Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Смертельні нормативи для Швидкої. Як лікарям живеться з новим законом

Читайте также:
  1. A) законом и судом
  2. Буковинська” дискусія між Б. Грінченком і М. Драгомановим: загальна характеристика.
  3. В целях осуществления контроля качества и безопасности медицинской деятельности в соответствии с настоящим Федеральным законом;
  4. Великое счастье и блаженство жизни заключается в том, что мы становимся способными жить в гармонии с Небом и Землей.
  5. Выпуск N 96. Закономерность контраста
  6. Д. закономерности и случайности

Версія для друку Коментарі 10

23.01.2013
Анна Григораш, УП

Фото kyiv.comments.ua

З 1 січня в Україні почав діяти закон "Про екстрену медичну допомогу", який став черговим етапом реформування медицини, ініційованого владою.

Паралельно Кабмін видав постанову, в якій описані нові правила надання невідкладної допомоги. За ними виклики реорганізованої "Швидкої" відтепер поділяються на "екстрені" і "невідкладні", а час доїзду бригади до пацієнта має скоротитися до 10 хвилин у місті і 20 – у сільській місцевості.

"Українська правда. Життя" намагалася з’ясувати, як зміни, що діють вже майже місяць, позначилися на лікарях і пацієнтах. Ми зібрали коментарі лікарів "Швидкої допомоги" з різних регіонів, а також опитали активістів медичних профспілок.

Слова медиків - красномовніші за будь-які рапорти влади про "покращення".

Виявилося, що більшість з цих людей не розуміють суть і кінцеву мету реформи екстреної меддопомоги. Але вже зіткнулися з ускладненнями в їхній і без того нелегкій роботі.

Скарги лікарів зводяться до кількох пунктів:

- Зменшити час доїзду до пацієнта до 10 хвилин у місті і до 20 – у сільській місцевості неможливо в умовах розбитих доріг, пробок, відсутності адекватної навігації, відсутності номерів будинків і назв вулиць.

- Пункти невідкладної та екстреної допомоги у більшості регіонів не створені. А там де створені – не вистачає персоналу, обладнання, автомобілів.

- Нова система GPS-навігації недосконала і лише ускладнює роботу бригад "Швидкої". Вона встановлена у диспетчерів, а не на самих автомобілях, і дає збої.

- "Швидкі" втратили конкретне підпорядкування. Тепер вони не закріплені за окремою лікарнею і районом. Будь-яка бригада, яка опинилася в певний час у певному місці, може бути направлена на перший ліпший виклик, незалежно від її спеціалізації.

- Рішення про "екстрений" чи "невідкладний" випадок приймає диспетчер, а не лікар. Він же визначає, яку бригаду направити до пацієнта. Від цього часто залежить перебіг всього лікування, адже у найближчому пункті невідкладної допомоги може не виявитися спеціалістів потрібного профілю і фаху. І якщо пацієнту все ж знадобиться більш кваліфікована допомога, його повезуть далі, у лікарню. Але час може бути вже втрачено.

В запалі реформ в Одесі намагалися ліквідувати найстарішу станцію Шивдкої допомоги. Пізніше рішення скасували
Олег Панасенко, голова Вільної профспілки медпрацівників, в минулому – лікар-хірург:

 

У цій реформі невірно розставлені пріоритети. Виділяються шалені кошти на створення диспетчерських центрів замість того, щоб приділити увагу тому, хто найбільш корисний в цій системі – лікарю, фельдшеру, санітару, бригаді. У нас застарілий на 70% автомобільний парк, зарплати медпрацівникам не підвищуються!

Цим законом просто хочуть знищити Швидку медичну допомогу і перетворити її на автоперевізника!

Постановою Кабміну передбачено, що повинна бути бригада у складі лікаря, фельдшера, санітара, водія. Але фінансування йде не на них, а на диспетчерські центри! Тобто у нас буде сидіти тьотя в кріслі і дивитися по монітору, куди йде "Швидка". Ви ж знаєте, що на "Швидких" встановлюються не GPS-навігатори, а маячки, за якими їх "ведуть" диспетчери?

Розподіл на центри екстреної медицини і пункти невідкладної допомоги - це повна маячня!

Раніше "Швидка" була закріплена за конкретними районними лікарнями. Вони виїжджали на виклики по всіх районах і везли хворих безпосередньо до районних лікарень, де існували вузькопрофільні фахівці – кардіологи, хірурги, інфекціоністи. Були цілі відділення, які невідкладно надавали допомогу чи подавали хворого на операцію. А зараз незрозуміло, за скільки десятків кілометрів будуть везти людину, в які центри екстреної меддопомоги. І невідомо, коли будуть виділені на них кошти.

Нормативи про 10 хвилин не виконуються і не можуть бути виконані. В місті пробки, а в населених пунктах – скорочені номерні, районні лікарні. Замінені в кращому випадку якимись сімейними амбулаторіями. А коштів для створення Центрів екстреної медицини в областях немає.


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 134 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Экономический рост | Наука, технологии и образование | Здравоохранение | Культура | Стратегическая стабильность и равноправное стратегическое партнерство | V. Организационные, нормативные правовые и информационные основы реализации настоящей Стратегии | Загальні положення | Принципи забезпечення національної єдності та захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз | Стратегічні цілі, пріоритети та завдання політики національної безпеки | Механізми реалізації державної політики національної безпеки |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ| Анатолій Сидоренко, лікар бригади "Швидкої допомоги", Запоріжжя

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)