Структура програми

5. Головна функція

6. Заголовочні файли

7. Текст виведеної програми

8. Виведення повідомлень на екран

9. Базові типи та описи даних.

1. Призначення С++. Історичні відомості.

На початку 70-х років консорціум розробив комп'ютерну систему Multix. її призначенням було забезпечення недорогого всезагального доступу до графічних, текстових та інших файлів, до електронної пошти. Звичайно, це була досить недоречна ідея і загалом проект провалився.

Невелика група інженерів, що працювали в лабораторіях вирішили використати фрагменти Multix в невеликій операційній системі, яку охрестили Unix.

Ці інженери не мали однієї потужної машини, а лише декілька низько потужних машин різних виробників. Оскільки усі вони були різними, кожну програму доводилось переробляти під конкретну машину. Щоб уникнути цих незручностей була розроблена невелика, проте потужна мова програмування С.

Мова С виявилася насправді досить потужною і дуже швидко завоювала перші позиції серед засобів розробки програмного забезпечення. Однак з часом в програмуванні з'явились нові технології (напр. об'єктно -орієнтовне програмування), які поступово витісняли мову С. Для того, щоб не залишатися за бортом, інженери удосконалили С, доповнивши його новими можливостями і отримали, в результаті нову мову програмування С++. Мова С++ широко використовується в системному програмуванні. На ній можна писати високоефективні програми, в тому числі і операційні системи, драйвери..

Мова С++ включає:

■ Словник зрозумілих для людей команд, які конвертуються в машину мову.

■ Структуру мови (або граматику), яка дозволяє користувачам складати із команд

працюючі програми.

Програми - це текстові файли, які містять послідовність команд зв'язаних між собою по законам граматики С++. Цей файл називають вихідним текстом. Вихідний файл в С++ має розширення.СРР,так як файли Microsoft Word закінчуються на.DOC або командні файли MS DOS мають закінчення.ВАТ.

Задача програмування - це написання такої послідовності команд, після переведення якої в машину мову можна отримати програму, що виконує наші бажання.

Програмування - це процес визначення послідовності інструкцій,які повинен виконати комп’ютер для розв’язання певного завдання. Для запису цих інструкцій використовують мову програмування,наприклад С++.

Історія створення

1972 р. – Деніс Рітчі та Брайан Керніган розробили мову програмування С.

1980 р. – Бьяртні Страуструп створив розширення мови С++

С++ дозволяє розробляти програми з використанням як традиційного структурного так й об'єктного підходу.

Програми, складені мовою С++, можуть бути виконані на ПК різних виробників в різних операційних системах

2.Алфавіт

- набір допустимих символів.

· Великі й малі літери латинського алфавіту: A, …, Z, a, …, z;

· Цифри 0, 1, …, 9;

· Спеціальні символи: “ ‘()[]{}<>.,;:?!~*+-=
\ / | # % $ & ^ @ _

3.Ідентифікатор

- це назва (ім'я), яку користувач надає об'єктам, наприклад, змінним, сталим, функціям.

Ідентифікатори можуть складатися:

l Великих і малих літер латинського алфавіту: A, …, Z, a, …, z;

l Цифр 0, 1, …, 9;

l Символу підкреслення.

Увага!

l Завжди починається з букви або із символу підкреслення

l Однакові за змістом малі та великі літери вважаються різними символами.

Дата добавления: 2015-08-21