Поділ на жанри в журналістиці: теоретичний та практичний аспекти.

Теорія

Основна група жанрів, яка продовжує швидко і динамічно розвиватися, збагачуючись новими формами й методами роботи, – це група інформаційних жанрів. Традиційно до інформаційних жанрів відносять замітку в усіх її різновидах, звіт, інтерв'ю, репортаж, тобто матеріали, головне завдання яких повідомити, відтворити, описати факт, подію, явище, а також передати думки людей з актуальних питань життя. Тобто в основі інформаційних жанрів лежить подієва інформація або подія.

Аналітичні жанри, поряд з інформаційними та художньо-публіцистичними, є однією з трьох головних груп газетних жанрів. До аналітичної групи жанрів відносять коментар, кореспонденція, всі різновиди статті, рецензію, лист, огляд. Це якраз твори, головне призначення яких аналізувати, осмислювати події, факти, явища, зокрема і готові тексти - виступи політиків, учених, наукові та художні твори, публікації преси. Тобто серцевина аналітичних жанрів – аналіз.

Третя група жанрів – художньо-публіцистичні. До них належать різні види нарису, есе, памфлет, фейлетон, інші модифікації так званої художньої публіцистики й документалістики.

Практика

Поділ журналістських творів на жанри і жанрові групи досить умовний. Життя, жива журналістська практика завжди багатші, ніж наукові уявлення про них. Живу творчість важко вкласти у прокрустове ложе схем і класифікацій. Взяти хоча б репортаж. Ми говоримо про нього як про оперативний звіт про подію, тобто відносимо до інформаційної групи жанрів. Таким переважно і є оперативний репортаж на радіо, телебаченні та й у газеті. Але ж ми знаємо аналітичні, художньо-публіцистичні репортажі відомих письменників і журналістів. Досить нагадати хоча б трагічний за характером "Репортаж, писаний під шибеницею" Юліуса Фучіка.

Не менш яскраво проілюструвати внутрішню суперечність жанрової структури журналістики можна на прикладі інтерв’ю. Знову ж таки, у поточній періодиці й особливо на радіо і телебаченні маємо зливу оперативних виступів, побудованих на інформації, яка йде від тієї чи іншої особи, коли журналіст запитує, а співрозмовник відповідає, інформуючи аудиторію про ті чи інші факти, події. Але сьогодні ми е свідками того, коли інформаційний за своєю основою жанр набуває аналітичного характеру. Можна навіть без перебільшення сказати, що інтерв'ю, діалог журналіста з відомою, мислячою людиною стає найпомітнішою формою проблемного, компетентного мислення, мислення повчального і цікавого. І хоч ми ще не маємо майстрів інтерв'ю рівня Ларрі Юнга, якість аналітичного інтерв'ю у ЗМІ постійно зростає.

Дата добавления: 2015-08-21