Тема 7. Ринкове господарство країн європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).

1. Економічне піднесення США та Німеччини.

2. Основні причини промислового відставання Англії та Франції.

3. Суть і особливості марксистського економічного вчення.

4. Виникнення маржиналізму. Австрійська школа граничної корисності.

5. Кембриджська та американська школи маржиналізму.

1. США. У кінці XIX ст. високими темпами розви­валася економіка США. Вони вийшли на дерпіе місце у с-віті за обсягом промислової продукції, обігнали Великобританію, яка втратила роль "фабрики світу". Прискорений розвиток США пояснюється рядом факторів, серед яких важливе місце займають по-літзічні, соціальні, географічно--кліматичні, природні.

Науково-технічна революція знайшла добрий ґрунт на -американській землі. Тут активно впроваджу ваджувалися власні та європейські винаходи. У зв'язку із запізненням промислового перевороту, в США ви­користовувалися найновіші досягнення інженерії, застарілого обладнання практично не було. Після | Громадянської війни в країні сформувався широкий внутрішній ринок, розширювалася географічна спе­ціалізація.

Економічному зростанню сприяли зовнішня; полі­тика держави — високі митні тарифи на ввіз гото­вої продукції і повна свобода для ввозу іноземних капіталів, яка підтримувалася високою нормою при­бутків. Це приваблювало європейські, в першу чер­гу англійські, капітали.

США у 1867 р. розширили свої володіння шля­хом купівлі у Росії Аляски за 6,7 млн доларів. Зго­дом було анексовано Гаванські острови. Колоніями США стали Куба, Гуам, Пуерто-Ріко, Філіппіни, частина островів Самоа. Водночас посилюється еко­номічно-торговельна експансія в країни Латинської Америки, які втягувалися в орбіту економічної діяль­ності США.

Вражаючими були темпи економічного розвитку країни. Національний дохід з 1870 по 1913 р. виріс у 5 разів, а національне багатство — майже у 7 разів. Найвищими темпами зростало промислове виробниц­тво. Частка промисловості і будівництва напередодні першої світової війни складала 75% сукупного су­спільного продукту.

Кардинальні зміни відбулися в галузевій струк­турі промисловості — значно збільшилася частка важкої промисловості, яка розвивалася надзвичай­но високими темпами. Особливо швидкими темпами роз­вивалися нові галузі важкої промисловості — наф­това, алюмінієва, гумова, електротехнічна, автомо­більна, сталеплавильна.

У 1882 р. на р. Ніагара була збудована перша у світі гідроелектростанція. Напередодні Першої світо­вої війни потужність американських електростанцій була понад 5 млн кВт (потужність англійських, німецьких і французьких в сумі не перевищувала З млн кВт).

Легка та харчова галузі цррмисловості переходять на виробництво стандартизованої продукції, чого не було ще в інших країнах. У США вперше отримало розвиток масове серійне виробництво, при якому застосовувались раціональні методи організації ви­робництва. Поточний, конвеєрний метод вперше було запроваджено на автозаводі Г. Форда у 1913 р..

У кінці XIX — на початку XX ст. почали виникати акціонерні това­риства, монополістичні об'єднання.. Монополізація сприяла ефективні­шому управлінню виробництвом, однак поступово мо­нополії зосередили у своїх руках велику економічну владу. Уряд США був змушений приймати антимонопольні закони, втручатися в економічні процеси

Німеччина. Індустріалізація кінця XIX —- почат­ку XX ст. вивела Німеччину на друге місце у світі (після США) та перше місце у Європі. Цьому сприяло ряд факторів, серед яких найголовнішим можна вважати перемогу у франко-ирусській війні 1870—І871 рр. Після завершення війни відбулося об'єднання Німеччини навколо Пруссії, консолідація німецької нації. Було ліквідовано політичну роз­дрібненість, митні бар'єри, сформувалася єдина грошово-фінансова система, прийнято загальнодержавну систему мір і ваги, залізничного і поштового права.Все це сприяло розвитку єдиного внутрішнього ринку країни.

Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Ло-тарінгії (промислово розвинутих провінцій), контрибуція у розмірі 5 млрд франків сприяли економіч-Іному зростанню Німеччини. Різко збільшилися інве-Істиції у промисловість. Масово виникають нові за­води і фабрики.

Як і в США, економічному піднесенню Німеччи­ни сприяв фактор часу. Внаслідок запізнення про­мислового перевороту та індустріалізації у промис­ловості запроваджувалися найновіші науково-технічні досягнення.

Особливістю індустріалізації у Німеччині було те, що прискорений розвиток промисловості, особливо важкої, був спрямований у мілітарне русло. Державні замовлення на зброю, боєприпаси у значній мірі зумовили ріст галузей важкої індустрії. |

Важлива роль належала машинобудуван-о, зокрема виробництву двигунів внутрішнього згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисло­вості: хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна.

Німеччина напередодні Першої світової" війни стала індустрі­ально-аграрною, частка населення, зайнятого у про­мисловості, складала майже 50% від загального чис­ла працюючих.

Сповільненими темпами розвивалася легка про­мисловість, її відставання пояснюється відсутністю достатньої сировинної бази, високими цінами та низькою закупівельною спроможністю населення. Крім того» заробітна плата у Німеччині була ниж­чою, ніж у Франції та Англії.

Монополізація економіки Німеччини теж мала свої особливості. На відміну від СІНА процес монополі­зації відбувався тут на основі картелів та синдикатів. Найбільше їх виникло у вугільній, хімічній, елект­ротехнічній, суднобудівній та військовій галузях промисловості.

Дата добавления: 2015-08-21