Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Геоекологічні карти.

Читайте также:
  1. Геоморфологічні карти.
  2. Тектонічні карти.

Геоекологічне картування проводиться з метою вивчення можливостей підтримання гармонійних відносин між людиною, господарством і природою на основі сучасного екологічного стану, а також одержання повної характеристики геологічного середовища, геофізичних полів, рельєфу, підземних та поверхневих вод, атмосферного повітря та клімату, грунтового та рослинного покриву, тваринного світу, захворюваності населення та техногенного впливу на все це. За результатами екологічних досліджень складаються геоекологічні карти (рис. 23.9). Вони діляться на оглядові, дрібномасштабні, середньомасштабні і крупномасштабні.

Оглядові карти (масштаб менший 1: 1 000 000) повинні давати інформацію про геоекологічні умови великих регіонів або земної кулі вцілому. Основне їх завдання − виразити основні закономірності зміни екологічного середовища в процесі життєдіяльності людини та проявлення абіотичних та біотичних складових екосистеми.

Дрібномасштабні карти (1: 500 000 − 1: 1 000 000) відображають геоекологіну ситуацію в основних регіонах країни. Основною метою їх складання є показ екологічної характеристики природного середовища в найбільших промислово розвинутих регіонах та встановлення їх впливу на формування техногенно-екологічної системи.

Середньомасштабні карти (1: 100 000 − 1: 200 000) складаються як для геоекологіного обстеження ландшафтно-геохімічних, гідрогеологічних параметрів середовища, захищеності підземних вод від забруднення, підтопленності нових територій тощо, так і для вироблення стратегії і тактики природоохоронних заходів.

Крупномасштабні карти (1: 50 000 і крупніші) тнайбільш повно і достовірно показують зміни геологічних, гідрогеологічних, геохімічних, інженерно-геологічних, геодинамічних та інших факторів, обумовлених техногенними впливами. Оцінку рівня цих впливів з метою вироблення заходів до ефективного управління охороною навколишнього середовища дають саме ці карти.

При вивченні закономірностей впливу людини на навколишнє серодовище в сфері гірничого виробництва або в населених пунктах складаються геоекологічні карти масштабу 1: 10 000 і більше. Вони відображають рівень окремого геоекологічного об’єкту в межах різних типів природного середовища і використовуються для формування типових моделей з метою обґрунтування методів керованого контролю за станом довкілля.

Надзвичайно важливим для геоекологічних карт є їх навантаження та співвідношення інформативності для різних масштабів. На них повинен відбиватись тільки комплексний, багатофакторний характер формування і техногенних змін верхньої зони геосфери. При цьому мають бути врахованими структурно-тектонічні, ландшафтно-геохімічні, гідрогеологічні та інженерно-геологічні елементи. У першу чергу також повинні бути показані техногенні зміни еколого-формувальних параметрів геологічного середовища. Одночасно з наведеним вище, геоекологічні карти відображають не тільки негативні наслідки антропогенних процесів, але й проектні рішення по оздоровленню екологічної обстановки. Серед них насамперед повинні передбачатись заходи по інженерному захисту території, рекультивації земель тощо в межах сформованих виробничо-територіальних комплексів. Мають бути відображені також об’єкти техногенно-природних систем, які в майбутньому можна використати в народному господарстві для видобутку сировини з різного роду гірських відвалів, хвостосховищ, відходів промислової переробки мінеральної сировини тощо.

Періодичність чкладання геоекологічних карт для різних регіонів обумовлюється інтенсивністю антропогенних процессів, що відбуваються в екологічному середовищі. В районах з відносно стійкою геоекологічною обстановкою такі карти можуть складатись один раз на 15-20 років, а в районах з інтенсивним перетворенням геоекологічних систем − через кожні 5-10 років. Основним підсумком геоекологічного картування повинно бути районування території залежно від ступеня порушення природного середовища і обґрунтування рекомендацій з раціонального використання надр, підготовка інформації про перспективи освоєння чи геокологічного захисту території картування.

 


Дата добавления: 2015-08-09; просмотров: 274 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Полный поток в транспортной сети | Методи дослідження і графічного моделювання будови окремих об’єктів земної кори | Загальні принципи побудови геологічних карт. | Карти четвертинних відкладів. | Геоморфологічні карти. | Тектонічні карти. | Палеогеографічні карти |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Гідрологічні карти| Геологічні розрізи та стратиграфічні колонки

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)