Методичні вказівки до вивчення теми. Якщо в попередній темі ми розглядали норми права як результат своєрідної теоретичної

Якщо в попередній темі ми розглядали норми права як результат своєрідної теоретичної та практичної проекції свідомості людини, то при вивченні даної теми увага зосереджується на дослідженні формальної частини процесу створення норм права, оскільки норми права безпосередньо „формулюються” та приймаються відповідними суб`єктами нормотворчої діяльності (див.Схему № 1.). При цьому категорія „процес” є однією із ключових понять даної теми, оскільки нормотворча діяльність як відповідний процес створення норм права розглядається як складова юридичного процесу (див. Таблицю 2.).

Може скластися враження, що знання основ нормотворчої діяльності корисні лише для тих, хто її безпосередньо і постійно здійснює, - депутатам парламенту, членам уряду, іншим суб`єктам нормотворчої діяльності. Проте це методологічно невірна позиція, оскільки створення правових норм – це один із таких напрямків діяльності, який притаманний не лише державним органам та органам місцевого самоврядування. У зв`язку з цим студенти юридичних вузів повинні до тонкощів володіти теорією та практикою нормотворчої діяльності.

Зміст і значення нормовторчої діяльності полягає, передусім у тому, щоб обрати такий варіант регулювання, юридичної регламентації, який би повною мірою відповідав поставленій меті. При цьому слід враховувати закономірності розвитку суспільства, сприятливі об`огоріл і суб`огоріл умови для прийняття нормативного акту, а також вибір оптимальної правової форми владного рішення (закон, указ, постанова, статут, регламент тощо).

З приводу цього слід розглянути поняття, види і принципи нормотворчої діяльності; при цьому особливо ґрунтовно слід опрацювати такий її вид як законодавчий процес, його поняття та відповідні стадії, оскільки в кожній демократичній, правовій і соціальній державі світу існують відповідні законодавчі органи влади як загальнонародні, представницькі, виборні, колегіальні органи держави, які уповноважені приймати особливі нормативно-правові акти – акти законодавчого характеру; законодавчий процес в кожній державі, маючи своєрідні характеристики, як правило, регламентується на найвищому – конституційному рівні, а також за допомогою – спеціальних регламентів, які встановлюють порядок законотворчої діяльності тощо.

Крім того, на завершення теми студенти мають ознайомитися з загальнотеоретичними основами впорядкування та вдосконалення чинних нормативно-правових актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості, тобто з відповідними технологіями, які використовуються в процесі нормотворчої діяльності.

Дата добавления: 2015-08-21