яка замовляється;

- накладання постачальником обмеження на мінімальний розмір партії постачання.

Дата добавления: 2015-09-06