Геоморфологічні карти.

Геоморфологічна карта складається на основі польових спостережень і дешифрування аерофотознімків у тому ж масштабі, що й геологічна карта. Вона повинна відображати головні морфологічні риси рельєфу, його вік і походження. Для правильного їх зображення на картах необхідно не тільки точно виконати рисовку, але й визначити генетичні типи рельєфу, стадії його розвитку, про які писав ще В.М.Девіс.

Найбільш розповсюдженим універсальним і обов’язковим є використання топографічних карт усіх масштабів з горизонталями, на яких точки з однаковими відмітками з’єднуються між собою суціальними плавними лініями − горизонталями. Зображення на картах ярів, ям, кар’єрів, насипів, курганів, териконів, грязьових вулканів, карстових лійок та інших форм рельєфу проводиться спеціальними умовними знаками. Спеціальним умовним знаком зображають скальний рельєф на крутих схилах. Умовні знаки форм рельєфу природного походження, крім скель-останців та окремо лежачого каміння і деякі форми рельєфу (штучні), наносять на карти умовними знаками чорного кольору. Генетична характеристика рельєфу подається різними кольорами, вік − індексами, форма рельєфу − різними штриховими знаками. На середньо- і дрібномасштабних картах рельєф зображується за допомогою гіпсометричного забарвлення. У відповідності зі шкалою глибин і висот, розробленою для окремих карт і атласів, змінюється забарвлення площ, котрі мають певні ступені висот. Моря і океани забарвлюють в синій колір − від світло-синього на мілководді до темно-синього на великих глибинах. Низини забарвлюють в зелений колір − чим менше значення відміток, тим густіший зелений колір. Підвищення зображують відтінками жовтого кольору. Гірський рельєф має різні відтінки коричневого кольору: чим вище, тим темніший.

Основні форми рельєфу залежать від тектонічної структури, про що вперше заявив В.Г. Бондарчук, які групуються в умовних позначеннях на такі комплекси: елементи рельєфу вододілів (крім льодовикових форм); долини сучасної річкової сітки; долини давніх рівнів денудації; озера та береги морів; льодовиковий комплекс; гідрогеологічний комплекс (мерзлотні утворення, карст, зсуви, виходи джерел); тектонічні елементи.

Знання і врахування особливостей рельєфу дають можливість створити географічно правдоподібне зображення місцевості. Зображенню рельєфу приділяється особлива увага при складанні геоморфологічних карт, які дають сконцентроване і наглядне уявлення про рельєф, а тому можуть ефективно використовуватись при геологорозвідувальних роботах та екологічному обґрунтуванні великих проектів і розробці природоохоронних заходів.

Дата добавления: 2015-08-09