Галицько-волинський літопис про романа галицького

У рік 6709 [1201]. Початок княжіння великого князя Романа, що був державцем всеї Руської землі, князя галицького ¹

По смерті ж великого князя Романа, вікопомного самодержця всеї Русі, який одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи заповідей божих, [*...] Він бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив [їх], як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив поганих ізмаїльтян, тобто половців, вигнав [хана їхнього] Отрока в Обези за Залізнії ворота ², а [хан] Сирчан зостався коло Дону, рибою живлячись ³.

Тоді Володимир Мономах пив золотим шоломом із Дону, забравши землю їх усю і загнавши окаянних агарян. По смерті ж Володимировій остався у Сирчана один лиш музика Ор, і послав він його в Обези, кажучи: «Володимир уже вмер. Тож вернися, брате, піди в землю свою». Мов же ти йому слова мої, співай же йому пісні половецькії. А якщо він не схоче, — дай йому понюхати зілля, що зветься євшан» ⁴.

Той же не схотів [ні] вернутися, ні послухати. І дав [Ор] йому зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути» ⁴. І прийшов він у землю свою. Од нього родився Кончак, що зніс Сулу ⁵, пішо ходячи, котла носячи на плечах.

Отож Роман-князь ревно наслідував [Володимира] в цім і старався погубити іноплемінників. [*...] велика смута постала в землі Руській. Зосталися ж два сини його, один, [Данило], чотирьох літ, а другий, [Василько], двох літ.

Іван Вишенський

ТОБІ, КОТРИЙ МЕШКАЄ В ЗЕМЛІ, ЩО ЗВЕТЬСЯ ПОЛЬСЬКА, ВСЯКОГО ВІКУ, СТАНУ І ВЛАДИ НАРОДУ РУСЬКОМУ, ЛИТОВСЬКОМУ І ЛЯДСЬКОМУ, ЩО В РОЗДІЛЕНИХ СЕКТАХ ТА ВІРАХ УСІЛЯКИХ ПЕРЕБУВАЄ, ХАЙ ДОСЯГНЕ ДО СЛУХУ ОЦЕЙ ГОЛОС

Звіщаю вам, що земля, по якій ходите вашими ногами, і в ній ви у життя, народившись, пущені і нині живете, плаче, стогне і волає на вас перед господом богом, просячи сотворителя, щоб послав смертного серпа погибельної кари, як це було в давнину на содомлян, і всесвітнього потопу, котрий міг би вас вигубити й викоренити, щоб не оскверняли більше її антихристовим безбожним невір'ям і поганським нечистим і несправедливим життям, воліючи ліпше порожньо в чистоті стояти, аніж через вашу безбожність спустошеною від хвали всесильного бога, сотворителя і творця небес і землі, бути.....

Іван Вишенський був глибоко стурбований суспільним злом на землі. В його уявленні світ перетворився в царство „диявола-миродержця”.

З погляду визначення суспільно-етичного ідеалу Вишенського передусім вартий уваги один із програмних творів полеміста „Обличение диявола-миродержця”, написаний у формі діалогу а між дияволом і убогим чинцем – „голяком-странником”. Диявол володар всього сущого на землі пропонує „голяку”, які завгодно земні блага з умовою, що голий і бездомний сіромаха-чернець продасть душу дияволу, спокусившись на титули і маєтності. Диявол обіцяє найвищі церковні і світські чини.

Яка є ідея твору? Що це – проповідь аскетизму і пустельницького подвижництва? Головний пафос твору в осмисленні нового суспільно-етичного ідеалу. Іван Вишенський разом з своїм героєм відрікається від суєтної і безрадісної дійсності з її славою і розкошами не в ім’я аскетичного юродства, а в ім’я кращої вимріяної дійсності, де б розумно-людське, духовне становило основу і зміст життя, а отже, в цьому творі нехай ще смутно, робить спробу уявити собі таке суспільство і відносини між людьми, де б усе базувалось на правді.

Цей твір написано у ранній період творчості. Тому суспільний лад ще майже не окреслений і асоціюється з царством небесним. Але в пізніших творах письменник виразніше малює бажаний суспільно-громадський устрій на взірець первісно-християнських общин.

Тренос — твір Мелетія Смотрицького, написаний у 1610 році. В перекладі означає «плач».

«Тренос» справив великий вплив на сучасників Мелетія Смотрицького. Полемічно-художня книга письменника «Тренос або плач Східної церкви» видана у Вільно під псевдонімом Теофіл Ортолог. Приводом для книги стала сутичка між православними і прихильниками Берестейської унії, а також відібрання у віленських православних братського Троїцького монастиря.

Безпосередня причина — погром віленських православних міщан, вчинений в 1609 році Іпатієм Потієм за підтримки польських королівських властей.

Композиція:

1. «Посвята»

2. «Передмова до читача»

3. 1 частина

4. 2 частина

5. 3 частина

6. 4 частина

7. 5 — 9 частини

8. 10 частина

«Тренос» є вершиною літературної творчості М. Смотрицького і всієї слов'янської полемічної літератури, плач-голосіння української православної церкви за всіма церквами та монастирями, які були відібрані королем і католиками.

Дата добавления: 2015-08-09