Особливості чеського модерну

Становлення та розвиток модерну постає важливим науковим питанням. Багато аспектів, які пов’язані з розвитком чеського модерну, до теперішнього часу не розглядались. Без цього не може складатися цілісна культурфілософська концепція, яка дала б оцінку модерну взагалі, через розглядання його національних компонентів та особливостей. На перетині XIX и XX століть чеська культура, як і Європейська в цілому, переживала значну трансформацію, яка спричинила за собою нове покоління художників, скульпторів, архітекторів та декораторів. Ці митці повстали проти існування прийнятих естетичних норм звичайного історизму, вирішивши присвятити себе оригінальної творчості, вершиною якого став новий стиль, що поєднав мистецтво з сучасним життям. Для техніки модерну були характерні плавні лінії та чіткість форм, а найголовнішим принципом модерну, який і є суто індивідуальною рисою – цікавість природою. Природа – єдине живе джерело художньої творчості, яка не вичерпується. Натуралізм, стає основою чеського модерну, який доповнювався фантазією, яка ідейно виходила з пізнього неоромантизму та була направлена до суто символічною концепції. При цьому в сучасній системі образотворчого мистецтва в типових кордонах між реальністю і ідеалом, з одного боку, і напругою між натуралістично – імпресіоністичним сприйняттям реальності і прагненням втілити ідеали духовного життя - з іншого, створилися умови для синтезу обох елементів. Його реалізація виявилася тією точкою, до якої були спрямовані зусилля представників стилю модерн. Розвиток генерації 90-х років головним чином було пов'язано з діяльністю товариства художників «Манес», з 1896 року видавали свій власний журнал «Volne smery» (Вільні напрямки) і розгорнув з 1898 року бурхливу виставкову діяльність. Ця активність суспільства, що поєднувала основних представників чеського модерну, спиралася на деякі ідеї, проголошені неоромантиками Г.Швейгером і М.Пірнером вже в 80-і роки.

Молоде покоління шукало свій світогляд в темі об'єднання ідеальної фігури з пейзажем або поданням космічних далей. Пізніше вони стали підставою авангардизму у чеському мистецтві. При цьому метафізичність їх робіт знаходилася під впливом натуралізму, важливу роль тут зіграла пейзажний живопис. Її представники: А. Славичек, О. Лебеда, Ф. Каван виходили головним чином зі школи пейзажиста Ю. Маржака. Пейжазний живопис був ще й пережитком імпресіонізму, яке в Чехії набуло великого масштабу.

Центром розвитку декоративного мистецтва стало Художньо-промислове училище в Празі, засноване в 1885 році. Уже починаючи з середини 90-х років його викладачі відмовляються від «репертуару» пізнього історизму, віддаючи перевагу формам, які використовують, з одного боку, народні мотиви, а з іншого - формам, які шукають натхнення в місцевій флорі, в її декоративно-натуралістичному сприйнятті.

Ц.Клоучек ввів в кераміку і в ліпне оформлення новобудов мотив, що став незабаром майже символом стилю модерн в чеських містах. Продовжувачами Клоучека були різьбяр Й.Кастнер і карбувальник Е.Новак.

Їхні учні приводили в життя стиль модерн як характерний декоративний стиль.

В архітектурі особистістю, що визначила розвиток стилю, став учень віденського архітектора О.Вагнера Я.Котера. Первісну натуралістичну концепцію Котерію вдалося втілити, використовуючи вже більше геометричне і конструктивне сприйняття форм і тектоніки. Вражаючими прикладами цього розвитку стали виставкові інтер'єри ХПУ на Всесвітніх виставках у Парижі в 1900 р і в Сан-Луїсі в 1904 році.

Дата добавления: 2015-09-03