Формування довільного оперування звуковим складом слова.

Вправа 1. Визначення різниці у звуковому складі слів – паронімів. Дидактичнии матеріал: картинки з зображенням слів – паронімiв.

Педагог пропонує дітям прослухати пару слів – паронімів та визначити різницю в їх звуковому оформленні.

Чим відрізняються за звучанням ці слова:

коза-коса, дрова – трава, лис – ліс, мишка-миска, кит – кіт;

Влрава 2. Трансформація звуко-складової будови слова.

Дидактичний матеріал: картинки з зображенням слів – паронімів.

Педагог пропонує дітям змінити звуковий склад запропонованого

слова так, щоб вийшло нове слово.

1) Що треба змінити в слові МАК, щоб виишло слово РАК? (сир – син – сон – сом – сум – суп – суд – сук – сік – сім – сам – сад – над – лад – лід – дід)

2) Як треба змінити слово РУКА, щоб вийшло нове слово? (Якщо змінити звук Р на звук М, то вийде слово МУКА)

3) Переставляння звуків у слові: що треба зробити зі словом КА-БАН, щоб вийшло слово БАН-КА (пила, палка, волос)

Вправа 3. Підбір слів, що відповідають певним фонетичним умовам.

1) Придумайте слова, в яких перший звук А (Б, Р, О, Л тощо).

2) Придумайте слова, в яких звук Р (С, Ш, У тощо) є останнім.

3) Придумайте слова, в яких звук Ш (О, А, К тощо) знаходиться в середині спова.

4) Придумайте слова, в яких звук Р є першим, а звук А є останнім (РУКА, РИБА тощо).

5) Придумайте слова, що складаються з 1 (2,3,4,5) складів.

6) Придумайте слова, що скпадаються з 3 (4,5,6) звуків.

7) Придумати слова з заданих звуків: С В О А, К С В А, П У С

8) Придумати слова, що складаються з заданих складів:

РО, СО, КА; КО, ВА, РО; ЛО, ЧО, В1К.

Вправа 4. Гра "Ланцюжок".

а) придумати слово, що починається з останнього звука попереднього слова. Наприклад: Сова – автобус – сир – рис – суп тощо.

б) Придумати слова, що починаються з останнього складу попереднього слова (бажано, щоб придумані слова закiнчувались на відкриті склади). Наприкпад: Молоко – корова – Ваня – нявчати – тигр тощо.

З метою закріплення навичок звукового аналізу в писемному мовленні широко застосовуються різні вправи:

1. Вставити в слова пропущені букви: кі.ка, сон.е, м.ша, тощо.

2. Придумати та записати слова, в яких заданий звук стоїть перший, другий, третій, останній (син, осел, весна, ліс).

3.Вибрати з речення слова з певною кількістю звуків, складів, записати їх.

4. Додати до складу різну кількість звуків, щоб вийшло нове слово:

Со–(сом)

Со-(сова)

Со-(сокіл)

Со-(сокира)

Со-(солдати)

5. Придумати та записати під відповідною буквою слова, поступово ускладнюючи їхню звуко-складову структуру.

Ш Ж Ч Щ

Шум жук час щит

Шуба жаба чути щиро

Шофер жираф човен щастя

Шуміти жувати чистий щавель

6. Придумати слова з відповідною кількістю звуків (складів) та записати їх під відповідною цифрою.

7. Придумати та записати слова до відповідної графічної схеми.

8. Із тексту виписати слова, які відповідають графічній схемі.

9.Придумати та записати слова за заданим ритмічним малюнком:

та – ліс, сир, рак, кіт,...

тА–та – осінь, листя, кішка, літо,...

та-тА – коза, вода, лимон, Буквар,...

тА-та-та – азбука, дівчинка, вулиця,...

та-тА-та – корова, подушка, малина,...

та-та-тА – бегемот, телефон, пироги,...

Пропонується завдання навпаки: зобразити ритмічним малюнком задане слово за допомогою плескання у долоні.

Отже, формування навичок звукового аналiзу та синтезу є найважливiшим та складним завданням. Тому формування звуко-складового аналiзу та синтезу варто розпочинати ще в дошкiльному вiцi з метою попередження труднощiв в його оволодiннi пiд час шкiльного навчання.

Формування ж операції звуко – складового аналізу та синтезу повинно будуватися з урахуванням наступних умов:

– на основі послідовності та закономірностей формування звуко-складового аналізу та синтезу в нормальному онтогенезi;

– на основі виявлених порушень його засвоєння у дітей iз вадами мовлення;

– в різних умовах пред'явлення мовного матеріалу (з опорою на слуховий аналізатор, промовляння, за уявленнями).

У дітей зі стійкими порушеннями сукцесивного синтезу варто застосовувати метод глобального читання, що передбачає запам’ятовування звучання цілого складу, або слова та його співвідношення з відповідними буквами.

В період формування у дитини звукового аналізу слова широко застосовується вправи на списування слів, а також читання слів, які відносяться до різних частин мови та стоять в різних граматичних формах, що привертає увагу дитини не лише до звукового образу слова, а й до граматичного оформлення речення та його семантики. Паралельно з формуванням навичок фонематичного аналізу під час виконання письмових вправ у дітей формується зоровий контроль.

Розглянемо, як впливають порушення звуковимови на формування навичок звукового аналізу та синтезу.

Проведені дослідження підтверджують, що.дитина, у якої звук поставлений, але не відпрацьований у вимові, має значні труднощі при виконанні звукового аналізу слів із даним звуком: труднощі виділення цього звука із слова, особливо з позиції середини і кінця слова, неможливість самостійно визначити місце звука в слові, підібрати слово із заданим звуком. Закріплення звука у вимові сприяє значним успіхам у протіканні звукового аналізу. Вивчення звука сприяє формуванню фонематичних уявлень не тільки про цей звук, але й на уточнення фонематичних уявлень про інші звуки, які співвідносились між собою певними ознаками.

Наприклад: завдяки відпрацюванню звука "с" на уроках вимови і грамоти, більше не спостерігалось змішування "ш" та "с" при відборі малюків на звук "ш", недивлячись на те, що звук "ш" ще був непоставлений і незакріплений у мовленні. Таким чином, введення в аналіз слів хоча б з одним із виправлених звуків, позитивно відображується на аналізі слів, які починаються на інший звук спорідненої групи, не дивлячись на їх неправильну або неавтоматизовану вимову. Поступово слуховий контроль перетворюється у свідомий самоконтроль без опори на кінестезію.

Отже, позитивні зміни загального мовленнєвого фону і розвиток звукового аналізу позитивно впливає на формування диференціації змішуваних фонем та можливості свідомого слухового контролю. А це, в свою чергу, призводить до удосконалення умінь правильно виділяти звук в будь-якому слові.

ЛІТЕРАТУРА

1. Л.Ф. Спирова, А.В., Ястребова «Учителю о детях с нарушениями речи», М., 1976г.

2. Л.Ф. Спирова, Р.И. Шуйфер «Вопросы методики обучения (грамоте) русскому языку детям с нарушениями речи» (Обучение грамоте), М., 1962г.

3. Л.Ф. Спирова Особенности звукового анализа у детей с недостатками речи» М., 1957г.

4. Л.Ф. Спирова «Особенности обучения грамоте детей с ОНР» в кн.
Основы теории и практики логопедии» под ред. Левиной Р.Е., М.,
1968г.

5. Д.Б. Эльконин «Как учить детей читать» М.,

6. Л.И. Ефименкова, И.Н. Садовникова Исправление и предупреждение дисграфии у детей» М., 1972г.

7. Каше Т.А. «Предупреждение нарушения письма и чтения у детей» (Основы теории и практики логопедии; М., 1968).

8. Левина Р.Я. «Недоразвитие чтения и письма и речи»; М., 1959г.

9. И.Н Садовникова. «Нарушение письменной речи у младших школьников» М., 1983.

Дата добавления: 2015-08-10