Поняття страхового ринку, об’єкти та суб’єкти страхового ринку

Страховий ринок – це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит і пропозиція на страхові послуги і здійснюється акт їх купівлі-продажу. Об’єкт – страхові послуги.

Головною умовою виникнення страхового ринку є наявність великої кількості незалежних страховиків, що мають обособлене майно, мають право залучення страхових премій від страхувальників. Наявність цієї умови породжує конкурентку боротьбу між ними і сприяє якісному розвитку страхового ринку, страхової справи в цілому і встановленню адекватних цін на страхові послуги.

Важливим для характеристики страхового ринку є його взаємозв¢язок з ринком капіталу, а через ринок капіталів – з усіма ланками економіки.

Класифікація страхового ринку передбачає виділення організаційно-правової, інституціональної, територіальної та галузевої його структури.

Організаційно-правова структура – це сукупність взаємодіючих між собою страховиків і перестраховиків, які виступають на страховому ринку як АТ, ТОВ, товариства з додатковою відповідальністю і командитні товариства.

Інституціональна структура базується на розмежування державної, комерційної, комбінованої форм власності страхових компаній.

Територіальна структура виділяє такі страхові ринки:

• Національний Þ сфера надання страхових послуг в межах однієї країни (найпотужніший – нац. ринок США, що за збором страхових премій по страхуванню життя займає 28% загальносвітового збору, а інших – 40%, за розміщенням грошей в страхові резерви – 31% світового ринку);

• Регіональний Þ сукупність нац. страхових ринків, поєднаних між собою тісними інтеграційними зв¢язками (найпотужніший – північно-американський, який включає США і Канаду - в 1997 р. 33% світових страхових премій);

• Міжнародний Þ сукупність нац. і регіональних ринків; у вузбкому розумінні – це світові фінансові центри, що характеризуються великою кількістю міжнародних страхових операцій (Лондон, Париж, Амстердам).

Галузева структура:

• Ринок страхування життя

Þ в ЄС ринок страхування життя характеризується тенденцією до зростання (1992 р. – 48%; 1997 р. – 56%)

• Ринок загальних видів страхування

Þ в ЄС ринок страхування життя має такі сектори:

– автотранспортного страхування (33%)

– особостого страхування від нещасних випадків та страхування здоров¢я (24%)

– страхування власності, в т.ч. транспортних заслбів (21%)

– морського та авіаційного страхування (5%)

– страхування відповідальності (7%)

– інше (10%)

В Україні такої статистики немає, а поділ страхового ринку відбувається за галузями страхування:

• Майнове

– добровільне (62%)

– недержавне обов¢язклве (14%)

• Відповідальності

– добровільне (16%)

• Особисте

– добровільне (8%)

– в т.ч. життя (0,7%)

Внутрішня структура страхового ринку:

• страхові продукти – послуги,

• система тарифів (цін на страхові послуги),

• інфраструктура суб¢єктів ринку.

Суб¢єкти страхового ринку:

• страхувальники (юр. особи та громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства Укр.),

• страховики (юр. особи, створені у формі АТ, повного або командитного товариства або товариства з додат. відповідальністю, які отримали ліцензію на страхову діяльність),

• перестраховики (страхова компанія, яка приймає об’єкти в перестрахування),

• страхові посередники (агенти, брокери),

• об¢єднання страховиків (Ліга страхових організацій, страховий пул, авіаційне страхове бюро, морське страхове бюро, моторне (транспортне) страхове бюро, асоціація професійних страхових посередників).

Дата добавления: 2015-08-10