Значення водоростей у природі та житті людини

Водорості відіграють у природі значну роль:

o вони постачають кисень у водойми;

o є первинними продуцентами органічної речовини, за рахунок якої існує весь тваринний світ водоймища;

o беруть участь у ґрунтоутворенні, процесах самоочищення води. Водночас водорості викликають "цвітіння" води й цим ускладнюють життя риб та інших водних тварин.

Водорості є продуктами харчування (багаті на білки, вуглеводи, вітаміни та мікроелементи). З них одержують:

o драглисту речовину - агар-агар, необхідну для вироблення таких ласощів, як пастила чи мармелад;

o крохмаль та інші речовини;

o у медицині - йод, лікувальні грязі.

У сільському господарстві їх застосовують як добриво й корм для тварин. Вони є також об'єктами наукових досліджень у галузі біотехнологій. "Цвітіння" води робить її непридатною для використання, забруднює насосні станції і водоводи, вкриває днища суден, буї, погіршуючи їх експлуатацію.

Популяція, її генетична структура. Фактори генетичної динаміки популяцій (самозапильних і панміктичних) Генетична рівновага в панміктичних популяціях і її теоретичні розрахунки у відповідності з законом Харді-Вайнберга.

Закон Харді—Вайнберга, або закон генетичної рівноваги — одна з основ популяційної генетики. Закон описує розподіл генівв популяції за наступних умов:у популяції відбувається вільне схрещування;у популяції відсутня міграція (як вхідна, так і вихідна);у популяції відсутні випадкові мутації.

При виконанні цих умов відносна частота особин, що є носіями кожного з алелів деякого гену буде лишатись постійною та незмінною з покоління в покоління; іншими словами, за таких умов дрейф генів відсутній.Математично закон описується таким чином:Нехай в популяції присутній ген, що має два алелі — А та а. Тоді у особин цієї популяції можуть траплятись такі комбінації даних алелів: АА, аа та Аа. Якщо позначити через p та q частоту, з якою зустрічаються індивідууми з алелями А та а відповідно, то, згідно із законом Гарді—Вайнберга,

р²+2pq+q²=100%,

де р² — частота, з якою зустрічаються носії генотипу АА, 2pq — генотипів Аа та аА, а q² — з генотипом аа. Ці частоти, при дотриманні вищезазначених умов, будуть сталими із покоління в покоління, незалежно від зміни кількості індивідуумів в популяції і від того, наскільки великі або малі значення p та q.

Цей принцип був сформульований в 1908 р. незалежно англійським математиком Г. Х. Гарді та німецьким лікарем В. Вайнбергом.

Закон Харді—Вайнберга може бути застосований для будь-якої кількості алелів, при умові дотримання популяцією перерахованих на початку тексту критеріїв.:Цей закон являє собою модель, використовуючи яку можна кількісно визначати зміни в розподілі генів в популяції викликані, наприклад, мутаціями або міграцією. Інакше кажучи, цей закон є теоретичним критерієм для виміру змін в розподілі генів.

Дата добавления: 2015-08-21