Висновки. Таким чином, у науковій літературі немає однозначного визначення державної

Таким чином, у науковій літературі немає однозначного визначення державної власності. На думку деяких авторів, - це державна власність розуміють "усе матеріальне й нематеріальне майно, що перебуває в розпорядженні держави"; інші відносять до державної власності лише частину народного надбання, яке залучене в економічний обіг; деякі науковці визначають державну власність як "відносини між людьми з приводу привласнення благ із метою реалізації державних і публічних інтересів", інші - як "відносини з приводу привласнення результатів функціонування об'єктів власності держави".

Крім того, державна форма власності повинна залишатися актуальною формою власності, враховуючи її ключову роль в реалізації державної економічної і соціальної політики. На сьогодні як ніколи існує об'єктивна необхідність у створенні адекватної, економічно і логічно виваженої системи критеріїв, відповідно до яких ті чи інші об'єкти обираються для здійснення державного управління на базі конкретного, детально регламентованого механізму управління і контролю за використанням державної власності.

Відповідно, основна увага повинна бути зосереджена на реалізації таких загальних принципів управління державною власністю:

1. Результативність управління державною власністю необхідно оцінювати на основі критеріїв як економічної, так і соціальної ефективності.

2. Розробка "дерева цілей", де стратегічною соціальною ціллю є створення матеріальних умов для стійкого відтворення благ, що задовольняють соціальні потреби суспільства. Загальна економічна ціль - забезпечення стійкого розвитку державного сектору економіки.

3. Комплексність та системність управління. Це відобразиться в узгоджених діях органів усіх гілок влади, усіх управляючих структур та осіб, оптимальній взаємодії економічних та адміністративних органів управління, у використанні єдиних критеріїв оцінки ефективності управління тощо.

Основою удосконалення системи управління власністю повинні бути правила та норми теорії управління, а також функції держави, оскільки вона як власник встановлює та реалізовує відповідні аспекти та умови володіння, користування та розпорядження об'єктами власності, здійснюючи паралельно аналіз і контроль цих процесів.

Отже, як бачимо, що останніми роками частка фінансових надходжень від приватизації у ВВП збільшується, також збільшується відповідний показник по промисловості в Україні, це пояснюється тим, що зараз спостерігається хвиля приватизації великих промислових підприємств, які в свою чергу виробляються великі обсяги продукції, що спричиняє збільшення обсягів виробництва від підприємств, які змінили форму власності у промисловості, до ВВП країни.

У галузі сільського господарства спостерігається значне збільшення частки особистих підсобних господарств у структурі форм власності. Так їх частка серед загальної кількості підприємств сільського господарства становить 57,4%. Цікавим є той факт, що порівняно із незначною чисельністю працюючих в галузі заробітна платня працівників, які працюють на сільськогосподарських підприємствах державної та комунальної власності становить менше половини зарплатні таких працівників, які зайняті у промисловості. Водночас середня продуктивність аграрного виробництва минулого року становила 28%.

Вивчення матеріалів про діяльність на біржовому та позабіржовому фондовому ринку за 1992-2012 рр. свідчить, що акції роздержавлених об’єктів електроенергетики були найбільш ліквідними у докризовий період (до 1997 р.), що є підтвердженням зацікавленості у них вітчизняних та іноземних суб’єктів підприємницької діяльності.

Підвищення ефективності управління державною власністю сприятиме формуванню в Україні цілісної ефективної системи управління державною власністю із застосуванням комплексу правових, інституційних, політичних, соціально-економічних заходів тощо, які вимагають подальших досліджень.

Отже, тільки розумна економічна політика може стати початком успішних перетворення та досягнення високих результатів у перебудові економічних відносин. З огляду як на власний досвід, так і на досвід європейських держав, які вже пройшли основні структурні перетворення у відносинах власності, Україні вже повинна виробити певну стратегію, щоб не допустити помилок минулого.

Дата добавления: 2015-08-21