Коефіцієнт ризику для окремих позабалансових зобов’язань банку

Вид зобов’язання	Коеф ризику
Гарантії, поручительства, акредитиви, надані банком, сумнівні вимоги за операціями з валютою, банківськими металами, цінні папери до отримання за операціями андеррайтингу.	100%
Зобов’язання з кредитування, надані банком, валюта та банківські метали, які куплені але не отримані, інші активи, що ще не отримані банком.	50%

Група ризику	Активи	Коефіцієнт ризику(%)
І	Готівкові кошти; банківські метали; кошти в Національному банку; боргові цінні папери центральних органів влади; боргові цінні папери, емітовані Нацбанком; зобов’язання з кредитування, за якими банк не бере на себе зобов’язання.
ІІ	Короткострокові та довгострокові кредити, що надані органам державної влади; нараховані доходи за кредитами, що надані органам державної влади.
ІІІ	Боргові цінні папери місцевих органів влади; кошти до запитання, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас; кредити овердрафт та інші короткострокові кредити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас.
ІV	Кошти до запитання в інших банках, що не належать до інвестиційного класу; депозити овернайт, які розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу; короткострокові та довгострокові кредити, що надані органам місцевої влади.
V	Довгострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках; довгострокові кредити, що надані іншим банкам; кредити, що надані суб’єктам господарювання; фінансовий лізинг.

Н3 – норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів.

Відображає розмір регулятивного капіталу, необхідний для здійснення банком активних операцій.

, де

ЗА – загальні активи банку;

РФ – резерви, що фактично сформовані за всіма активними операціями банку.

4. Склад залучених коштів банку та методи управління ними.

Залучені кошти є найбільш значною частиною банківських ресурсів.

Банківські ресурси = Власний капітал + Залучені кошти + Позичені кошти

У банківській практиці всі рахунки клієнтів, відкриті у банку загалом називають депозитами, а залучені кошти – депозитними зобов’язаннями.

Обов’язковому резервуванню підлягають усі залучені банком кошти за винятком коштів, залучених від банків-резидентів, міжнародних фінансових організацій, а також коштів, залучених на умовах субординованого боргу (Положення про порядок визначення та формування обов’язкових резервів для банків України, затверджене Постановою Правління НБУ №172 від 21.04.2004 р.)

В основу формування депозитних ставок покладено визначення базової ринкової ставки, яка показує той мінімальний рівень доходності, що задовільнить інвестора у разі вкладення коштів у конкретний банк.

На рівень базової ставки NR впливають такі основні чинники:

• реальні темпи економічного росту в країні (RR);

• очікуваний рівень інфляції (AI);

• ризик ліквідності (AL);

• ризик неповернення коштів протягом періоду вкладання коштів (ARNP);

• ризик, пов’язаний з терміном розміщення коштів (ART).

Отже, номінальна безризикова ставка дорівнює:

NR = RR + AI + AL + ARNP + ART

Прості відсотки нараховуються згідно формули:

де

FV – майбутня вартість грошей;

PV – теперішня вартість грошей;

NR – номінальна безризикова ставка;

t – тривалість у днях.

Відповідно,

Складні відсотки нараховуються згідно формули:

де

FV – майбутня вартість грошей;

PV – теперішня вартість грошей;

NR – номінальна безризикова ставка;

m – кількість періодів нарахування відсотків у році;

n – кількість років.

Відповідно:

Використання ефективної (еквівалентної у річному численні) ставки (EAR).

EAR – це річна ставка, що фактично одержується або це дохідність операції у річній ставці відсотків.

---

Дата добавления: 2015-09-02