Гістамін (міститься в тканинних базофілах). Має різні біологічні ефекти. Це залежить від того, на які рецептори він діє. При дії гістаміну на Н1 - рецептори відбувається спазм бронхів (бронхоспазм), розширення судин мікроциркуляторного русла, підвищення проникності судинної стінки; він є медіатором болю. При дії гістаміну на Н2 – рецептори відбувається розширення бронхів (бронходилятація).
Якщо гістамін діє одночасно на Н1 і Н2 - рецептори, то виникає біль, свербіж, підвищення проникності судинної стінки.
Серотонін міститься в тромбоцитах, ентерохромафінних клітинах слизової оболонки. Він викликає підвищення судинної проникності.
Поліаміни або трупні отрути (кадаверин, путресцин). Вони гальмують розвиток ексудації і еміграції лейкоцитів і стимулюють розвиток проліферації.
ІІ. Поліпептидні медіатори. До них відносяться:
Ø лізосомальні ферменти,
Ø катіонні білки.
Лізосомальні ферменти спричиняють вторинну альтерацію, стимулюють дегрануляцію тканинних базофілів, активують кінінову систему, систему комплементу, каскад арахідонової кислоти; підвищують проникність судинної стінки, спричиняють розвиток фізико-хімічних і метаболічних змін в місці запалення, сприяють розвитку ацидозу та підвищенню онкотичного тиску.
Катіонні білки (виділяються нейтрофілами) вони збільшують проникність судинної стінки, викликають вторинну альтерацію, активують хемотаксис лейкоцитів, а також вбудовуються в мембрану клітин - мішеней і сприяють руйнуванню чужорідних клітин.
ІІІ. Полісахаридні медіатори (гепарин, гепарансульфат, хондроітинсульфат). Вони сприяють розвитку проліферації, перешкоджають утворенню тромбів на внутрішній стінці судин.
ІV. Ліпідні медіатори. Механізм утворення ліпідних медіаторів називають каскадом арахідонової кислоти.
Надходження іонів Са2+ в середину клітин приводить до активації ферменту фосфоліпази А2.
Фосфоліпаза А2 розщеплює фосфоліпіди мембран клітин, внаслідок чого вивільняється арахідонова кислота.
З арахідонової кислоти утворюються різні продукти, залежно від того, який фермент на неї діє.
Можливі два шляхи метаболізму арахідонової кислоти:
1. циклооксигеназний,
2. ліпоксигеназний.
При дії на арахідонову кислоту циклооксигенази, утворюються:
Ø простагландини,
Ø тромбоксани,
Ø простациклін.
Розрізняють:
· ЦОГ-І (конститутивна – існує в організмі в нормі),
· ЦОГ-ІІ (індуцибельна – утворюється при запаленні).
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) діють в основному на ЦОГ-1 і знижують її активність.
Для лікування запальних процесів рекомендується застосовувати селективні НПЗЗ, які діють лише на ЦОГ-ІІ (моваліс, німесулід).
Циклооксигеназа → арахідонова кислота → PgG2 → PgH2 (неактивні простагландини) → PgE2, PgF2α, PgD2.
З PgH2 може утворюватись PgI2, який називається простациклін. Він утворюється в ендотеліальних клітинах. Він активує фібриноліз, сприяє розширенню стінки судин, дезагрегації тромбоцитів, а також є мембранопротектором.
Простагландини утворюються практично у всіх клітинах. Вони розширюють артеріоли, звужують венули, підвищують проникність судинної стінки, сприяють хемотаксису лейкоцитів.
В тромбоцитах з простагландинів утворюється тромбоксан ТхА2, ТхВ2. Вони спричинюють звуження судин і агрегацію тромбоцитів.
При дії на арахідонову кислоту ліпоксигенази утворюються лейкотрієни В4, С4, D4, Е4. Лейкотрієн В4 є сильним хемоатрактантом. Суміш лейкотрієнів С4, D4, Е4 викликає повільний спазм бронхів.
З метою інгібування каскаду арахідонової кислоти застосовують глюкокортикоїди. Вони викликають дерепресію гену, що відповідає за синтез білка – ліпокортину, який є природним інгібітором фосфоліпази А2.
Дата добавления: 2015-08-09; просмотров: 144 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Первинна альтерація – це пошкодження, що відбувається безпосередньо внаслідок дії пошкоджуючого фактору. | | | Хемотаксис лейкоцитів – рух лейкоцитів у ділянку запалення. Це явище відбувається під дією хемоатрактантів, що накопичуються в ділянці запалення. Це І стадія фагоцитозу. |