Механізм забезпечення стабільності банків.

Стійкість розвитку економіки, у тому числі її важливої ланки – банківської системи, є ключовою проблемою сучасності. Нестійкість національних економік, нерівномірність економічного розвитку окремих держав, яка посилюється спекулятивними операціями банків, призводить не тільки до національних банківських криз, але й виступає частиною світових фінансових потрясінь.

Фінансово стійка банківська система - здатність БС протистояти дії зовнішніх та внутрішніх загроз, забезпечувати надійність збереження та повернення вкладів юридичних і фізичних осіб, своєчасно виконувати власні зобов’язання з метою реалізації цільових орієнтирів грошово-кредитної політики та забезпечення фінансової безпеки держави.

Виходячи із різних цілей функціонування банку і банківської системи, на наш погляд, чинники, що спричиняють зниження фінансової стійкості банківської системи слід класифікувати на зовнішні (фінансова глобалізація; інтеграційні процеси; міжнародні інвестиції; міжнародний обмін фінансовою інформацією; міжнародні стандарти банківської діяльності), загальнодержавні (зовнішня політика держави; система формування бюджетної і податкової політики; рівень інфляції та економічна стабільність; інвестиційна діяльність; макроекономічна ситуація; рівень доходів населення) і внутрішньо системні (державна система регулювання банківської системи; конкурентоспроможність БС; рівень капіталізації, платоспроможності і ліквідності; підходи до управління ризиками банк.діяльності; система антикризового управління БС)

Існує дві категорії фінансової стійкості: “статична фінансова стійкість” - вона має підтримувати стійкість в будь-який момент, тобто постійне дотримання системою певних критеріїв (параметрів) фінансової стійкості та “стратегічна фінансова стійкість” - вона безпосередньо пов’язана з реалізацією пріоритетних цілей розвитку БС.

Отже, може скластися ситуація, що банківська система дотримується статичної фінансової стійкості, однак її поточні фінансові стани не дозволяють досягнути поставлених цілей, тобто система не дотримується стратегічної фінансової стійкості.Тобто поточний фінансовий стан системи має бути таким, щоб забезпечити не тільки фінансову стійкість на даний момент часу, але й сприяти досягненню стратегічних цілей на перспективу. Тому для контролю за стратегічною фінансовою стійкістю необхідно визначити систему пріоритетних цілей не тільки на якісному, але й на кількісному рівні.

Сучасна банк.практика вимагає оцінювати фінан. стійкість за такими напрямами:

Ø оцінка макроекономічної ситуації та тенденцій розвитку банківської системи;

Ø оцінка достатності кількості банків та розмірів їх філіальної мережі з точки зору міри користування банківськими послугами з боку населення і підприємств;

Ø моніторинг діяльності банків; аналіз банківської звітності відповідно до виконання певних норм і правил, встановлених Національним банком України (НБУ).

Складність забезпечення стабільного (врівноваженого) розвитку банківської системи полягає і в тому, що рівновага має зберігатися не тільки між окремими функціональними компонентами системи, але і її оточенням, системами більш високого порядку – макроекономічною, фінансовою, зовнішнім світом. Тому сталий розвиток макроекономічної системи, стійке економічне зростання в Україні поряд з фінансовою стійкістю окремих банків є також необхідною умовою стабільності банківської системи.

Дата добавления: 2015-09-02