Мотиви пізнавальної діяльності та суб’єкт пізнання.

Сутність пізнавального процесу, його принципи та особливості.

Пізнання – це процес активного, цілеспрямованого, понятійного відображення дійсності у свідомості людини. Теорія пізнання (або гносеологія) – розділ філософії, у якому з’ясовуються природа пізнання, його рівні, методи, форми, закономірності, можливості, трудності та суперечності.

Із філософською концепцією знання і способами його одержання (пізнання) логічно пов'язана філософська теорія свідомості. На думку Платона, потреба знання є головним мотивом людської мислительної діяльності: "Немає нічого сильнішого за знання, воно завжди і в усьому перевершує і задоволення, і все інше". Отже, пізнання - це процес здобування, нагромадження, оновлення і систематизації знання про природу, суспільство і духовний світ людини. Успішність і ефективність пізнавальної, навчальної діяльності залежать ще від одного соціально-психологічного чинника — мотиву навчан­ня, тобто внутрішньої спо­нукальної сили, що забезпечує інтерес особистості до пізнаваль­ної діяльності, активізує розумові зусилля. У ролі мотивів мо­жуть виступати передусім різноманітні потреби — фізичні, психічні, соціальні, а також інтереси, захоплення, схильності, емоції, установки, ідеали.

Виокремлюють кілька груп мотивів:

— соціальні, які мають широкий спектр прояву. Передусім це прагнення особистості через учіння утвердити свій соціальний статус у суспільстві та в конкретному соціальному колективі (сім´ї, навчальному закладі, виробничому підрозділі) зокрема;

— спонукальні, які пов´язані з упливом на свідомість тих, хто навчається, певних чинників — вимог батьків, порад, прикладів викладачів, членів первинного колективу;

— пізнавальні, що виявляються у пробудженні пізнавальних інтересів і реалізуються через отримання задоволення від самого процесу пізнання і його результатів. Пізнавальна діяльність лю­дини є провідною сферою її життєдіяльності. Звідси формування пізнавальних мотивів — основоположний чинник успішності пізнавальної діяльності, тому що через неї реалізується природ­на потреба людини;

— професійно-ціннісні, які відображають прагнення сту­дентів отримати ґрунтовну професійну підготовку для ефектив­ної діяльності в різних сферах життя. Вони особливо важливі у процесі навчання у вищих навчальних закладах;

- меркантильні, що зумовлені безпосередньою матеріаль­ною вигодою особистості. Не будучи вирішальними, діють лише вибірково стосовно індивідуальних психологічних особливостей конкретної людини. Хоча в умовах дії ринкових відносин моти­ви цієї групи посилюють свій вплив на окремі страти людей, по­роджують асоціальні прояви поведінки.

Дата добавления: 2015-09-03