Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зв’язок філософії та релігії, особливості та відмінності між ними.

Читайте также:
  1. Анатомічна будова і морфологічні особливості генеративних органів рослин.
  2. Б). Особливості бойових дій підрозділів в обороні
  3. Б). Особливості бойових дій підрозділів в обороні
  4. Б). Особливості бойових дій підрозділів в обороні
  5. Б). Особливості бойових дій підрозділів в обороні
  6. Буржуазна революція ХVІІ ст. в Англії. Її передумови, головні етапи розвитку і особливості
  7. В). Особливості бойових дій підрозділів в наступі

Що таке філософія та кому і яка від неї користь?

Філософія - це дисципліна, яка вивчає фундаментальні принципи і закономірності всього, що існує в світі. Вона розглядає буття людини і її взаємини з навколишнім світом, формує світогляд людей. Це своєрідне пізнання світу, яке дозволяє виробити напрямок того, куди далі рухатися, в тому числі і всім іншим галузям людського знання.

Взагалі, не існує визначення філософії, яке задовольняло б усіх філософів-професіоналів і всі філософські школи. Дуже багато залежить від системи уявлень, на яких базується знання про цей предмет. Сама методологія визначення філософії може бути прийнята не всіма школами. Тому існує чимало різновидів філософії, що існували в минулому і мають місце в даний час.

Найбільш загальне визначення, яке дозволяє в якійсь мірі примирити послідовників різних шкіл, звучить так. Філософія це дослідження першопричин і починань всього, що тільки є в світі, а також універсальних закономірностей, відповідно до яких все існує і змінюється, в тому числі і дух, і розум, і осягається Космос. Все, що можна вигадати, і все, що є буттям. Причому, це не тільки ті речі, які реально існують, але також і всі ті, які можна уявити.

Але враховуючи, що все, що можна собі уявити, являє собою нескінченну безліч предметів, філософи зосереджують свої зусилля на категоріях та загальних поняттях. Як раз категорії і поняття змінюються в залежності від часу і філософської школи. Загальний філософський метод полягає в тому, щоб ставити питання і формулювати висновки, виходячи з наведених аргументів чи доводів в їх користь. Це не одна цілісна дисципліна, а кілька предметів, які є її підмножинами. У їх числі метафізика, онтологія, етика, логіка, естетика, і інші.

Філософія необхідна людям, щоб розуміти своє положення в навколишньому світі, формувати їхній світогляд, а також виховувати самостійне мислення, вміння логічно міркувати, ставити питання і знаходити відповіді на них.

Філософія намагається відповісти на такі важливі для людини питання як «Чи існує Бог?», «Що є правильним і неправильним?», «Чи об'єктивним є пізнання?» А також вирішити інші, теж дуже важливі для людини завдання.

Зв’язок філософії та релігії, особливості та відмінності між ними.

Видатний німецький філософ ХІХ ст. Г.Гегель вважав, що вищі здатності людського інтелекту проявляються у розумінні (яке втілюється у науку та філософію), переживанні (яке втілюється у мистецтво) та відчутті нашої вихідної спорідненості із найпершими засадами буття (яке втілюється у релігію). Відповідно, найперші риси філософії і проявляються через її порівняння із наукою, мистецтвом та релігією. Філософію та релігію споріднює те, що вони постають різновидами світогляду, тобто те, що вони надають людині найважливіші життєві орієнтири. Обидві вони також претендують на роль життєвого наставництва, проте релігія базується на вірі, тобто на безумовному сприйнятті певних положень (догм) у якості істинних, у той час як філософія, базуючись на дискурсивному усвідомленому мисленні, намагається усе розглядати критично та доводити те, що розглядається, до рівня розуміння. До того ж релігія – це не лише ідеї та погляди, а й соціальний інститут, певні ритуали і навіть певний спосіб життя; філософія ж була та залишається інтелектуальною формою світоосмислення. Філософія залишає на вирішення самої людини питання про те, з чим вона погодиться, із чим – не погодиться та, врешті, як саме буде потім вирішувати свої життєві питання. Отже, філософія постає безумовно своєрідною, особливою формою людського світоосмислення, формою, яка не дублює інші напрями та форми інтелектуальної діяльності. Вона сприяє людському розумовому розвитку та життєвлаштуванню, постаючи та лишаючись при цьому суто людською справою і до певної міри показчиком того, чого саме досягла людина на певний момент свого історичного самоздійснення.


Дата добавления: 2015-09-03; просмотров: 88 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Особливості архаїчного мислення, міфологічний світогляд. | Нерелігійні вірування | Догматичне та критичне мислення в науці, релігії та філософії. | Мотиви пізнавальної діяльності та суб’єкт пізнання. | Знання, віра, сподівання. | Об’єктивна істинність та суб’єктивна переконаність. | Поняття методу та проблематика методології пізнання. | Гіпотетико-дедуктивний метод. | Спостереження та вимірювання як методи емпіричного пізнання. | Експеримент та квазіексперимент: логіка методу. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Глава 27. Органические продукты| Зв’язок філософії та науки, чи є філософія наукою?Чи є філософія однією з наук ?

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)