Специфіка ризиків у страх-ні відпов-ті (СВ).

Страхування відповідальності передбачає страхування таких ризиків:

• у страхуванні цивільної відповідальності (відповідальність перед 3-ю особою на випадок ДТП),

• у страхуванні відповідальності перевізника вантажів (відповідальність перед власником вантажу за його пошкодження, загибель),

• у страхуванні відповідальності виробника за якість продукції (претензії споживачів за шкоду, завдану їх життю, здоров’ю або майну внаслідок використання продукції з дефектами),

• у страхуванні відповідальності роботодавця (збитки страхувальника, отримані в разі притягнення його до відповідальності за шкоду, якої було заподіяно службовцю, коли він виконував службові обов’язки),

• у страхуванні професійної відповідальності (позов 3-ї особи за шкоду, заподіяну їй страхувальником через недбалість або помилку),

• у страхуванні відповідальності за екологічне забруднення (відповідальність перед 3-ю особою за екологічне забруднення).

Оцінка ризику й визначення доцільності його страхування, критерії визначення ціни страхування. Структура та основи розрахунку нових тарифів

См. 17

Оцінка ризику дає можливість віднести конкретний об’єкт до тієї чи ін. групи і визначити відповідно до цього ціну страхової послуги. Здійснюючи операцію з оцінки ризику, необхідно брати до уваги такі аспекти: максимальну величину збитку, який може виникнути при даному ризику, імовірність настання події, яка може призвести до максимального збитку. Кількісне оцінювання ризиків здійснюється з допомогою актуарних розрахунків, виконання яких потребує достатньої статистичної та математичної бази. Кількісна оцінка ризиків відбиває ступінь їх економічної загрози.

При оцінці ризику виділяють:

– ризики, які можна застрахувати,

– ризики, які застрахувати не можна,

– сприятливі ризики

– несприятливі ризики,

– технічний ризик страховика.

Страховий тариф відіграє роль якісноо чинника при обчисленні страхової премії.

Страховий тариф – це ставка страхової премії з одиниці страхової премії або з вартості об¢єкта страхування (тобто з повної страхової суми) за визначений період страхування.

1. ставка премії з одиниці страхової суми:

Þ встановлюється у вартісному вираженні (у гривнях чи копійках з кожної тисячі або сотні страхової суми). Щоб знайти повну страхову премію, потрібно ставку в гривнях і копійках помножити на кількість сотень або тисяч у складі страхової суми (наприклад, 2 грн. З кожної сотні);

2. ставка премії з вартості об¢єкта страхування:

Þ виражається у відсотках (наприклад, 5%).

В обов¢язкових видах страхування максимальний розмір страхових торифів встановлюється відповідними законодавчими актами; в дабровільних видах страхування страхові тарифи розробляються страховиками.

Структура страхового тарифа (тарииф-брутто):

▪ тариф-нетто

– забезпечує виплати сирахових сум і страхового відшкодування, а також формування страхових ресурсів;

▪ навантаження

– витрати на проведення страхування

– прибуток

Залежно від того, яку частину брутто-ставки складаютьвитрати на ведення справи, розрізняють “дорогі” і “дешеві” види страхування.

В обов¢язкових видах страхування існують нормативи витрат на ведення справи і ці витрати не повинні перевищувати:

▪ з обов¢язкового державного страхування 6 % розміру тарифу

▪ з обов¢язкового особистого страхування 15 % розміру тарифу

▪ з обов¢язкового страхування майна та відповідальності 20 % розміру тарифу

Мета таких обмежень – стримання зростання цін на страхові послуги у сфері обов¢язкового страхування.

Дата добавления: 2015-08-10