Вільнодумство Вольтера

Вольтер (Франсуа Марі Аруе)(1694-1778) «Як би там не було... моя основна мета полягає в тому, щоб пізнати суспільну людину»

Французьке Просвітництво — це ціла плеяда видатних імен та талановитих праць, конструктивних ідей та оригінальних реформаторських проектів. Мислителі цього періоду в принципі були однодумцями. Вони, так би мовити, «тягнулися» один до одного, хоча й не завжди поділяли погляди «партнерів», підтримували між собою товариські стосунки. Якби метою дослідження було виявлення «душі» Просвітництва, ми говорили б передусім про Вольтера.

Філософська спадщина Вольтера є величезною. Філософія Вольтера сповнена протиріч: нищівна критика католицизму збігається з визнанням буття Бога та регулятивної функції релігії; поряд із в'їдливими есе проти абсолютизму — визнання необхідності «освіченого монарха», ідеалом якого для Вольтера був... Петро І; неприховане звеличування англійської революції, яка практично й однозначно інфікувала «революціоністські симпатії» збудженої французької молоді, поєднувалося з теоретично виваженим обґрунтуванням переваг соціальних реформ, мирного реформування суспільства «згори», врівноваженого «просвітницького правління».За його думкою, релігія має практичну користь: ідея «Бога» врегульовує міжлюдські стосунки, вона потрібна як своєрідна «узда» для трудового люду, як гарантія суспільного порядку. Усе своє життя Вольтер був... монархістом. Філософ критикував феодальні порядки, на противагу яким обґрунтовував ідею просвітницької конституційної монархії як найбільш привабливої форми державного устрою.

І все ж таки вільнодумство брало у Вольтера гору. Своєю творчістю Вольтер підготував «філософський фундамент» Просвітництва, поглибив спектр філософського осягнення дійсності, ввів у нього нові проблеми, а головне — повернув філософію до реального людського життя, історії та культури як її (філософії) головної тематики.

Філософію Вольтер визначав як любов до мудрості. Предметне поле філософії є неосяжним. На думку Вольтера, сюди увіходить усе те, що привертає до себе увагу людини. Мислитель розглядав фізичну теорію Ньютона та роль релігії в суспільстві, питання охорони здоров'я та соціально-політичні відносини, особливості розвитку художньої культури та природу людини, проблеми моралі тощо. Здавалося б, розмаїття проблематики «розмиває» цілісність філософського бачення дійсності Вольтером. Альфою та омегою філософської творчості Вольтера є свобода.

Дата добавления: 2015-09-03