Конституційні принципи американського федералізму і місцевих органів влади.

За конституцією США – є федерацією котра об’єднує 50 штатів федеральний округ Колумбія.

А також включає асоційовані острівні самоврядні території: Гуам, та Вірджинські острови, а також Пуерто-ріко зі статусом держави що вільно приєдналася.

За способом утворення США договірна федерація, а за статусом суб’єктів практично симетрична федерація.

Асиметричність проявляється в тому що в США за межами штатів але у складі федерації перебуває федеральний округ Колумбія та асоційовані території (існують власні органи державної влади, котрі приймають закони на основі Конституції США та федерального законодавства не мають представників у верхній палаті сенату, а в палаті представників мають делегата з правом дорадчого голосу)

Конституція США 1787 р. чітко розмежовує компетенції федерації та штатів та розділ 8 ст. 1 Конституції формулює виключну компетенцію федерального конгресу, а розділ 10 ст.1 містить пряму заборону певних дій штатів.

За межами встановленої компетенції штати реалізують свої повноваження відповідно до поправки №10 до Конституції США. (принцип залишкової компетенції)

Крім того існує сфера співпадаючих компетенції федерації та штатів:

- Оподаткування;

- Соціальне забезпечення;

- Регулювання діяльності банків.

Пріоритет федеральної влади прямо закріплено в Конституції у формі клаузули про верховенство ст.. 6 де говориться що Конституція США та закони прийняті для її виконання, а також договори прийняті від США є Верховним правом країни.

Система місцевого самоуправління.

В США відсутня єдина система місцевих органів влади і кожен штат вправі вирішувати це питання відповідно до встановленого ним же адміністративно-територіальної системи.

Всі штати, крім род-айленда та конектикума поділяють на графства їх в країні більше 3-ох тисяч, система самоуправління в графствах встановлюється конституцією та законами штатів. Виділяють 2-і основні форми рад графств:

1. Рада комісіонерів – населення обирає 3-5 членів ради котрі керують всією практичною роботою;

2. Рада контролерів – представництво у раді виборних посадових осіб муніципальних утворень котрі входять в графства.

При радах створюються апарат чиновників котрі здійснює реальне управління в графстві. Особливістю американської системи місцевого самоврядування є тауни та тауншіпи – це самоврядні общини котрі входять до складу графств (16-ть тис.) і воні розповсюджені в деяких штатах нової Англії, а також в шатах Нью-Йорк, Вісконсін, Мінісота.

Основний орган управління – таун-мітинг котрий скликається мешканцями 1 раз на рік, приймає бюджет, обирає раду та конкретних посадових осіб.

Формою місцевого самоврядування є спеціальні округи в США (10-тис), вони утворюються легіслатурами Штатів для управління в конкретних сферах (шкільна сфера, транспортна, водо забезпечення, житлового будівництва).

Адміністрація та ради таких округів виборні та користуються певною автономією

В американських містах проживає 2/3 населення США. Статус міста надається легіслатурою штату а єдині критерії відсутні. Великі міста мають власну хартію, котра закріплює деякі традиційні привілеї та автономію, міста керуються муніципалітетами, котрі нагадують систему управління приватними корпораціями.

У великих штатах таких як Техас чи Іліноіс їх більше 1000, а в маленьких штатах Родайленд – 8.

Виділяють 3-и основні системи управління містами:

1. Система «рада-мер»; 50% міст – населення обирає однопалатну раду склад ради від 5-50 чоловік, котра видає акти і є міні парламентом, котрий скликається раз на місяць. Паралельно населенням обирається мер, котрий уособлює виконавчу владу, іноді може бути і головою ради. Повноваження мера дуже суттєві «право вето, право подачі бюджету», але він може бути усунений з посади голосуванням виборців, рішенням суду, рішенням ради чи постановою губернатору штату;

2. Система «рада управляючи»; 40% міст – управляючий є главою адміністрації але не обирається населенням, а призначається радою з числа досвідчених менеджерів, відповідно рада може завжди його звільнити. Допускається існування обраного населенням мера котрий наділяється суто представницькими функціями;

3. Комісійна форма міського самоуправління; 10 % міст – відсутній розподіл влад законодавча та виконавча влада зосереджена в руках єдиної комісії, склад комісії від 5 до 7 чоловік, котрі обираються населенням міста на 2-4 роки, кожен член комісії очолює певне управління в муніципалітеті, діє безконтрольно і може бути обраним головуючим в комісії.

Президент Бразилії на відміну від президента США наділений значно більшими конституційними повноваженнями (характерна риса більшості латино-амереканських країн).

Ст.. 84 Конституції Бразилії відносить ці повноваження до виняткових (право самостійно призначати державних міністрів формуючи колегіальний уряд, право підписувати та друкувати закони, право вето, право підписання міжнародних угод з їх подальшою ратифікацією парламенту)

Федеральний верховний суд Бразилії згідно із ст.. 92 Конституції є одним з вищих судів федеративної республіки Бразилія на ряду із вищим судом правосуддя, основною функцією котрого є конституційний контроль за законами та іншими атами союзу та штатів.

Дата добавления: 2015-08-21