Тема 8. Індивідуально-психологічні особливості особистості.

Поняття індивідуально-психологічних особливостей. Темперамент. Темперамент (від лат. tempero – змішую в належному співвідношенні) – індивідуально-типологічна характеристика людини та вищих тварин, що виявляється в силі, напруженості, швидкості та врівноваженості перебігу їх психічних процесів.

Визначення темпераменту. Типи темпераменту. Темперамент і тип вищої нервової діяльності. Основні властивості темпераменту. Характер. Визначення характеру.

Класифікації характерів. Характер – комплекс сталих психічних властивостей людини, що виявляються в її поведінці та діяльності, у ставленні до суспільства, до праці, колективу, до самої себе.Типи соціальних характерів (за Е.Фроммом). Акцентуації характеру. Класифікації акцентуацій характеру. Поняття про здібності. Природні передумови здібностей. Спадкове та соціальне в розвитку здібностей. Види та рівні здібностей. Особливості та проблеми обдарованих дітей

Змістовий модуль 3. Загально-психологічна теорія діяльності

Тема 9. Загально-психологічна теорія діяльності.

Постулат безпосередності та спроби його подолання. Теорія установки Д.Узнадзе. Основні принципи теорії діяльності. Основні поняття теорії діяльності. Цикли розвитку діяльності. макроструктура діяльності. види та форми діяльності. Діяльність – це специфічна форма суспільно-історичного буття людей, що втілюється в цілеспрямованому перетворенні ними природної та соціальної дійсності.

Тема 10. Операціонально-технічні аспекти діяльності.

Дія, операція, рух. Дія - основний елемент у структурі діяльності. Суб’єкта спонукає до дії певний мотив (або сукупність мотивів). Кожна дія спрямована на досягнення певної мети суб’єкта. Предмет дії може бути не лише матеріальним, а й ідеальним, зокрема, у пізнавальних діях, які спрямовані на збагачення знань суб’єкта або в комунікативних діях, орієнтованих на передачу інформації іншому суб’єктові. Операція – одиниця діяльності; спосіб виконання дії, що визначається умовами наявної – зовнішньої або уявної – ситуації. Рухи – переміщення живих істот. Рухи вищих тварин і людини поділяються на природжені (інстинктивні, автоматичні, рефлекторні) і набуті в ході життєдіяльності (звичкові, вольові).

Структура та функції предметної дії. Орієнтувальна основа дії. Види рухів. Механізми організації рухів і дій. Принцип сенсорних корекцій. Рефлекторне кільце. Рівні побудови рухів. Поняття про навички, вміння, звички. Види вмінь. Механізм формування навички. Етапи розвитку навички. Вироблення навички.

Тема 11. Мотиваційно-особистісні аспекти діяльності.

Цілі та мотиви діяльності. Особистісний сенс і смислові утворення. Зміст (смисл) – та розумна підстава, при якій в умовах колективної діяльності вперше з’являються операції, спрямовані не прямо на предмет потреби (біологічний мотив), а на деякий проміжний результат, що стає в рамках індивідуальної діяльності самостійною метою. Зміст (смисл, сенс) особистісний – одна з одиниць свідомості (за О.М.Леонтьєвим), відчування підвищеної суб’єктивної значимості предмета, дії чи події, які опинилися в полі дії провідного мотиву; індивідуалізоване відображення дійсного відношення особистості до об’єктів, заради яких розгортається її діяльність; “значення значення”, тобто “значення для мене” суспільно вироблених безособових значень – понять, вмінь, соціальних норм тощо.

Поняття та структура смислової сфери особистості. Динаміка смислових процесів.

Змістовий модуль 4. Психологія мотивації та емоційно-вольового регулювання поведінки й діяльності

Тема 12. Основні поняття та проблеми психології мотивації. Мотивація та мотиви. Мотивація – спонукання, що викликають активність організму і визначають її спрямованість. Мотив – 1) спонукання до діяльності, пов’язані із задоволенням потреб суб’єкта; сукупність зовнішніх або внутрішніх умов, що викликають активність суб’єкта і визначають її спрямованість; 2) предмет, матеріальний або ідеальний, що спонукає і визначає вибір спрмованості діяльності, заради якого вона і здійснюється: 3) усвідомлювана причина, що лежить в основі вибору дій та вчинків особистості.

Потреба як внутрішній чинник активності людини. Види потреб. Моністичні уявлення про сутність мотиву. Функції та характеристики мотивів. Види мотиваційних утворень. Мотиваційні властивості особистості. Мотиваційне відношення. Актуальні та потенційні мотиви. Мотив і мотивування. Мотив як гіпотетичний конструкт.

Тема 13. Теорії мотивації.

Класичні теорії мотивації. Напрямки дослідження мотивації: перші дослідники. Порівняльний аналіз класичних теорій мотивації. Вирішення проблеми мотивації в межах біхевіоризму. Психоаналітичні теорії мотивації. Когнітивні теорії мотивації: загальний огляд. Теорія когнітивного дисонансу Л.Фестінгера. Теорія балансу Ф.Хайдера. Гуманістичні теорії мотивації. Динамічна теорія мотивації Курта Левіна. Проблема класифікації потреб і мотивів. Порівняльний аналіз основних класифікацій. Класифікація потреб У.Мак-Дауголла. Класифікація потреб Г.Мюррея. Ієрархічна класифікація потреб А.Маслоу. Класифікація потреб Е.Фромма. Класифікація потреб П.В.Сімонова. Класифікація потреб С.Б.Каверіна. Види мотивів. Мотивація влади. Мотивація праці. Зовнішня та внутрішня мотивація. Специфіка людської мотивації.

Тема 14. Загальна характеристика емоційного відображення. Місце емоцій у системі психічних явищ. Визначення емоцій. Емоції та почуття. Емоції та мотивація. Емоція – психічне відображення у формі безпосереднього упередженого переживання змісту життєвих явищ і ситуацій, обумовленого відношенням їх об’єктивних властивостей до потреб суб’єкта. Почуття – одна з основних форм переживання людиною свого ставлення до предметів і явищ дійсності, що відрізняється відносною сталістю. На відміну від ситуативних емоцій і афектів, які відбивають суб’єктивне значення предметів у конкретних сформованих умовах, почуття виділяють явища, що мають стабільну мотиваційну значимість.

Фізіологічні основи емоцій і почуттів. Вплив емоційних станів на організм. Функції емоцій. Види емоційних станів. Види емоцій у зв'язку з потребами людини. Види емоцій залежно від того, що оцінюється. Умови виникнення емоційного процесу. Емоційна сфера особистості. Загальна емоційна спрямованість (за Б.І.Додоновим). Фрустрація та можливі реакції на неї. Стрес. Емоційне вигоряння. Алекситімія.

Тема 15. Теорії емоцій.

Психологічні теорії емоцій. Фактори виникнення емоцій (за концепцією С.Шехтера). Трикомпонентна теорія емоцій В.Вундта. На думку В.Вундта всі емоції поділяються на три пари протилежностей: а) задоволення – незадоволення; б) напруга – розрядка: в) збудження – заспокоєння.

Емоційні явища як специфічний вид фізіологічних процесів. Рудиментарна теорія емоцій. Периферична теорія емоцій Джемса - Ланге. Теорія емоцій джемса–ланге – висунута незалежно американським філософом і психологом У.Джемсом і німецьким психологом Г.Ланге (80–90-ті рр. ХІХ ст.). відповідно до неї, виникнення емоцій обумовлене змінами від зовнішніх впливів як у довільній руховій сфері, так і у сфері мимовільних актів серцевої, судинної і секреторної діяльності.

Динаміка емоцій у теоріях Джемса-Ланге та Кеннона-Барда. Основні поняття теорії диференціальних емоцій. Основні положення теорії диференціальних емоцій. Чотири види мотивації. Базові емоції. Основні положення інформаційної теорії емоцій.

Тема 16. Психологія волі.

Поняття про волю. Воля – здатність до вибору діяльності й до внутрішніх зусиль, необхідних для її здійснення Функції волі. Основні теоретичні підходи до дослідження волі. Мотиваційний підхід до дослідження волі. Підхід «вільного вибору». Регуляційний підхід у дослідженнях волі. Воля як довільне управління поведінкою та діяльністю людини. Детермінація поведінки. Воля як довільне управління. Вольові дії. Психологічний механізм вольової регуляції. Вольові стани та вольові якості особистості. Вольові стани. Загальна характеристика вольових якостей особистості. Вольові якості, пов'язані з цілеспрямованістю. Вольові якості, що характеризують самовладання. Складні морально-вольові якості.

Змістовий модуль 5. Психічне відображення як процес,

Дата добавления: 2015-08-21