Акредитивна форма розрахунків

Проте кращою для продавця е акредитивна форма розрахунків.

Акредитив - це заповнений на формалізованому бланку договір, у якому банк, що відкриває акредитив (банк-емітент), бере на себе зобов'язання здійснити за розпорядженням та за рахунок покупця платіж зазначеної у ньому суми третій особі (бенефіціару) (при розрахунках готівкою) або акцептувати тратту (при розрахунках у кредит) проти подання продавцем передбаченого у ЗТК комплекту документів, які підтверджують поставку товару згідно з умовами ЗТК. Такий акредитив називається документарним.

Таким чином, акредитивна формарозрахунків практично виключає платників із процесу прийняття рішення - платити чи не платити за поставлені товари, оскільки ця форма розрахунків передбачає укладення окремого від ЗТК платіжного договору, яким є акредитив. Цей договір укладається між покупцем (клієнтом), банком-емітентом, який приймає зобов'язання забезпечити платіж, та продавцем-бенефіціаром (отримувачем грошей). На відміну від розрахунків банківськими переказами та інкасо, згода на здійснення платежів за поставлені товари не залежить від самих платників.

Інструкція клієнта (покупця), у якій він просить банк виставити акредитив на користь продавця - це, практично, умова, яку повинен виконати продавець, щоб одержати платіж. Як умова платежу найчастіше висувається вимога надати до банку документи за певним переліком.

У комплект документів, проти яких здійснюється оплата, зазвичай входять такі документи:

• специфікації поставленого товару;

• сертифікат якості товару;

• пакувальні листи;

• транспортний документ;

• рахунки-фактури (інвойси);

• страхові поліси тощо.

Порядок акредитивних платежів установлено міжнародним документом "Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів ", остання редакція якого введена Міжнародною ТПП у 1993 р. (публікація МТП № 500). Про приєднання до Уніфікованих правил заявили усі банки, що обслуговують міжнародні розрахунки.

Уніфіковані правила визначають документарний акредитив як "угоду, як би вона не іменувалась, шляхом якої банк (банк-емітент), діючи за заявкою та згідно з інструкцією клієнта-імпортера (наказодавача акредитива) або від свого імені:

1) зобов'язаний здійснити платіж третій стороні (бенефіціару) або її наказу або повинен акцептувати і потім оплатити перевідні векселі (тратти), які виставляє бенефіціар;

2) зобов'язаний уповноважити інший банк здійснити платіж за акредитивом або акцептувати і потім оплатити емітовані за акредитивом перевідні векселі (тратти);

3) зобов'язаний уповноважити інший банк здійснити негоціацію зазначених документів завжди при дотриманні умов та строків відкритого акредитива".

У заявці, яку подає покупець до банку-емітента про відкриття документарного акредитива, повинно бути зазначено таке:

• найменування та адреса банефіціара (експортера);

• сума акредитива;

• тип акредитива (відкличний, безвідкличний, безвідкличний та підтверджений, безвідкличний та покритий тощо);

• чи буде цей акредитив використаний шляхом платежу, акцепту чи обліку;

• сторона, на яку мають бути виписані тратти (векселі);

• чи будуть тратти векселями на пред'явника або строковими векселями (і для строкових векселів вказати строк);

• короткий опис товару;

• докладні дані про необхідні документи;

• чи має фрахт готуватись експортером;

• місце відвантаження та місце призначення;

• чи повинні товари перевантажуватись у дорозі (з одного судна на інше, з одного літака на інший тощо);

• найостанніша дата відвантаження;

• найостанніша дата виставлення коносамента або іншого транспортного документа, після якої експортер має надати тратту для платежу, акцепту чи обліку;

• дата та місце погашення акредитива;

• чи є акредитив таким, що передається (він є таким, що не передається, якщо на ньому спеціально не зазначено, що він є таким, що передається).

Існує стандартна форма звернення про відкриття акредитива, яку наказодавач повинен підписати і в яку необхідно включити застереження про гарантійний лист.

Усі банки, які беруть участь у розрахунках акредитивами, застосовують найсучасніші засоби швидкого зв'язку.

Послідовність здійснення платежів документарним акредитивом готівкою (негайний платіж) проти поставок товару така:

1. Продавець та покупець укладають ЗТК, який передбачає розрахунок документарним акредитивом готівкою (негайний платіж) проти поставок товару.

2. Покупець у строк, який встановлений у ЗТК, направляє до свого банку (банк-емітент) доручення про відкриття акредитива на суму ЗТК на користь експортера. Це доручення містить необхідні умови для відкриття акредитива та платежів.

3. Банк-емітент, який відкриває акредитив, узгоджує з покупцем умови майбутнього акредитива, включаючи вартість послуг банків, які беруть участь у розрахунках. Зміст акредитива повинен суворо відповідати умовам, які містяться у підписаному сторонами ЗТК.

4. Банк - емітент відкриває акредитив та направляє його через банк-кореспондент у країні продавця отримувачу коштів, зазначаючи умови, які повинен виконати продавець для одержання платежу.

5. Якщо банк-емітент призначив банк-кореспондент авізуючим банком і цей банк узяв на себе такі функції, то банк-кореспондент ретельно перевіряє за зовнішніми ознаками дійсність акредитива, авізує його (підтверджує свою участь у розрахунковій операції), роблячи на ньому відповідну позначку. Якщо авізуючий банк-кореспондент з якихось причин не може авізувати акредитив, він повинен негайно повідомити про це банк-емітент.

6. Авізуючий банк-кореспондент направляє акредитив продавцю (бенефіціару). У ньому зазначається сума платежу, термін дії акредитива, документи, які повинні бути подані продавцем, та інші умови.

7. Продавець (бенефіціар) ретельно перевіряє зміст акредитива на відповідність умовам підписаного ЗТК.

8. Продавець (бенефіціар), переконавшись у відповідності акредитива умовам ЗТК, поставляє товар. Якщо продавець протягом 3-х днів не звернувся до банку, то вважається, що він прийняв умови акредитива. Якщо умови, зазначені в інструкції та контракті, мають розбіжності, продавець повинен протягом 3-х робочих днів звернутися до банку та через нього вимагати від покупця привести умови акредитива відповідно до умов контракту. Річ у тім, що банк, вступаючи у платіжні відносини, керується умовами акредитива, а не контракту.

9. Продавець (бенефіціар) направляє до авізуючого банку комплект товаро-розпорядчих документів, які підтверджують виконання контрактних зобов'язань.

10. Авізуючий банк перевіряє зовнішню відповідність товаророзпорядчих документів, отриманих від продавця, умовам акредитива.

11. Авізуючий банк передає товаророзпорядчі документи до банку-емітента.

12. Банк-емітент перевіряє отримані товаророзпорядчі документи на відповідність умовам акредитива.

13. Банк-емітент повідомляє авізуючий банк про здійснений платіж.

14. Авізуючий банк інформує продавця (бенефіціара) про зарахування на його рахунок суми за здійснену поставку товару.

15. Банк-емітент передає товаророзпорядчі документи покупцю.

16. Банк-емітент стягує з покупця відшкодування платежу.

17. Покупець отримує товар проти подання товаророзпорядчих документів. На цьому розрахунок закінчується.

Продавець та покупець можуть вибрати дещо інший спосіб платежу, коли банк-емітент призначає банк-кореспондент виконуючим банком, що обов'язково має бути відображено у направленому покупцем до банку-емітента дорученні на відкриття акредитива.

У цьому випадку банк-емітент та виконуючий банк повинні домовитись про спосіб покриття акредитива: а) шляхом дебетування коррахунка банку-емітента у виконуючому банку; б) шляхом кредитування коррахунка виконуючого банку у банку-емітенті.

Послідовність дій у випадку, коли банк-емітент призначає банк-кореспондент виконуючим банком, залишається з 1 дії до 10 дії включно такою самою, як і у випадку, коли банк-емітент призначає банк-кореспондент авізуючим банком, з тією лише різницею, що банк експортера має називатись не лише авізуючим, а й виконуючим банком. Далі дії змінюються таким чином:

11. Якщо документи відповідають умовам акредитива, то виконуючий банк сам здійснює зарахування зазначеної суми на рахунок продавця (бенефіціара).

12. Виконуючий банк повідомляє продавця (бенефіціара) про суму та дату платежу.

13. Виконуючий банк направляє документи та вимогу про відшкодування платежу на адресу банку-емітента.

14. Банк-емітент перевіряє документи на їх відповідність умовам акредитива.

15. Банк-емітент відшкодовує виконуючому банку суму валютного платежу.

16. Банк-емітент вручає документи покупцю.

17. Банк-емітент стягує з покупця відшкодування платежу.

18. Покупець отримує товар проти подання товаророзпорядчих документів. На цьому розрахунок закінчується.

Якщо виявиться, що документи не повністю відповідають умовам акредитива, банк інформує про це покупця, вимагаючи додаткових вказівок, і без його згоди не може здійснити платіж. Але буває, що банк продавця все ж таки оплачує акредитив, але із застереженням, тобто за умов, що покупець прийме документи (тому що у міжнародній практиці досить часто документи не повністю відповідають умовам акредитива). Якщо ж покупець відмовляється прийняти документи, що не відповідають умовам акредитива, то продавець повинен повернути суму акредитива своєму банку.

У ЗТК може використовуватись таке найбільш загальне формулювання здійснення платежів документарним акредитивом готівкою (негайний платіж) проти поставок товару:

---

Дата добавления: 2015-08-10