Прийоми звукового синтезу

1. Утворення складу з 2-х звуків: ([ н], [о] - но).

2. Утворення складу з 3-х звуків: ([ т],[р],[у] - тру).

3. Утворення складів заданого приголосного зі всіма вивченими голосними :[с] +[а], [о], [у], [е], [и], [і].

4. Підбір парних складів з м'яким приголосним: (ма - мя, ту - тю) і навпаки (ні – ни, тю – ту).

5. Утворення за аналогією сполучення звука [а] з різними приголосними: ар, аль, ат, ать, і т. д.

6. Утворення сполучення звуків, аналогічно заданому, тільки з іншими звуками (оно - омо, ото, оро, оло).

Під час утворення слів використовують такі прийоми:

І. До звука (складу) додати звук і назвати слово, яке утворилось: на початку слова (к)лас, в кінці слова со(м).

2. Додати до слова такий звук, щоб утворилось нове слово (том -Тома, ліс – ліси, риба - рибак).

3.Утворити слово з окремих звуків, складів (Гра "Склади слово ":[м],[к],[а]- мак.; ко, за - коза

4. До поданого складу або слова додати інший склад або звук, щоб утворилось слово: рі(чка), (зьба) – річка, різьба; гри(би), гриб (ний) – гриби, грибний.

В букварний період звукові аналітико-синтетичні вправи можна проводити і на буквеній основі.

Сучасний звуковий аналітико-синтетичний метод навчання грамоти передбачає паралельне навчання читання та письма. Уміння писати букву відстає від темпу читання, тому письмо можна заміняти допоміжними засобами графічного позначення за допомогою друкованих букв (розрізна азбука, друкування). За одиницю читання береться склад як одиниця вимови. Тому із самого початку діти навчаються читати по складах. На основі аналізу та синтезу звукової форми слів з опорою на голосні проходить весь процес формування початкового читання; шляхом синтезу слів із складів і читання їх з наголосом удосконалюється уміння читати.

Звуковий аналітико-синтетичний метод сприяє активізації розумової діяльності учнів, розвитку у них логічного мислення, спостережливості за мовою, готує до правильного формування наступних умінь з української мови. Застосування даного методу у спеціальній школі для дітей із ВПМ свої характерні риси: 1) навчання грамоти проводять тільки на тих звуках і словах, які правильно вимовляються учнями;

2) звуки і букви вивчаються не в алфавітному порядку. Порядок проходження звуків і букв підпорядкований доступності розрізнення та засвоєння звуків у вимові та букв у написанні.

3) розтягнуто в часі вивчення парних звуків (твердих – м»яких, глухих – дзвінких) і відповідних їм букв.

4) складові структури вивчаються за принципом їх поступового ускладнення (розглянуто у розділі «Формування вимови»);

5) збільшено термін добукварного періоду порівняно із масовою школою.

Правильне поєднання звукових аналітичних та синтетичних вправ має забезпечити успіх у навчання учнів із ВПМ читання і письма. Зорові схеми та позначення мають допомогти учням засвоїти основні поняття, що мають бути сформованими у дітей в процесі навчання грамоти, а саме:

1. Речення _­­­­­­. ∟

2. Слово

3. Слово, поділене на склади

4. Слово, поділене на склади та звуки

5. Голосні звуки позначаються кружечком, тверді приголосні звуки – однією рискою, м»які приголосні – двома рисками.

6. Слово можна позначати довгою рискою, склади – короткими рисками.

Дата добавления: 2015-08-10