Визначення форм розрахунку

Форми розрахунків - це сформовані у міжнародній комерційній та банківській практиці і врегульовані законодавством країни-учасника розрахунків способи оформлення, передачі та оплати товаророзпорядчих та платіжних документів, що виконується через банк.

Практика міжнародної торгівлі та банківської практики виділяє я 'ять основних форм розрахунків:

• авансовий платіж (cash in advance/down payment);

• банківський переказ (remittance);

• акредитив(!еМег of credit);

• інкасо (collections);

• відкритий рахунок (open account).

Ці п'ять форм відрізняються за ступенем вмісту заходів проти ризиків неплатежу, швидкістю отримання валютного виторгу, вартістю розрахунків, наявністю додаткових важелів, що спонукають обидві сторони до сумлінного виконання контракту. Тому вибір правильної форми платежу відіграє значну роль у визначенні ефективності угоди ку півлі-продажу. У вищезазначеному переліку різні форми розрахунків розміщені у порядку зростання ризиків для експортера та, відповідно, зменшення ризику для імпортера при їх використанні. Авансовий платіж є найбільш ризикованим для імпортера та найменш ризикованим - для експортера; відкритий рахунок, навпаки, є найбільш ризикованим для експортера і найменш ризикованим - для імпортера. Це пояснюється тим, що ці форми надають однобічні вигоди або покупцю, або продавцю. Крім того, вони порівняно із акредитивом та інкасо передбачають роль банку лише як провідника грошових коштів.

У зв'язку з формою розрахунків у контракті також встановлюються:

• терміни здійснення розрахунків;

• перелік товаросупроводжувальних документів, що підлягають відправленню на адресу покупця при виконанні розрахунків (звичайно, у цей комплект входять розрахунки та специфікації продавця, відвантажувальні документи, сертифікати якості, пакувальні листи, страхові, поліси, страхові сертифікати, розписки та інші документи, безпосередньо пов'язані з одержанням платежу);

• банки, через які здійснюються розрахунки;

• обов'язки сторін щодо оплати витрат, пов'язаних із здійсненням розрахунків. Усі форми міжнародних розрахунків здійснюються у безготівковій формі,

тобто шляхом певних банківських документів, які банки адресують один одному.

На рис.5.1 наведена спрощена схема (технологія) міжбанківської операції, яка показує, що процес платежів не пов'язаний з жодним фізичним переміщенням грошових коштів, а являє собою послідовність облікових банківських операцій у двох банках.

Рис.5.1. Схема здійснення міжбанківських операцій

1 - банки країн А та В уклали між собою кореспондентську у году та відкрили кореспондентські рахунки: банк А - свій коррахунок у банку В, а банк В - свій коррахунок в банку А;

2 - експортер В1 із країни В направляє імпортеру А2 із країни А документи, які підтверджують виконання ним своїх зобов'язань з поставки товару у точній відповідності з умовами укладеного ЗТК, або кур'єрською поштою (суцільна лінія) або через банки-кореспонденти (пунктирна лінія);

3 - імпортер А2 отримує документи від експортера В1, що дає йому підставу здійснити платіж за товар у встановленій ЗТК сумі (наприклад. 100 THC.USD). Для здійснення платежу А2 (клієнт банка А) направляє в свій банк А платіжне доручення (ПД) - заплатити 100 THC.USD експортеру В1 (клієнту банка В);

4 - припустимо, що на цей час на рахунку А2 у банку А є 300 THc.USD. Працівник банка А, отримавши ПД, знаходить у ПК файл А2, переконується, що на ньому є 300 THC.USD і зменшує його на 100 тис-USD, зазначивши, що вони переказані на коррахунок банка В. Відкривши коррахунок банка В, він спочатку додає до нього 100 тис.USD, зазначивши, що вони надійшли з рахунка А2;

5 - працівник банка А списує ті ж 100 тис.ІГЗВ, що вони переказані у банк В на коррахунок банка А;

6 - працівник банка А по e-mail повідомляє банку В, ща на коррахунок банка А переказані 100 THC.USD для В1;

7 - працівник банка В, отримавши по e-mail зазначену інформацію, відкриває файл коррахунку банка А та збільшує суму, яка є на ньому на 100 THC.USD, зазначивши, що вона надійшла з з коррахунку його банка в банку А. Потім списує ту ж суму з коррахунку банка А, зазначивши, що вона переведена на рахунок клієнта В1. Відкривши файл В1, клерк записує на ньому суму 100 THC.USD, зазначивши, що вона переказана з коррахунку банка А від А2;

8 - клерк банка В факсом або по e-mail повідомляє В1, що на його рахунок переказані 100 THC.USD від А2 за поставлений товар.

Ця операція є безготівковим переказом грошей, але у міжнародній практиці вона називається "платіж готівкою" на відміну від платежів у кредит або з відтер мінуванням платежу. Інакше: готівкові платежі - це безготівкові платежі, які здійснюються банками негайно по отриманню платіжних доручень або іншими обумовленими у ЗТК способами розрахунку. Поняття "негайно" також має деяку умовність. Описана операція може бути виконана протягом декількох хвилин. Але є операції, які потребують часу для пересилання документів, їх перевірки банком і покупцем, тому вони можуть тривати декілька днів. "Негайно", таким чином, має на увазі нормальний час для виконання усієї послідовності банківських операцій.

5.2.2.1. Авансовий платіж;

Авансовий платіж (cash in advance/downpayment) передбачає передачу покупцем продавцю грошової суми або майнової цінності (сировини, комплектувальних матеріалів, необхідних для виготовлення замовленого товару тощо) до відвантаження товару (інколи навіть до початку виконання ЗТК) у рахунок виконання зобов'язань за контрактом.

Аванс може надаватись у розмірі повної вартості ЗТК, а також у вигляді частки, певного відсотка від неї.

Авансовий платіж на повну суму ЗТК, або попередня оплата, є найбільш вигідним для експортера через такі причини:

1) експортер захищений від ризику, що імпортер відмовиться або буде не в змозі оплатити товар, який уже відвантажений на його адресу;

2) експортер отримує у своє розпорядження вільні кошти, які він може використати на придбання сировини, виплату зарплати, технічне оснащення підприємства тощо;

3) експортер звільняється від необхідності використовувати банківський кредит із сплатою відсотків та інших витрат за користування ним.

Проте, незважаючи на це, у міжнародній торгівлі розрахунки у формі авансу на повну вартість ЗТК використовуються рідко, оскільки:

• з багатьох товарів склався стійкий "ринок покупця", і експортери змушені пристосовуватись до інтересів імпортерів при оплаті товарних поставок;

• у більшості випадків експортери мають справу не з кінцевими споживачами або великими операторами ринку, а з посередниками, які не мають достатніх власних ресурсів для 100-процентної попередньої оплати;

• експортерам не завжди вигідна ця форма розрахунків, оскільки вона обумовлює надання імпортеру значних фактичних знижок.

При використанні варіанта з авансовим платежем на повну суму ЗТК, або попередньої оплати у ЗТК рекомендується таке формулювання умов платежу:

Дата добавления: 2015-08-10