Яке практичне значення фізико-географічних знань?

Щоб свідомо вивчати будь-яку науку потрібно розуміти - для чого її необхідно знати?Найбільше значення фізико-географічних знань світоглядне (вони необхідні вам для розуміння причин і наслідків складних взаємозв’язків у природі, між природою й діяльністю людини). Ці знання мають і практичне значення. Вони використовуються для складання кадастрів природних ресурсів (узагальнених відомостей про них) та наукового обґрунтування їх раціонального використання; раціонального планування території (міст, сільських районів); меліорації земель.

Знання фізико-географічних закономірностей, географічних карт знадобляться кожному. Наприклад, топографічні карти необхідні у туристичному поході. Для водія необхідні знання карт автомобільних доріг, уміння орієнтуватися на місцевості у різних умовах. Менеджерам потрібно знати особливості природних умов і природних ресурсів території для розміщення підприємств із найбільшим прибутком для власника і якнайменшою шкодою для навколишнього середовища й здоров’я людей.

Контрольні запитання до §1: 1. Який предмет вивчення курсу «Фізична географія України»?»

2. Назвіть методи збирання фізико-географічної інформації, поясніть їх суть. 3. Назвіть методи обробки накопиченої географічної інформації. 4. Переробіть пункт параграфа «Методи географічних досліджень» у таблицю з двох стовпчиків (їх назву підберіть самостійно).

2. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ТЕРИТОРІЮ І КОРДОНИ.

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

2.1. Розміри території України, її місце на картах світу, Євразії і Європи.

Україна розташована у західній частині материка Євразія, в межах частини світу Європи. Відносно географічного центру Європи (пам ' ятний знак про його розташування знаходиться біля села Ділове Рахівського району Закарпатської області), Україна розташована в її центральній і південно-східній частинах. Площа України становить 603,7 тис. км². Це 5,7% (1/18 частина) від площі Європи і 0,44% (біля 1/225 частини) площі суші. За площею Україна займає 39-те місце серед незалежних країн світу і друге місце серед держав Європи (після Росії), 40-е – враховуючи Гренландію. Вона на 1/7 більша за площу Франції, майже в 2 рази - Польщі, в 2,5 рази - Великобританії й Румунії, майже в 5 разів - Греції, в 20 разів - Бельгії.

Рис. 2 а,б. Пам’ятний знак «Географічний центр

Європи» біля с. Ділове поблизу

міста Рахова Закарпатської області

2.2. Як проходять кордони України?

Загальна протяжність державних кордонів України майже 7 тис. км. (у т.ч. по суходолу вона становить біля 5,6 тис. км).

Україна межує із 7 країнами. Найбільш протяжний кордон суходолом Україна має з Росією — 1974 км + 488 км по морях; майже вдвічі коротший — із Молдовою (1222 км) і Білоруссю (1084 км); ще удвічі коротший — із Румунією (614 км + 265 по морю) та Польщею (542 км); короткий — з Угорщиною (137 км); найкоротший — зі Словаччиною (98 км).

До державної території України належать також територіальні води (понад 20 тис. кв. км водної поверхні прибережних морів, товщі вод під нею, морського дна й надр під ним на відстані 12 морських миль або 22,2 км від берегової лінії).

Відповідно до Закону України «Про виключну (морську) економічну зону», прийнятого 1995 р., до територіальних вод України прилягає смуга шириною 200 морських миль, у межах якої заборонена економічна діяльність без спеціального дозволу українського уряду. Морські кордони України визначені ще не чітко. Вони становлять біля 1,5 тисяч кілометрів. Країнами-сусідами України через Чорне й Азовське моря є Росія, Румунія, Болгарія, Туреччина, Грузія. Протяжність межі виключної (морської) економічної зони з Туреччиною становить близько 393 км.

Практичне завдання: Користуючись картою, визначте, які країни межують з Україною на сході й північному сході; на півночі; на північному заході; на заході; на південному заході.

Для довідки: Проведення державного кордону регулюється Конституцією й законом України «Про державний кордон», та низкою міждержавних договорів. На жаль, повноцінно встановити державний кордон з часу проголошення незалежності України вдалося лише зі Словаччиною. На інших ділянках колишнього державного кордону неіснуючого СРСР діють застарілі документи та відбувається переговорний процес. Ще більш невизначеним є державний кордон з колишніми союзними республіками СРСР (на той час – адміністративно-територіальна межа між ними). Делімітація – це проведення кордонів, зафіксоване у договірно-правових документах, протоколах-описах та альбомах топографічних карт. Демаркація – це комплекс заходів, націлених на проведення кордонів на місцевості.

Договір про делімітацію кордонів з Республікою Білорусь у 1997 р. підписаний, але не ратифікований її парламентом. Тому роботи з демаркації кордону не ведуться. Аналогічний договір з Республікою Молдова підписаний у 1999 р.; продовжуються роботи з демаркації кордонів (крім ділянки кордону з Придністров’ям, керівництво якого чинить спротив проведенню таких робіт). Делімітацію кордонів на суходолі з Російською Федерацією було завершено в 2003 році. Із 2004 р. українська сторона ініціює роботи з демаркації кордону, але російська сторона зволікає зі створенням своєї частини делегації по проведенню переговорів і здійсненню робіт на місцевості. Набагато повільніше просуваються роботи з делімітації морської ділянки державного кордону з РФ. Російська сторона наполягає на збереженні статусу Азовського моря й Керченської протоки як внутрішніх вод обох держав (що для Росії значно вигідніше). Певний прогрес на переговорах намітився тільки в кінці 2007 р.

Проходження кордонів України з Польщею було перевірено двосторонньою комісією, але напрацьований нею документ не ратифікований парламентами двох країн. Не до кінця вирішеною є проблема проходження кордонів на стику Польщі, України й Білорусі. Завершена перевірка проходження державного кордону України й Угорщини, але урядом цієї країни документ не ратифікований. На початку 1990-х років Румунія розірвала договори, які встановлювали кордон між цією країною й колишнім СРСР. Нинішній режим державного кордону з Румунією регулюється Договором 2003 року. Але тільки в лютому 2009 р. на засіданні Міжнародного суду в Гаазі був вирішений спір України і Румунії про розмежування континентального шельфу й проведення меж виключних економічних зон двох країн у Чорному морі біля острова Зміїний. Було визнано, що Зміїний є островом (а не «скелею», як наполягала Румунія), але його малі розміри не дають змогу враховувати острів при визначенні меж виключних економічних зон двох країн.

На контурну карту нанесіть

природні рубежі території України:

ПІВНІЧНИЙ ТА СХІДНИЙ КОРДОНИ: через середню частину Поліськоїнизовини – від Шацьких озер, північніше верхів’я Прип’яті та через ба­сейни її протоків: Стиру, Горині, Уборті; Поліський заповідник; північніше Словечансько-Овруцького кряжу; пониззя Прип’яті; верхню частину Київського водосховища, долину Дніпра. У межах Придніпровської низовини: через пониззя Сожу, долину Снову та Десни, с.Грем’яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області; відроги Середньоросійської височини в межах Новгород-Сіверського Полісся; долину Сейму; відроги Середньоросійської височини в межах лісостепу: через верхні частини річкових систем Псла, Ворскли, Сіверського Донця (Печенізьке водосховище), Осколу, верхів’я Айдару, Деркулу; на схід від Стрільцівського степу – філії Луганського природного заповідника. У межах Донецької височини – по долині Деркулу, Сіверського Донця, на схід від філії Луганського заповідника „Провальський степ”, через осьову частину кряжу, верхів’я Міусу, Сухого Єланчика, на схід від „Хомутовського степу” – філії Українського степового заповідника, до Таганрозької затоки.

ЗАХІДНИЙ КОРДОН: через річку Західний Буг (межа Волинського Полісся та Волинської височини), Мале Полісся, височину Розточчя, Надсанську низовину, Передкарпатську височину; Українські (Східні, Лісисті) КАРПАТИ: Східні Бескиди (витоки Дністра), р.Сан, Ужоцький перевал (межа Бещад та Верховинського хребта), західніше долини р.Уж; по Закарпатській низовині: біля с.Соломонове, міста Чоп; р.Тиса, Вишківський вулканічний купол, Верхньотисенська низовина; Рахівські та Чивчинські гори; Покутсько-Буковинські Карпати; Передкарпатська височина. Відроги Подільської височини: р.Прут; р.Дністр; Нижньодністровська низовина; відроги Центрально-Молдовської височини; озера Ялпуг та Кагул; Кілійське гирло Дунаю; Дунайський біосферний заповідник. По Чорному морю - 12 морських миль від побережжя. Кримський півострів. Мис Сарич. Керченська протока. Острів коса Тузла.

Ще раз про географічний центр Європи.

У різних країнах Європи і в різний час підходи до проведення меж цієї частини світу змінювалися. Немає єдності щодо цього питання і в сучасних європейських географів.

Центр материкової частини Європи, визначений як за методом пересічення серединної паралелі й серединного меридіана (53º34′ пн.ш., ≈25º сх.д.), так і за центром ваги цієї частини світу розташований у північно-західній частині Білорусі, на межі з Литвою. Тож відносно і цього географічного центру Україна розташована в центральній і південно-східній частинах Європи.

2.3. Особливості фізико-географічного положення України

Фізико-географічне положення — це розташування певної території на Землі відносно інших географічних об'єктів (полюсів, екватора, нульового меридіану й лінії переміни дат; морів і океанів тощо). Фізико-географічне положення зумовлює найважливіші особливості природи певної території.

Про особливості розташування України відносно материка і частин світу ви вже знаєте. Охарактеризуємо інші особливості фізико-географічне положення України згідно типового плану:

ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ:

1) Загальні відомості про територію і кордони;

2) Широтне положення;

3) Довготне положення;

4) Положення відносно океанів і морів;

5) Положення відносно потоків повітряних мас;

6) Положення стосовно літосферних плит і найбільших форм рельєфу;

7) Розташування в межах басейнів великих річок;

8) Оцінка фізико-географічного положення для життя й діяльності населення.

а) Широтне положення (розташування між певними географічними широтами) визначає кількість сонячної енергії, і, - значною мірою, - показники температури повітря. Різниця в кількості сонячної енергії зумовлена різницею в куті падіння сонячних променів на різних широтах. Як правило, чим більша різниця в широті крайньої північної й південної точок території – тим більша різниця у кількості сонячної радіації.

Крайня північна точка України розташована поблизу села Грем’яч Новгород-Сіверського району Чернігівської області (52°22¢45¢¢пн. ш.), а крайня південна точка − мис Сарич (рис. 3 а,б,в) на півдні Кримського півострова (44°23¢15¢¢ пн. ш.). Відстань по прямій лінії між північною й південною крайніми точками України становить 893 км. Знайдіть розташування цих крайніх точок на карті атласу.

Україна розташована в середніх широтах (інакше їх називають помірними), у межах помірного природного поясу, природних зон мішаних лісів, лісостепу й степу.

← Рис. 3 а. Маяк на мисі Сарич

Рис. 3 б. Панорама мису Сарич (масив Байдарська яйла, крайня східна частина Севастополя)

Рис.3в. Вид із катера на маяк і мис Сарич, ділянку Південного берега Криму та схил Байдарської яйли

б) Положення відносно морів і океанів. Територію України омивають Чорне й Азовське моря. Це внутрішні моря Атлантичного океану. Протяжність берегової лінії морів у межах України понад 2,8 тис. км. Вихід до морів, і далі, – через протоки Босфор, Дарданелли – до Середземного моря, і далі – через Гібралтарську протоку, – до Світового океану має велике значення для торговельних зв’язків України зі світом.

в) Положення відносно морів і океанів зумовлює, значною мірою, положення відносно до потоків повітряних мас (морських чи континентальних). Набагато більше них впливають потоки повітряних мас з Атлантичного океану.

Чим західніше, ближче до цього океану територія – тим клімат вологіший, із м’якшою зимою і прохолоднішим літом; а чим далі на схід – тим клімат більш континентальний (із прохолоднішою зимою і сухішим спекотнішим літом).

г) Довготне положення – це розташування території по географічній довготі, між меридіанами. Крайня західна точка України розташована біля с. Соломонове за 4 км на захід від міста Чоп Закарпатської області (22°08¢20¢¢ сх. д.), –прикордонний пост №365 – див. рис. 4).

Крайня східна — біля с. Червона Зірка Міловського р-ну Луганської області (40°13¢50¢¢ сх. д.). Відстань між цими точками – 1316км (по довготі – приблизно 18°).

Рис. 4. Крайня західна точка України

Відношення до літосферних плит, великих форм рельєфу. Більша частина України розташована в межах великої стійкої Євразійської літосферної плити, якій у рельєфі відповідають рівнини. Лише крайній захід і південь України належать до рухливого поясу літосфери, якому, зокрема, відповідають Кримські й Карпатські гори, а також улоговини Чорного й Азовського морів.

д) У басейнах яких великих річок розташована Україна? (Знайдіть на фізичній карті басейни річок: Дунаю, Дніпра, Дністра). Долина якої річки є найвідомішим природним рубежем?

Оцінка фізико-географічне положення України (його вплив на умови життя й діяльності людей)

Ознайомтеся зі змістом таблиці 1. Вкажіть сприятливі і несприятливі риси положення. Доповніть таблицю 1 оцінками інших особливостей фізико-географічного положення України:

Дата добавления: 2015-08-21