Патогенезі. Загальне вчення про патогенез

ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПАТОГЕНЕЗ

ПАТОГЕНЕЗ (pathos - страждання, genesis — походження) — це вчення

про механізми виникнення, розвитку і наслідків хвороб.

Механізми, що лежать в основі патологічних процесів, ті ж, що

забезпечують регуляцію функцій і в здоровому організмі, а саме:

1) нервовий

2) гуморальний (ендокринний)

3) нейро-гуморальний (нейро-ендокринний)

ЗНАЧЕННЯ ЕТІОЛОГІЧНОГО ЧИННИКА В ПАТОГЕНЕЗІ

Механізм розвитку патологічного процесу тісно пов'язаний з

етіологічним чинником. Останній, по суті, визначає ті його характерні

особливості, які відрізняють його від інших процесів, тобто визначає його

специфічність. Велике значення мають:

1 - природа етіологічного фактору,

2- його інтенсивність і тривалість дії (наприклад, наслідок опромінення

чітко залежить від дози опромінення),

3- час взаємодії етіологічного фактору з організмом (наприклад, краснуха

- дитяче інфекційне захворювання, яке перебігає по-різному в залежності від

того, в якому періоді життя людина інфікується вірусом краснухи. Так,

наприклад, якщо на краснуху захворіє дитина віком 3-5 років, то захворювання,

як правило, буде мати сприятливий перебіг і не призведе до розвитку

ускладнень. Але якщо вірус краснухи діє на вагітну жінку у першому триместрі

вагітності, то дитина народиться із вадами розвитку, що отримали назву тріада

Грега: сліпота, глухота, вада серця);

4- локалізація первинної дії етіологічного чинника (наприклад, наслідки

тромбоемболії істотно залежать від місця закупорки. Тромбоемболія

коронарних судин приводить до інфаркту міокарда).

Тривалість дії патогенного чинника може бути різною:

А. Етіологічний фактор діє на організм короткочасно, В цьому випадку

він відіграє роль пускового чинника, а патологічний процес надалі

розгортається у його відсутності.

Наприклад, патогенна дія механічних, деяких фізичних факторів (висока і

низька температура, іонізуюче випромінювання).

Б. Етіологічний чинник впливає на всьому протязі розвитку

патологічного процесу, спричиняючи визначальний вплив на його розвиток і

наслідки.

Як приклад такої дії, можна привести дію біологічного фактору.

В. Етіологічний чинник впливає на організм періодично. ГІри цьому він

впливає на механізми розвитку патологічного процесу тільки в період дії.

Прикладом такого типу взаємодії є патологічні процеси, що

розвиваються під періодичним впливом хімічних чинників. В цьому випадку

має значення можливість кумуляції хімічних речовин.

РОЛЬ СТРУКТУРНИХ І ФУНКЦІОНАЛЬНИХЗМІН в

ПАТОГЕНЕЗІ

Під впливом патогенного фактора в організмі виникає ряд структурних

змін.

Деякі з них можна побачити неозброєним оком, їх називають

макроскопічними.

Інші можна спостерігати тільки за допомогою світлового мікроскопа, їх

називають мікроскопічними. Макро- і мікроскопічні зміни називають

морфологічними і вони складають предмет вивчення окремої медичної науки -

патологічної анатомії.

При цілому ряду захворювань не вдається виявити таких змін і ця група

захворювань одержала назву функціональних. Виділення такої групи

захворювань припускало можливість виникнення функціональних порушень

без зміни будови органів і тканин.

Відповідно до діалектико-матеріалістичного принципу єдності структури

і функції останні нерозривно зв'язані і взаємообумовлені. Тому не може бути

функціональних змін без структурних зрушень і навпаки!

Структурні зміни можуть виникати на субклітинному і молекулярному

рівнях і полягати не тільки в кількісних і якісних змінах живої матерії, але і в

порушенні просторової упорядкованості її елементів.

Дата добавления: 2015-08-09