Міжнародний поділ праці, його суть та чинники. Зовнішня торгівля, її фактори та показники

Міжнародний поділ праці – це спеціалізація окремих країн на виготовленні тих чи інших видів продукції з метою взаємного обміну ними.

Основними чинниками, що зумовлюють поділ праці між державами є:

- нерівномірне розміщення природних багатств на земній кулі;

- грунтово-кліматичні умови різних країн, їхня флора і фауна.

- географічне розташування країни;

- забезпечення трудовими ресурсами;

- історичні традиції виробництва;

- науково-технічні досягнення тощо.

Міжнародний поділ праці є основою для виникнення і розвитку міжнародної торгівлі.

Зовнішня торгівля є історично першою і найважливішою формою економічних звязків між народами і країнами.

Швидкому розвитку міжнародної торгівлі сьогодні сприяють такі чинники:

- вдосконалення видів транспорту (розвиток повітряних лайнерів, використання трубопроводів тощо);

- вдосконалення засобів зв’язку Комп’ютери, факси, телефони забезпечують зв’язок швидкий і надійний зв’язок між торговими партнерами;

- значне зниження митних зборів (суттєво зменшились торговельні обмеження);

- нині практично всі країни світу тією чи іншою мірою беруть участь у міжнародній торгівлі;

Розвиток зовнішньої торгівлі оцінюють за такими показниками:

- експортна (імпортна) квота – відношення експорту країни до ВВП. Ця квота характеризує рівень відкритості національної економіки;

- обсяг експорту (імпорту) країни на душу населення;

- експортний потенціал країни – обсяг виробленої продукції, який країна може продати на світовому ринку без будь-якої шкоди для задоволення своїх внутрішніх проблем;

- співвідношення частки країни у світовому виробництві певного продукту з її часткою у світовій торгівлі ним. Якщо частка країни у світовому виробництві певного виду продукту помітно переважає її частку в міжнародній торгівлі цим товаром, то це здебільшого свідчить про низьку конкурентоспроможність цього виробу країни на світовому ринку;

- структура експорту, тобто питома вага різних товарних груп у загальному обсязі експорту. Структура експорту характеризує роль країни у міжнародній галузевій спеціалізації. Висока частка продукції обробної промисловості в експорті країни свідчить про машинно-технологічну спрямованість її експорту та про високий науково-технічний рівень її національної економіки. І навпаки, висока питома вага в експорті країни сировини, матеріалів, енергоносіїв свідчить про сировинну спрямованість її експорту і здебільшого про низький рівень економічного розвитку;

- структура імпорту, яка відображає залежність національної економіки від світової економіки у ресурсах, товарах і послугах, які країна не виробляє, або виробництво яких у цій країні є неефективним. Аналізуючи структуру імпорту, здебільшого визначають питому вагу паливно-сировинних матеріалів та кінцевої продукції, що також дає змогу судити про рівень економічного розвитку країни;

- співвідношення між обсягом зарубіжних прямих інвестицій країни і обсягом іноземних прямих інвестицій в її економіку. Промислово розвинуті країни здебільшого вкладають більші обсяги капіталу в економіку інших країн порівняно з обсягами інвестицій, які вкладають у їхню економіку;

- обсяг зовнішнього боргу країни та його співвідношення з ВВП та експортом даної країни. Рівень заборгованості країни вважають дуже високим, коли він більше за її річний ВВП, а видатки на обслуговування боргу перевищують 50% експорту.

Теорії міжнародної торгівлі. Теорії абсолютної і відносної переваги у міжнародній торгівлі. Зовнішня торгівля за умов зростання витрат заміщення. Теорії міжнародної торгівлі Гекшера-Оліна та М. Портера

Теоретичні обґрунтування вигод міжнародного поділу праці знайшли відображення в таких теоріях:

- теорії абсолютних переваг А. Сміта;

- теорії порівняльних (відносних) переваг Д. Рікардо;

- теорії Гекшера-Оліна;

Дата добавления: 2015-09-02