ТЕСТИ Б. Оберіть варіант правильного завершення положення та обведіть колом літеру, що його позначає.

21. Співвідношення між схоластикою та містикою можна окреслити наступним чином:

А) схоластика була спрямована на раціонально-логічне обґрунтування основ християнства, а містика виходила з того, що у Богопізнанні слід опиратися на віру в Бога;

Б) схоластика намагалася раціонально обґрунтувати існування Бога, а містика опиралася на магію, заклинання та обряди;

В) схоластика – це система середньовічної філософії, а містика - варіант теології.

22. Самодостатність як спосіб виявлення самості особистості проявляється в тому, що:

А) людина усвідомлюючи свою смертність, не живе так, ніби вона приречена до страти, а може переживати щасливі моменти особливого відчуття повноти буття;

Б) для людини нормою є жити так, як вона хоче і не рахуватися із іншими;

В) коли людина діє із прагненням реалізувати себе як особистість, вона діє на основі сенсу, тобто цілісно, орієнтуючи всі свої дії та вчинки на єдиний центр.

23. Розуміння історії як хвильового процесу передбачає:

А) заперечення будь-якої загальноприйнятої схеми історії світового масштабу;

Б) визнання того, що в світовій історії присутні періоди піднесення і занепаду;

В) відкидання будь-яких схем історичного процесу і утвердження стихійного ходу історії.

24. Сутність класичного розуміння буття полягає в тому, що буття постає:

А) найважливішим поняттям, що охоплює собою усі можливі прояви дійсності;

Б) граничною абстракцією у людському пізнанні дійсності, яка не має ніякого змісту;

В) лише у його поєднанні із людиною, яка здатна сприймати горизонт усякого буття.

25. Розуміння пізнання у філософії І.Канта передбачає такі рівні і форми його здійснення:

А) за допомогою органів чуття людина отримує прості ідеї, а за допомогою рефлексії формує складні ідеї;

Б) слід розрізняти первинні уявлення, що пов’язані із чуттєвим сприйняттям, та вторинні (або уявлення уявлень);

В) людські чуття надають матеріал для пізнання, а розсудок, що має призначення мислити, впорядковує їх за допомогою апріорних форм (категорій).

26. До вихідних засадничих особливостей наукової філософії ХХ ст. слід віднести:

А) наголошування на виключному значенні проблеми людини та її соціальної адаптації;

Б) визнання провідної ролі науки та наукового пізнання у розвитку людини і людства;

В) акцентування на перетворенні інформаційних процесів у найперший засіб діяльності.

27. Відмінність між давньокитайською та давньоіндійською філософією полягала в тому, що:

А) індійська струнка, детальна, занурена в суперечливе парадоксальне мислення, а китайська цікавилась проблемами світобудови, початків буття;

Б) китайська виходила з раціонального мислення, нормативної соціальної етики, а індійська виражалась в аскетизмі, строгому чернецтві;

В) індійська виходила з домінування матеріалістичності світоосмислення, сакралізації дійсності, а китайська спиралась на метафізичні духовні елементи релігії та світогляду

28. В реальному житті суспільства кожна людина:

А) розглядається як центр Всесвіту і все повинно служити їй;

Б) набуває соціальних якостей лише в процесі виховання та навчання;

В) відчуває відсутність будь-яких меж або перешкод для своїх дій та проявів.

29. П. Юркевич не був ні матеріалістом, ні ідеалістом, бо:

А) бачив обмеженість обидвох світоглядних напрямків;

Б) створив філософію серця, яке поєднує матеріальне і духовне в одне ціле;

В) був агностиком і заперечував можливість пізнання світу і духу.

30. Пізнання як людська здатність:

А) немає суттєвого відношення до найперших потреб людини;

Б) виявляє такі фундаментальні особливості людини, як її розумність;

В) вказує на те, що людина постає агентом світового інформаційного процесу.

Затверджено на засіданні

каф. філософії

Протокол № від

Зав. каф. Петрушенко В.Л.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Дата добавления: 2015-09-02