Загальні положення

1.1. З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків Національним банком України (далі - Національний банк) установлюється порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (далі - резерв під кредитні ризики) є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності. Створення резерву під кредитні ризики - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.

Бухгалтерський облік формування та використання резервів здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 15.09.2004 N 435, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12.10.2004 за N 1302/9901. Податковий облік регулюється Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами).

(абзац третій пункту 1.1 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 07.12.2001 р. N 502,
в редакції постанови Правління
Національного банку України від 17.01.2005 р. N 10)

1.2. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (далі - Положення) розроблено на підставі законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про підприємства в Україні", "Про заставу", "Про господарські товариства" та нормативно-правових актів Національного банку.

1.3. З метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальників (контрагентів банку) оцінка кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках як у національній, так і в іноземній валюті.

Банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства.

(пункт 1.3 в редакції постанови Правління
Національного банку України від 24.10.2000 р. N 418)

1.4. До заборгованості за кредитними операціями, що становлять кредитний портфель банку, належать:

строкові депозити, які розміщені в інших банках, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 1502, 1510, 1512, 1513, 1514, 1515, 1516, 1517, 1581);

(абзац другий пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406)

кредити, які надані іншим банкам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 1520, 1521, 1522, 1523, 1524, 1525, 1526 КА, 1527, 1582, 1600 А);

(абзац третій пункту 1.4 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406)

вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2030, 2036 КА, 2037, 2093);

кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання (балансові рахунки 2010, 2016 КА);

кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2020, 2026 КА, 2027, 2092);

кредити суб'єктам господарювання в поточну діяльність, в інвестиційну діяльність і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2062, 2063, 2065, 2066 КА, 2067, 2071, 2072, 2073, 2074, 2075, 2076 КА, 2077, 2096, 2097);

іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2082, 2083, 2085, 2086 КА, 2087, 2095);

кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2102, 2103, 2105, 2106 КА, 2107, 2112, 2113, 2115, 2116 КА, 2117, 2190, 2191, 2198, 2199);

іпотечні кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2122, 2123, 2125, 2126 КА, 2127, 2132, 2133, 2135, 2136 КА, 2137);

кредити на поточні потреби та в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2202, 2203, 2205, 2206 КА, 2207, 2211, 2212, 2213, 2215, 2216 КА, 2217, 2290, 2291);

іпотечні кредити, що надані фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2232, 2233, 2235, 2236 КА, 2237, 2295);

кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам, і сумнівна заборгованість за ними (балансові рахунки 2220, 2226 КА, 2227, 2292);

кредити овердрафт, що надані суб'єктам господарювання та фізичним особам (балансові рахунки 2600 А, 2605 А, 2620 А, 2625 А, 2650 А, 2655 А);

гарантії, поручительства, підтверджені акредитиви, акцепти та авалі, що надані банкам (позабалансові рахунки 9000, 9001, 9002, 9003);

сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими іншим банкам (балансовий рахунок 1589);

гарантії та авалі, що надані клієнтам (крім банків) (позабалансові рахунки 9020, 9023);

сумнівні гарантії, що надані банкам і клієнтам (позабалансові рахунки 9090, 9091);

сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими суб'єктам господарювання (балансовий рахунок 2099);

сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями, виданими фізичним особам (балансовий рахунок 2299);

зобов'язання з кредитування, що надані банкам і клієнтам (позабалансові рахунки 9100, 9122, 9129). До розрахунку резерву береться 50 % від суми зобов'язань з кредитування, які обліковуються за позабалансовими рахунками 9100, 9129.

(пункт 1.4 із змінами, внесеними згідно з постановою
Національного банку України від 24.10.2000 р. N 418,
в редакції постанови Правління
Національного банку України від 15.08.2003 р. N 339,
із змінами, внесеними згідно з постановою Правління
Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411,
в редакції постанови Правління
Національного банку України від 17.01.2005 р. N 10,
із змінами, внесеними згідно з постановою Правління
Національного банку України від 10.06.2005 р. N 210,
у редакції постанови Правління
Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

1.5. З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки мають здійснювати класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна" чи "безнадійна".

Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.

Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення.

Банки зобов'язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

Не здійснюється формування резерву: за бюджетними кредитами¹; за кредитними операціями між установами в системі одного банку²; за операціями фінансового лізингу, якщо об'єктом цих операцій є нерухоме майно; за коштами, що розміщені банком на умовах субординованого боргу; за позабалансовими зобов'язаннями з кредитування (крім зобов'язань, наданих банкам), за якими банк не повинен надавати кошти за першою вимогою контрагента (тобто за якими банк не несе ризику); за коштами в іноземній валюті, що перерахована Національному банку.

(абзац п'ятий пункту 1.5 в редакції постанови
Правління Національного банку України від 15.08.2003 р. N 339,
із змінами, внесеними згідно з постановами
Правління Національного банку України від 10.06.2005 р. N 210,
від 19.03.2007 р. N 83)

____________
¹ Бюджетні кредити - бюджетні кошти, які розміщені банком у вигляді кредитів на підставі договору з розпорядником цих коштів, за якими банк не несе кредитного ризику.

² Для банків із 100 % іноземним капіталом - за кредитними операціями з материнською компанією, якщо ця компанія має кредитний рейтинг не нижчий ніж "інвестиційний клас".

У разі консорціумного кредитування резервуванню в провідному банку підлягає тільки та частина кредиту, що надана безпосередньо цим банком.

1.6. Пункт 1.6 виключено

(пункт 1.6 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 05.04.2001 р. N 151,
виключено згідно з постановою Правління
Національного банку України від 07.12.2001 р. N 502)

1.7. Банки зобов'язані формувати резерв на всю суму коштів, розміщених на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах.

За коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках, відкритих у банках-нерезидентах (балансові рахунки 1500, 1580), банки зобов'язані формувати резерв з урахуванням ризику країни відповідно до вимог глави 8 цього Положення.

(пункт 1.7 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 05.04.2001 р. N 151,
в редакції постанови Правління
Національного банку України від 27.08.2004 р. N 411)

1.8. Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", а також "безнадійні".

Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, у якій враховується заборгованість.

Резерв під кредитні ризики використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.

1.9. Банки зобов'язані здійснювати розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість (з урахуванням строків погашення боргу за кредитними операціями) протягом місяця, у якому здійснено кредитну операцію (або укладено угоду на її здійснення³). Формування резервів банки зобов'язані здійснювати щомісяця в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів за групами ризику відповідно до сум заборгованості за кредитними операціями (у тому числі наданих зобов'язань з кредитування) за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання оборотно-сальдового балансу (щомісяця).

(абзац перший пункту 1.9 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 10.06.2005 р. N 210)

Розмір фактично сформованого резерву за кредитними операціями банків контролюється за даними оборотно-сальдового балансу⁴.

(пункт 1.9 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

____________
³ Угода про надання гарантії тощо.

⁴ Контроль за даними оборотно-сальдового балансу означає, що формування резерву здійснюється з урахуванням коригуючих проводок відповідно до Положення про формування коригуючих проводок, що здійснюються банками України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 09.10.2001 N 427 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2001 за N 909/6100.

(виноска 4 у редакції постанови Правління
Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

1.10. Безнадійна кредитна заборгованість списується банком за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за рішенням правління банку.

1.11. Банки зобов'язані розробити та затвердити за рішенням відповідного органу банку внутрішньобанківське положення про порядок проведення кредитних операцій та методику проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку). Ці документи повинні подаватися на вимогу вповноважених працівників Національного банку для перевірки достовірності оцінки фінансового стану позичальників, правильності їх класифікації та достатності резервів під кредитні ризики. Відсутність чи неподання цих документів для ознайомлення уповноваженим працівникам Національного банку вважається підставою для негативних висновків щодо якості активів та управління банку.

Якщо банк здійснює довгострокове кредитування інвестиційних проектів, то внутрішні положення банку мають містити правила щодо порядку видачі такого кредиту, методики оцінки інвестиційного проекту, методики аналізу бізнес-плану реалізації інвестиційного проекту та його самоокупності, порядку проведення обстеження позичальника, методики оцінки його інвестиційної кредитоспроможності, визначення схем кредитування інвестиційних проектів і регламенту підготовки прийняття рішень про надання інвестиційного кредиту.

(пункт 1.11 доповнено абзацом другим згідно з постановою
Правління Національного банку України від 19.03.2003 р. N 119)

1.12. Банки можуть класифікувати заборгованість за кредитними операціями та на підставі цієї класифікації формувати портфель однорідних споживчих кредитів, а також резерв за цим портфелем.

(главу 1 доповнено пунктом 1.12 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 19.03.2007 р. N 83)

1.13. Банк зобов'язаний здійснювати контроль за цільовим використанням наданих кредитів відповідно до умов кредитного договору.

(главу 1 доповнено пунктом 1.13 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.12.2008 р. N 406)

Дата добавления: 2015-08-21