Палеогеографічні карти

Утворені на земній поверхні породи визначаються умовами їх накопичення. Оскілки ці породи формувались в конкретному геолого-географічному середовищі, вивчення природних умов їх утворення необхідне не тільки для пізнання геологічної історії Землі, але й для прогнозування корисних копалин. Таким чином, літологічний склад порід містить інформацію не тільки про фізико-географічні умови, в яких проходило їх нагромадження. За складом порід при реконструкції геолого-географічних умов минулих епох можна з високою достовірністю виділити типи порід, які утворились в певних умовах.

Вивчаючи літологічні особливості та умови залягання гірських порід, їх мінеральний склад і знайдені в них викопні залишки, можна з достовірністю та точністю відновити фізико-географічні умови, які існували на Землі в ту або іншу геологічну епоху. Фізико-географічні умови минулих епох вивчаються шляхом складання палеогеографічних карт, на які наносять контури моря і суші, основні структурні елементи земної кори, зони розмиву, шляхи транспортування уламкового матеріалу, райони проявів вулканізму, біогеографічну і кліматичну зональність тощо.

Палеогеографічні та літолого-фаціальні карти (рис. 23.6) складаються для коротких або тривалих відрізків геологічного часу, вони являють собою узагальнені та усереднені так чи інакше гіпотетичні зображення середовища осадонакопичення. Будуються вони на основі аналізу карт зміни літологічного складу відкладів і фаціальних карт. Карти зміну літологічного складу відкладів показують положення зон розповсюдження порід різноманітного літологічного типу (пісків, конгломератів, глин, карбонатних порід тощо). На фаціальних картах показують зони поширення порід, які утворились у різних фізико-географічних умовах (прибережно-мілководні відклади, мілководні, відносно глибоководні та ін..). Іноді літолого-фаціальні особливості відкладів відтворюють на палеогеографічних картах. Ці карти допомагають не тільки кращому розумінню особливостей геологічних процесів у далекому минулому Землі, а й розв’язанню практичних завдань, пов’язаних з пошуками та розвідкою нафтових і газових родовищ, а також тенденціями природних змін геоекологічного середовища.

Палеогеографічні карти відрізняються від географічних перш за все тим, що географічна карта складається на конкретний момент, а на палеогеографічній карті відтворена, в узагальненому винляді, географія земної поверхні, яка існувала протягом декількох мільйонів років. За цей час неодноразово змінювались і переміщувались не тільки фації, але й комплекси фацій. При побудові палеогеографічних карт одним із головних завдань є найбільш точна синхронізація відкладів різного походження, а тому карти складаються на детальній стратиграфічній основі.

Літолого-фаціальні та палеогеографічні карти несуть багату інформацію. Відповідними позначками на них зображують літологічний склад певних осадів, а також додаткові ознаки, які вказують на умови осадко утворення (вугленосність, строкатість, присутність глауконіту та інших мінералів, наявність органічних залишків). Часто позначають відповідними умовними позначками корисні копалини, які знаходяться в цьому інтервалі розрізу. Палеогеографію минулого показують кольором, причому в тому забарвленні, яке прийнято на звичайних фізико-географічних картах.

Складання палеогеографічних карт має велике наукове і практичне значення. Палеогеографічні карти дають можливість говорити про процеси та явища, які проходили на поверхні Землі в далекому минулому і про зміну їх в часі. Детальні палеогеографічні карти є надійною основою для прогнозування осадових корисних копалин та розв’язання екологічних проблем.

Дата добавления: 2015-08-09