Портрет терориста.

Окремим блоком серед соціальних небезпек є тероризм. Від дій терористів страждають люди всього світу. Так, за один 2000-й рік у світі було здійснено 423 терористичних акти, 405 людей загинуло, 791 людина була поранена. 11 червня 2001 р. при падінні літаків на будівлю Всесвітнього торгового центру у Нью-Йорку і будівлю Пентагону у Вашингтоні загинуло більше 4000 людей. Причинами виникнення тероризму є соціальні, національні, релігійні, економічні проблеми та воєнні конфлікти. Ці причини визначають види тероризму:

• економічний тероризм, пов'язаний з конкурентною боротьбою корпорацій;
• тероризм уряду проти частини своїх громадян (наприклад, у нацистській Німеччині, СРСР, ПАР);
• тероризм народу проти свого уряду (Африканський Національний Конгрес у ПАР, Ірландська республіканська армія);
• етнічний тероризм («етнічні чистки» в колишній Югославії);
• тероризм однієї держави проти іншої (ціла країна за допомогою терористичної війни з більш сильною країною намагається досягнути своїх політичних цілей).

Сьогоднішні терористи – це навчені воєнізовані групи, які мають військові бази і отримують підтримку від націй та урядів.

Для того, щоб сформувалася справжня терористична організація, необхідно три умови:

· доступ до грошей, зброї, вибухових речовин;

· військові знання і можливість навчання своїх членів;

· надійні сховища, що передбачає наявність держав, які підтримують терористів поза межами своєї території і використовують їх у своїх політичних та воєнних цілях.

При вступі в терористичну організацію людина відмовляється від приналежності до певної соціальної групи, пориває із суспільством і змушена вести підпільне існування. В терористичних організаціях великим є процент агресивних, з нав’язливими станами осіб. Їх члени схильні перекладати відповідальність за невдачі на обставини і пошук зовнішніх факторів для пояснення власної неадекватності.

При всіх відмінностях терористичних організацій їх об’єднує сліпа відданість членів організації її завданням, цілям та ідеалам, які слугують раціональному поясненню приналежності до терористів. Справжня причина – потреба у приналежності до групи і посилення почуття власної ідентичності. Як правило, членами терористичних організацій стають вихідці з неповних сімей, люди, які з різних причин відчувають труднощі у межах існуючих суспільних структур, втратили роботу або взагалі її не мали. Почуття відчуженості, яке виникає у подібних ситуаціях, змушує людину об’єднуватися до групи, що здається їй такою ж антисоціальною, як вона.

Люди, які не мають сім’ї, безробітні, ті, що переживають кризу, більш вразливі і для вступу в релігійну секту. Всіх їх можна визначити як людей з фрустрованою потребою співпереживати, бути з кимось. Їх дух зламаний, оточуючі ігнорують, почуття самотності стає нестерпним, а тут вони зустрічають людей, які готові «допомогти», розділити всі життєві проблеми, прийняти їх.

Терористами стають вихідці з груп ризику, у яких з дитинства були проблеми із самооцінкою. Ідентифікація з терористичною групою забезпечує таким людям соціальну роль, хоча й негативну. Порвати з групою для терориста неможливо – це прирівнюється до психологічного самогубства. Для терориста покинути організацію означає втратити самоідентифікацію. Терорист має настільки низьку самооцінку, що для нього відмовитися від заново набутої самоідентифікації практично неможливо. Будь-який напад на групу сприймається як напад на нього самого. Відповідно, будь-яка акція зовні значно збільшує групову згуртованість. Про це необхідно пам’ятати, організовуючи боротьбу з терористичним організаціями.

В міру того, як терорист засвоює ідеологію своєї організації, світ для нього розпадається на своїх і ворогів, чорне і біле, правильне і неправильне – ніяких відтінків, неясності, сумнівів. Подібна логіка спонукає терористів до нанесення ударів по суспільству і ворогу, незалежно від того, хто ним рахується. Ворога визначають лідери організації. Вони мітять мішені, а також методи нападу, які потрібно використовувати.

Е. Шоу визначає чотири фактори, які приводять людину до тероризму:

1. рання соціалізація;
2. порушення, пов’язані з нарцисизмом;
3. конфліктні ситуації, особливо конфронтація з поліцією;
4. особисті зв’язки з членами терористичних організацій.

Небезпека тероризму полягає не тільки у великій кількості жертв, але й у тому, що терористи залучають молодь, яка захоплена «великими» цілями і завданнями, піддається впливу «високих» мотивів (звільнення, очищення та ін.) і стає зброєю, ударною силою тероризму. На відміну від кримінального світу, члени терористичних організацій проголошують себе захисниками високих ідеалів або інтересів, а майже кожний підліток бачить себе героєм і захисником пригноблених.

Протягом всього розвитку людства ставлення до тероризму змінювалося в залежності від того, перемагає він чи ні, чи йде це на користь сильним світу цього. Основне зло тероризму полягає в тому, що страждають звичайні люди, невинні діти (згадаємо Беслан, Росія). А сучасний технічний розвиток, засоби масової інформації сприяють більш широкому поширенню тероризму і більшій чисельності жертв. При цьому жертвами стають не тільки безпосередньо постраждалі, але й всі повідомлені люди. Наприклад, коли у Москві (Росія) відбувся вибух у метро, по всій Росії прокотилася хвиля страху. Пасажири метрополітену стали більш суровими, підозрілими, увага до супутників зросла до найвищого рівня.

Дата добавления: 2015-09-06