Шкідливі речовини повітря робочої зони.

Шкідливими називають речовини, які при контакті з організмом людини внаслідок порушення технологічного процесу викликають професійні захворювання, виробничі травми або відхилення стану здоров'я. Шкідливі речовини в повітря робочої зони надходять у вигляді пари, газів та пилу. Вплив пилу на організм людини залежить від його хімічного складу, розміру (дисперсності), форми часток та їх кількості в одиниці об’єму. Найбільш небезпечний високодисперсний пил із розміром часток < 5 мкм. Високодисперсний пил дуже глибоко проникає в легені та затримується там. Газові та парові забруднення повітря, як правило, не визначаються візуально і в багатьох випадках вони не мають запаху, але за ступенем впливу на організм людини можуть бути більш небезпечними, ніж пил.

З метою обмеження шкідливого впливу на організм встановлено гранично допустимі концентрації для більшості шкідливих речовин у робочій зоні (ГДК_р.з)_. Гранично допустима концентрація шкідливої речовини в повітрі робочої зони –

така максимальна концентрація (мг/м³), вплив якої на організм людини за умови щоденної роботи протягом 8 год або іншої тривалості (40 год на тиждень) протягом всього робочого стажу та в майбутньому не призвидить до захворювань або відхилень у стані здоров'я, а також не спричиняє негативного впливу на здоров’я нащадків.

За ступенем небезпеки всі шкідливі речовини поділяють на 4 класи небезпечності:

- надзвичайно небезпечні – ГДК_р.з. < 0,1 мг/м³ (свинець, ртуть);

- високо небезпечні – ГДК_р.з. = 0,1.. 1 мг/м³ (хлор, бром, йод);

- помірно небезпечні – ГДК_р.з.=1.. 10 мг/м³ (оксид цинку, калію хлорид);

- малонебезпечні – ГДК_р.з.> 10 мг/м³ (пари спирту, бензину, ацетону).

Відповідно до ДСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони» фактичні концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зоні не повинні перевищувати встановлених значень ГДК.

Основними способами та заходами підтримання санітарно-гігієнічних вимог до стану атмосферного повітря виробничих приміщень є такі:

– запобігання проникненню шкідливих речовин у повітря робочої зони за рахунок герметизації обладнання, ущільнення люків та отворів, удосконалення технологічних процесів.

– видалення шкідливих речовин, що потрапляють у повітря робочої зони, за допомогою вентиляції або аспірації.

У випадку, коли наведені способи не забезпечують дотримання нормативних вимог до стану повітря, допускається використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) органів дихання, до яких належать респіратори, промислові протигази та ізолюючі дихальні апарати. За призначенням ЗІЗ органів дихання поділяють на такі групи:

протипилові – для захисту від аерозолів (респіратори ШБ-1, «Лепесток», «Снежок» «Астра» та ін.);

протигазові - (респіратори типу РПГ та протигази марок А, В, КД, СО та ін.);

комбінованого типу – пилогазозахисні (респіратори фільтруючі РУ-60М, «Снежок- ГП», «Лепесток-Г»).

Дата добавления: 2015-10-13