Читайте также:
|
|
Широке використання електроенергії у всiх галузях народного господарства та у побуті приводить до значного розширення кола осіб, пов'язаних з експлуатацією електроустановок.
Електроустановками називається сукупність машин, лiнiй, допоміжного обладнання (разом зі спорудами та приміщеннями, у яких вони встановлені), призначені для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електроенергії та перетворення її в iншi види енергії.
Недотримання вимог електробезпеки під час роботи на електроустановках, як правило, приводить до електротpавм.
Електротpавма - це порушення цілісності організму в разі дії електричного струму або електричної дуги.
Найбільша кількість випадків електротравматизму, в тому числі зі смертельними наслідками, стається при експлуатації електроустановок напругою до 1000 В, що пов'язано з їх поширенням і відносною доступністю практично для кожного, хто працює на виробництві. Випадки електротравматизму під час експлуатації електроустановок напругою понад 1000 В нечасті, що обумовлено незначним поширенням таких електроустановок і обслуговуванням їх висококваліфікованим персоналом.
Виникнення електротpавм може бути викликано:
- дотиком до частин, що проводять струм;
- дотиком до обладнання, що знаходиться в аварійному стані;
- попаданням під напругу кроку;
- наближенням до апаратів високої напруги (поразка електричною дугою).
Протікання електричного струму через тіло людини супроводжується термічним (опіки), хiмiчним (зміни складу крові), механічним (розрив тканин) та бiологiчним (подразнення живих тканин організму) ефектами.
Розрізняють три види електротравм: місцеві, загальні і змішані. На місцеві припадає біля 20 % електротравм, загальні – 25 % і змішані – 55 %.
Характерними місцевими електричними травмами є електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження та електрофтальмія.
Найбільш небезпечним видом електротравм є електричний удар, який у більшості випадків (близько 80 %) призводить до смерті потерпілого.
Електричний удар — це збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. В залежності від наслідків ураження електричні удари можна підрозділити на чотири ступеня:
I – судомні скорочення м’язів без втрати свідомості;
II - судомні скорочення м’язів з втратою свідомості без порушення дихання і кровообігу;
III - втрата свідомості з порушенням серцевої діяльності чи дихання або серцевої діяльності і дихання разом;
IV – клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.
Клінічна смерть — це перехідний період від життя до смерті, що настає з моменту зупинки серцевої діяльності та легенів і триває 6—8 хвилин, доки не загинули клітини головного мозку. Після цього настає біологічна смерть, внаслідок якої припиняються біологічні процеси у клітинах і тканинах організму і відбувається розпадання білкових структур.
Якщо у разі клінічній смерті негайнозвільнити потерпілого від дії електричного струму та терміново розпочати надання необхідної допомоги (штучне дихання, масаж серця), то існує висока імовірність щодо збереження йому життя.
Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 117 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Методи та засоби захисту від шуму | | | Чинники впливу на важкість електротравматизму |