Повітроносні шляхи

Вони поділяються на верхні дихальні шляхи (порожнина носа, носоглотка, гортань), середні (трахея, головні та часткові бронхи) і нижні (сегментарні бронхи та бронхіоли). У верхніх дихальних шляхах, за їх нормально го функціонуванн я, повітря зволожується, нагрівається і частково очищується від пилу, мікроорганізмів.
Бронхіальне дерево починається з трахеї, яка складається з 17-20 незамкнених кільцеподібних хрящів, сполучених між собою сполучнотканинними зв'язками, що дозаду переходять у суцільну перетинку, до якої входять і гладкі м'язи. Зсередини трахея (як і головні бронхи) вистелена слизовою оболонкою з циліндричним миготливим епітелієм. У ній розміщені серозно-слизові залози та келихоподібні клітини, які виділяють слиз. Війки миготливого епітелію коливаються хвилеподібно, просуваючи вгору шар слизу разом із частинками пилу та мікроорга нізмами, які потрапили в дихальні шляхи з навколишнього середовища. Трахея розгалужується на два головні бронхи - до правої і лівої легені. Це дихотомічне розгалуження є першою генерацією поділу бронхіального дерева. Із внутрішнього боку в місці поділу трахеї при ендоскопії видно півмісяцевої форми виступ (каріну). Сплющення або асиметрія каріни може бути пов'язана із патологічними процесами в легенях, плеврі або лімфатичних вузлах середостіння.
Головні бронхи при вході в легені діляться на дві гілки, кожна з яких знову роздвоюється, утворюючи часткові та сегментарні бронхи та бронхіоли. У дорослої людини дихальне дерево складається із 23 генерацій розгалужень. Перші 16 генерацій бронхів утворюють провідну зону. У ній не відбувається обмін газів між повітрям і кров'ю. Це так званий анатомічний мертвий простір, об'єм якого становить 140-150 мл.
Кінцеві бронхіоли (16-та генерація розгалуження) діляться на дві або три дихальні бронхіоли, які, послідовно розгалужуючись, утворюють 17-19-ту генерації - перехідну зону дихальних шляхів. 20-23 генерації є результатом поділу дихальних бронхіол на альвеолярні ходи, що закінчуються альвеолярними мішечками. Вони створюють дихальну (респіраторну) зону.
Головні бронхи побудовані так, як і трахея. У дрібніших стінки тоншають, зникають хрящові елементи. Еластичність їх зберігається завдяки добре розвиненому шарові пружних сполучнотканинних волокон, тому прохідність бронха може відновлюва тися навіть після тривалого його стиснення. У стінках бронхів є також гладкі м'язи, розміщені циркулярно, що досягають найдрібніших бронхіол. Завдяки цій анатомічній особливості бронхи беруть активну участь у дихальних рухах. Під час вдиху вони видовжуються і розширюються, під час видиху - вкорочуються і звужуються. Це пов'язано з постійним регулюючим впливом вегетативної нервової системи.

Дата добавления: 2015-08-21