Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття фінансової надійності страховика та значення останньої.

Читайте также:
  1. A. Визначення свідомості.
  2. I. Визначення
  3. III. Поняття, ознаки та функції правових пільг
  4. III. Розкриття інформації про операції, платіж за якими здійснюється на основі акцій, у примітках до фінансової звітності
  5. IV. Поняття, ознаки та функції правових заохочень
  6. IV. ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ФУНКЦІЇ ПРАВОПОРЯДКУ
  7. IV. Права людини: поняття та структура

Особливістю діяльності страхової компанії є те, що страховик спочатку акумулює кошти, що надхо­дять від страхувальника, створюючи необхідний страховий фонд, а лише після цього несе витрати, пов'язані з компенсацією збитків за укладеними страховими угодами. Така «плата наперед») потре­бує певних гарантій щодо здатності страхової компанії відповідати за своїми зобов'язаннями перед страхувальниками. Однією із гарантій є фінансова надійність страховика.

Фінансова надійність страховика це його здатність виконати страхові зобов'язання, які прийняті за договорами страхування та пе­рестрахування у разі впливу несприятливих чинників.

Фінансова надійність забезпечується кількома чинниками:

• розміром власних коштів;

• правильно розрахованими тарифними ставками;

• збалансованим страховим портфелем;

• величиною страхових резервів, адекватних сумі взятих страхови­ком на себе зобов'язань;

• розміщенням страхових резервів;

• перестрахуванням.

Основними вимогами до створення українських страхових компаній є наяв­ність мінімального розміру статутного фонду 100 тис. екю (для компаній, створених за участю іноземних юридичних осіб та інозем­них громадян, 500 тис. екю). Не менше 60 % статут­ного фонду має бути внесено у грошовій формі. Згідно із Законом України «Про стра­хування» допускається сплата грошової частини внесків до статутного фонду цінними паперами, що випускаються державою за їх номіналь­ною вартістю в порядку, визначеному Міністерством фінансів Украї­ни, але не більш як 25 % загального розміру статутного фонду. Законодавством забороняється використовувати для формування статутного фонду кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в кредит та під заставу, і вносити матеріальні активи.

Страховик у ході діяльності повинен мати не тільки статутний фонд, а й значний обсяг власних коштів, вільних від зобов'язань. Та­кими коштами є гарантійний фонд та вільні резерви. До гарантійного фонду страховика належать спеціальні та резервні фонди, а також су­ма нерозподіленого прибутку. Вільні резерви – це частка власних ко­штів страховика, яка резервується з метою додаткового забезпечення фінансової надійності.

При розра­хунку тарифних ставок необхідно враховувати величину, однорідність та стабільність страхових операцій.

При формуванні страхових резервів слід враховувати вид страхування, термін дії договору, рівномірність розподілу ризику.

Тимчасово вільні коштиможуть бути інвестовані страхови­ком; активи страховика повинні розміщува­тися з метою забезпечення ліквідності, диверсифікованості, надійності та прибутковості

Значна вартість об'єктів, які можуть бути прийняті на страхування, незбалансований страховий портфель, коли­вання результатів діяльності страховика, можуть негативно вплинути на фінансову надійність страхової компанії. Для запобігання таким негативним наслідкам використовується перестраху­вання. Згідно Закону України «Про страхування» передбачається в обов'язковому порядку укладан­ня угоди перестрахування в разі, коли страхова сума за окремим об'єк­том страхування перевищує 10 % суми сплаченого статутного фонду і сформованих страхових резервів.

 


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 112 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Страхування професійної відповідальності. | Страхування відповідальності за забруднення довкілля. | Методи перестрахування. Факультативне перестрахування. Облігаторне перестрахування. Порівняльний аналіз методів перестрахування. | Форми проведення перестрахувальних операцій. Пропорційне перестрахування Квотні й ексцедентні договори пропорційного перестрахування, їх характеристика, переваги та недоліки. | Непропорційне перестрахування: на базі ексцеденту збитку, на базі ексцеденту збитковості. | Співстрахування й механізм його застосування. | Склад доходів страховика. Доходи від страхової діяльності. Зароблені страхові премії, порядок їх визначення. Доходи від інвестування тимчасово вільних коштів. | Витрати страховика: їх склад і економічний зміст. Собівартість страхової послуги | Виплата страхових сум і страхового відшкодування. Витрати на утримання страхової компанії. | Прибуток страховика. Визначення прибутку від страхової діяльності. Прибуток від інвестиційної діяльності. Розподіл прибутку. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Оподаткування страховиків.| Формування збалансованого страхового портфеля. Відбір ризиків. Тарифна політика. Перестрахування як метод забезпечення фінансової надійності.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)