Витрати за відкриття акредитива несе Покупець, за продовження - Продавець .

Акредитив з ''червоним застереженням" (redclause credit) - це акредитив зі спеціальною умовою (вона раніше вносилась червоним чорнилом), яка дозволяє авізуючому або підтверджуючому банку надати аванси бенефіціару (експортеру) до надання обумовлених в акредитиві документів. Ця умова може бути внесена в акредитив на вимогу заявника на акредитив (покупця/імпортера).

Такий документ є не авансовим платежем, а розпорядженням, згідно з яким постачальник отримає аванс від авізуючого/підтверджуючого банку до відвантажен­ням товарів. Отже, цей акредитив використовується як метод фінансування перед відвантаження для покупки товарів, які потім будуть відвантажені. Прикладами таких угод є: закупки вовни, бавовни, м'яса, деревини тощо у фермерів, можливо, на аукціоні, та відвантаження цих товарів. Іноземний покупець користується послугами експортера як посередника, і експортеру необхідні гроші заздалегідь, щоб оплатити своїм постачальникам.

Авізуючий/підтверджуючий банк може надати бенефіціару кредит на двох основних типах "червоної"умови:

1)незабезпеченій, або чистій, умові, коли авансування здійснюється проти простої заяви бенефіціара, що аванс необхідний в оплату за передвідвантаження товару, без будь-якого зобов'язання з його боку;

2)забезпеченій, або "зеленій", умові, коли авансування здійснюється проти зобов'язання бенефіціара закупити товар та надати у банк відповідні документи (складські квитанції та розписки, акт прийняття-здавання, розписку в отриманні авансового платежу) разом зі страховим полісом, який покриває ризик пожежі, а також зобов'язанням бенефіціара надати у строк коносамент або інші відвантажувальні документи.

Виплата авансу здійснюється із коштів банку-кореспондента, але під відпо­відальність банку-емітента. Якщо продавець не надасть у строк відвантажувальні документи або не погасить аванс, банк-кореспондент має право дебетувати банк-емітент на суму авансу (разом з нарахованими відсотками), тобто набуває сили право регресу. Банк-емітент утримує цю суму з наказодавця акредитива.

Компенсаційний акредитив (back to back L/C) - це домовленість між банком та бенефіціаром по акредитиву (який є не постачальником товару, а посередником) про відкриття другого акредитива на користь фактичного постачальника (експортера) за умови, що перший акредитив (не переказний) використовується як гарантія випуску другого акредитива для покриття тієї ж угоди купівлі-продажу. Таким чином, компенсаційні акредитиви е насправді двома акредитивами.

Компенсаційні акредитиви, на відміну від переказних, спеціально не розгля­даються в Уніфікованих правилах для документарних акредитивів. У деяких випадках компенсаційний акредитив є альтернативою переказному акредитиву. Наприклад, у таких ситуаціях: 1) якщо покупець товару через посередника погоджується на акредитив, але не на переказний; 2) якщо первісний постачальник товару наполягає на акредитиві, який має бути виставлений на його користь першокласним банком його країни, і тому посередник (другий постачальник з тієї ж країни) не може просити свого покупця в іншій країні виставити переказний акредитив, оскільки він буде виставлений банком у країні покупця, а не першокласним банком країни первісного постачальника.

Компенсаційний акредитив має багато спільного з переказним, проте у випадку компенсаційного акредитива дві угоди цілком незалежні одна від одної. Банк-емітент компенсаційного акредитива не обов'язково є банком, який авізує або підтверджує перший акредитив. За жодних обставин документи по першому акредитиву не можуть бути використані для отримання платежу по другому.

При відкритті компенсаційного акредитива банк вимагає, щоб його умови точно відповідали умовам першого акредитива. Винятком є сума, яка має бути зменшена, а різниця складе прибуток наказодавця компенсаційного акредитива.

Банк-емітент компенсаційного акредитива здійснить платіж проти подання документів незалежно від стану першого акредитива, тому бенефіціар першого акредитива повинен оперативно замінити рахунки-фактури та тратти (якщо вони обумовлені), для того щоб вони разом з іншими документами були надані для отримання платежу по першому акредитиву. Якщо бенефіціар запізниться із заміною зазначених документів або через поштові затримки документи постачальника не надійдуть вчасно для заміни та пред'явлення по першому акредитиву, платіж по ньому не буде здійснений. Існують два види компенсаційного акредитива:

1) співпадаючий, умови якого вимагають надання документів, що можуть бути без змін використані по першому акредитиву (за винятком рахунка та тратти);

2) неспівпадаючий, умови якого передбачають, що документи, які вимагаються по компенсаційному акредитиву, можуть лише частково використовуватись для надання по першому акредитиву.

Зазвичай банки не відкривають компенсаційний акредитив, якщо перший не був відкритий або підтверджений ними. Це пояснюється тим, що існування двох окремих акредитивів та участь в угоді декількох банків підвищує ризик виникнення суперечок.

Резервний акредитив (stand-by L/C) - умовна гарантія, надана банком-емітентом, який відповідає Уніфікованим правилам та звичаям для документарних акредитивів. Резервні акредитиви використовуються у тих випадках, коли місцеве законодавство не дозволяє банкам видавати гарантії платежу.

Перевагою резервних акредитивів є те, що вони регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів, порівняно з банківськими гарантіями, які підлягають дії національних законів.

Резервні акредитиви використовуються для гарантування платежів у разі настання чи ненастання цілком визначеної події. Отже, вони більш універсальні, ніж банківські гарантії (на які вони подібні), оскільки передбачають не лише переказ коштів, а й акцепт платіжних зобов'язань. Наприклад, у ЗТК можна передбачити, що, коли продавець поставить товар на 3 місяці раніше строку, зазначеного у ЗТК, то покупець виплатить продавцю додаткову преміальну суму з відкритого ним резервного акредитива. За саму поставку продавець отримує гроші зі звичайного акредитива, за достроковість - з резервного.

Резервний акредитив базується на концепції відмови наказодавця від виконання своїх зобов'язань за ЗТК. Бенефіціар резервного акредитива має право на отримання розрахунку лише у випадку небажання або нездатності покупця оплатити відвантажений товар чи надані послуги. Якщо наказодавець не виконає гарантоване платіжне зобов'язання, бенефіціар може спонукати банк-емітент зробити це, подавши у комплекті документів заяву про невиконання наказодавцем своїх зобов'язань. При використанні резервного акредитива, як і інших гарантій, при поставці у кредит до заяви у банк про невиконання покупцем платіжних зобов'язань додаються неоплачені тратти.

Транзитний акредитив передбачає, що банк-емітент вимагає від банку-посередника в одній країні підтвердити або авізувати акредитив на користь бенефіціара-резидента іншої країни. Авізуючий банк може направити транзитний акредитив безпосередньо бенефіціару або авізувати його через вибраного агента у країні бенефіціара.

Транзитні акредитиви відкриваються з таких причин:

• банк-емітент не має можливості зв'язатись напряму з банком у країні бенефіціара через політичні причини;

• банк-емітент може не мати з банком у країні бенефіціара кореспондентських відносин.

Чистий рамбурсний акредитив - це інструкції щодо задоволення платіжних вимог, отримуваних зазначеним банком, з якого слід вимагати рамбурс. Наприклад, коли банк-емітент звертається до банку-посередника з проханням здійснити розрахунок по акредитиву, але не має розрахункового рахунка у цьому банку, то він інструктує, що рамбурс слід вимагати із зазначеного третього банку, який отримує окремі інструкції щодо задоволення платіжних вимог. Ці інструкції називаються чистими рамбурсними акредитивами, оскільки для отримання платежу за ними не треба пред'являти інші документи, крім платіжних вимог, які іноді супроводжуються заявою про відповідність документів умовам акредитива. Агенти по рамбурсу - це першокласні банки, в яких банк-емітент тримає свої кошти.

Якщо рамбурс не був отриманий від рамбурсуючого банку, банк-емітент не звільняється від жодних зобов'язань із забезпечення рамбурсу; він також відповідає за втрату відсотків, яка виникає, якщо рамбурсуючий банк не надав рамбурс на першу вимогу.

Акредитивні листи (Letter of Credit)- безвідкличні акредитивні листи, які випускаються банками-емітентами і містять зобов'язання оплатити або гарантувати оплату товарів іншими банками проти надання продавцями (бенефіціарами) певного комплекту документів. Бенефіціари мають право звертатись до будь-яких банків своєї або іншої країни з проханням виплатити їм гроші, надавши зазначені у листі документи. Банку, який виплатив гроші бенефіціару за акредитивним листом, банк-емітент акредитивного листа гарантує негайне відшкодування коштів та виплату комісії за послуги. Продавці повинні приймати акредитивні листи, які випущені лише солідними банками-емітентами. Такі акредитивні листи діють у ряді країн колишньої Британської співдружності націй.

Дата добавления: 2015-08-10